Бранко Іванкович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бранко Іванкович
Branko Ivanković press conference in Shahid Kazemi Stadium.jpg
Особові дані
Народження 28 лютого 1954(1954-02-28) (65 років)
  Чаковець, СФРЮ
Громадянство Flag of Yugoslavia (1992–2003); Flag of Serbia and Montenegro (2003–2006).svg Югославія
Flag of Croatia.svg Хорватія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1979–1990 Югославія «Вартекс» 263 (31)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1991–1995 Хорватія «Вартекс»
1995–1996 Хорватія «Сегеста»
1996–1997 Хорватія «Рієка»
1997–1999 Хорватія Хорватія (помічник)
1999–2000 Німеччина «Ганновер 96»
2001–2002 Іран Іран (помічник)
2002–2003 Іран Іран U-23
2002–2006 Іран Іран
2006–2008 Хорватія «Динамо» (Загреб)
2009–2011 КНР «Шаньдун Лунен»
2011–2012 Саудівська Аравія «Аль-Іттіфак»
2012–2013 ОАЕ «Аль-Вахда»
2013 Хорватія «Динамо» (Загреб)
2015– Іран «Персеполіс»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Бранко Іванкович (хорв. Branko Ivanković, нар. 28 лютого 1954, Чаковець) — югославський футболіст. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі очолює тренерський штаб команди «Персеполіс».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1979 року виступами за команду клубу «Вартекс», кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала дванадцять років. Більшість часу, проведеного у складі «Вартекса», був основним гравцем команди.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Початок роботи[ред. | ред. код]

Після завершення ігрової кар'єри Бранко продовжив працювати в «Вартексі», спочатку на посаді секретаря, а потім і як тренер. Іванкович очолював вараждинський клуб з 1991 по 1995 рік.

Далі він пропрацював один сезон головним тренером «Сегести», а потім очолив «Рієку» у сезоні 1996/97.

З 1997 року Іванкович був асистентом Мирослава Блажевича, головного тренера збірної Хорватії на чемпіонаті світу 1998 року, коли хорвати сенсаційно взяли бронзу світової першості, що проходила у Франції[1].

У сезоні 1999/2000 Іванкович тренував німецький клуб «Ганновер 96», що в той час виступав у Другій Бундеслізі. Потім він ненадовго повернувся в збірну Хорватії, працюючи помічником Мірко Йозича у відбірковому турнірі до чемпіонату світу 2002 року, перш ніж знову повернутись до роботи асистентом Мирослава Блажевича, що тренував збірну Ірану. А після його уходу Іванкович став головним тренером іранців.

Збірна Ірану[ред. | ред. код]

Під керівництвом Іванковича олімпійська збірна Ірану виграла футбольний турнір на Азіатських іграх 2002 року, що проходили у корейському Пусані.[2] Він продовжував очолювати національну збірну Ірану до кінця 2002 року, коли був замінений на Хомаюна Шахрохі.[2] До цього часу Іванкович отримав популярність в Ірані і місцева громадськість вимагала продовження з ним контракту, але Федерація футболу Ірану неохоче вела з Іванковичем переговори. Нарешті, 3 жовтня 2003 року він повернувся на посаду головного тренера збірної Ірану.[2] Разом з нею Іванкович виграв бронзу Кубка Азії 2004 року[3]. На цьому турнірі його підопічні поступилися лише китайцям, господарям турніру, і то з пенальті і в дуже спірному по суддівським рішенням матчі. Іванкович також зумів вивести збірну Ірану на Чемпіонат світу з футболу 2006 року, що стало для неї всього третьою появою на світовій першості (після турнірів 1978 і 1998 років)[3]. Незважаючи на всі ці успіхи іранське керівництво бажало замінити Іванковича на місцевого тренера. Так, Міністерство з фізичної культури Ірану намагалося змінити наставника національної збірної перед чемпіонатом світу 2006 року, але зустріло опір з боку Федерації футболу Ірану і збірну на світову першість повіз Іванкович.

На світовій першості збірна Ірану програла перші 2 гри мексиканцям і португальцям з однаковим рахунком 0:2, втративши перед останнім туром навіть теоретичні шанси на вихід з групи. У своїй заключній грі на світовій першості іранці розійшлися миром із збірною Анголи (1:1) і посіли останнє місце в своїй групі. Після чемпіонату світу Іванкович був звільнений з посади головного тренера збірної Ірану.[4].

«Динамо»[ред. | ред. код]

6 листопада 2006 року Іванкович змінив Йосипа Куже на посаді головного тренера загребського «Динамо». Під його керівництвом клуб зробив золотий дубль у 2007 році, не програвши в обох турнірах жодного матчу. 14 січня 2008 року Іванкович подав у відставку, багато в чому через розбіжності з виконавчим віце-президентом клубу Здравко Мамичем.[5] Іванкович повернувся на посаду тренера «Динамо» 21 травня 2008 року, відразу ж після того, як команда, підготовку якої здійснював Звонимир Сольдо, зробила свій черговий золотий дубль.[6] У липні 2009 голи Іванкович отримав пропозицію очолити іранський клуб «Персеполіс», але відхилив його[7][8].

