Бранськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бранськ
Brańsk

Герб
Герб
Kościół Wniebowzięcia NMP w Brańsku 1.jpg
Bielsk County-Bransk(Town).png
Основні дані
52°45′ пн. ш. 22°50′ сх. д. / 52.750° пн. ш. 22.833° сх. д. / 52.750; 22.833
Країна Польща Польща
Регіон Підляське воєводство
Магдебурзьке право 1493
Площа 32,43 км²
Населення 3822 (2008[1])
· густота 118 осіб/км²
Висота НРМ 130 м
Водойма Нурець[d]
Телефонний код (48) 85
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів BBI
GeoNames 775359
OSM пошук у Nominatim
Поштові індекси 17-120
Міська влада
Веб-сторінка bransk.podlaskie.pl
Мапа
Бранськ. Карта розташування: Польща
Бранськ
Бранськ
Бранськ (Польща)


CMNS: Бранськ на Вікісховищі

Бранськ (пол. Brańsk) — місто в східній Польщі, на річці Нурець[pl]. Належить до Більського повіту Підляського воєводства. Адміністративний центр гміни Бранськ.

Історія[ред. | ред. код]

Оборонне городище на місці сучасного Бранська виникло у ХІІ-ХIII століттях, коли ця територія входила до складу Галицько-Волинського князівства[2]. По річці Нурець, на якій лежить Бранськ, проходив кордон князівства[3][4]. Було також містом Дорогичинського удільного князівства[4]. У XIII—XIV століттях місто переживало піднесення[5]. У XIV столітті Бранськ