Робота в Азії[ред. | ред. код]

17 грудня 2009 року Іванкович став головним тренером китайського клубу «Шаньдун Лунен»[1]. У першому ж сезоні він привів цю команду до титулу чемпіона Китаю та кваліфікації в Лігу чемпіонів АФК 2011. Але в головному клубному турнірі Азії «Шаньдун Лунен» під його керівництвом не зміг подолати груповий етап. Іванкович був звільнений 10 травня 2011 року за 7 днів до вирішального матчу з японською командою «Сересо Осака», що закінчився розгромом китайців (0:4).

22 липня 2011 року Іванкович підписав річний контракт з саудівським клубом «Аль-Іттіфак», який грав у Лізі чемпіонів АФК 2012.[9] Він був звільнений 1 травня 2012 року, після того, як «Аль-Іттіфак» фінішував 4-м у чемпіонаті Саудівської Аравії 2011/12[10].

У травні 2012 року Іванкович підписав дворічний контракт з еміратським клубом «Аль-Вахда» (Абу-Дабі), але він був розірваний 28 квітня 2013 року після поразки (3:4) від «Аджмана». До цього часу «Аль-Вахда» займала 7-е місце, показавши гарні результати на старті сезону 2012/13.

Повернення до «Динамо»[ред. | ред. код]

2 вересня 2013 року Іванкович повернувся в загребське "Динамо", але був звільнений 21 жовтня після всього 5 ігор як наставника.[11]

«Персеполіс»[ред. | ред. код]

5 квітня 2015 року Іванкович був призначений головним тренером «Персеполіса», підписавши 1,5-річний контракт з цим іранським клубом[12]. Після хороших виступів з клубом, який закінчив сезон на другому місці, Іванкович продовжив контракт з «Персеполем» в квітні 2016 року до кінця сезону 2017/18.

Статистика[ред. | ред. код]

Станом на 28 жовтня 2016
Країна Клуб З По Статистика ігор
І В Н П ЗГ ПГ +/-
Хорватія «Вартекс» липень 1991 червень 1995 116 44 34 38 37.93 % 153 130 +23
Хорватія Рієка 1996 1997 30 13 7 10 43.33 % 44 32 +23
Німеччина Ганновер 96 липень 1999 лютий 2000 34 12 8 14 35.24 % 56 56 0
Іран Іран лютий 2002 вересень 2002 14 4 8 2 28.50 % 16 12 +4
Іран Іран (олімп.) вересень 2002 жовтень 2002 6 4 2 0 66.60 % 16 2 +14
Іран Іран жовтень 2003 липень 2006 42 28 7 7 66.60 % 101 40 +61
Хорватія Динамо (Загреб) листопад 2006 січень 2008 33 30 2 1 90.90 % 84 22 +62
КНР Шаньдун Лунен квітень 2010 липень 2011 36 21 10 5 58.30 % 67 42 +25
Саудівська Аравія «Аль-Іттіфак» липень 2011 квітень 2012 42 18 12 12 42.85 % 68 52 +16
ОАЕ «Аль-Вахда» липень 2012 квітень 2013 34 18 3 13 52.94 % 63 49 +14
Хорватія Динамо (Загреб) вересень 2013 жовтень 2013 5 2 1 2 40.00 % 3 7 -4
Іран Персеполіс квітень 2015 57 32 16 9 56.14% 77 49 +28

Досягнення[ред. | ред. код]

Як помічник головного тренера[ред. | ред. код]

Збірна Хорватії
Збірна Ірану

Як головний тренер[ред. | ред. код]

Олімпійська збірна Ірану
Збірна Ірану
Динамо (Загреб)
Шаньдун Лунен
Аль-Іттіфак
Персеполіс

Індивідуальні[ред. | ред. код]

  • Хорватський тренер року (2): 2007, 2008
  • Тренер року Китайської футбольної асоціації (1): 2010
  • Найкращий менеджер сезону Navad (1): 2015/16
  • Найкращий менеджер сезону в Ірані: 2015/16

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Iran's former football coach Branko Ivankovic takes over at Shandong. Daily News and Analysis. Reuters. 17 грудня 2009. Процитовано 20 травня 2015. 
  2. а б в Ivanković ponovno izbornik Irana (хорв.). Index.hr. 2003-10-01. Процитовано 20 травня 2015. 
  3. а б Iran - Group D. World Cup 2006. CBC.ca. Процитовано 20 травня 2015. 
  4. Iran replace Ivankovic with league winner. The Times (Malta). Reuters. 2006-06-18. Процитовано 20 травня 2015. 
  5. Zdravko Mamić izvrijeđao i otjerao Branka Ivankovića! — 24sata
  6. Ivankovic returns as Dinamo Zagreb coach. ESPN Soccernet. 21 травня 2008. Процитовано 20 травня 2015. 
  7. Ook Rijsbergen in beeld bij Persepolis (Dutch). Goal.Com. 12 July 2009. Процитовано 17 July 2009. 
  8. croatia's Branko snubs Persepolis offer. Tehran Times. 13 липня 2009. Процитовано 20 травня 2015. 
  9. Branko Ivanković becomes head coach of Saudi Al-Itifaq FC[недоступне посилання з червень 2019]
  10. Branko Ivanković Sacked From Ettifaq FC And May Join Al Wahda. Kabir News. Процитовано 20 травня 2015. 
  11. Dinamo turn to familiar face of Ivanković — UEFA Europa League — News — UEFA.com
  12. PressTV-Persepolis picks Branko as new coach

Посилання[ред. | ред. код]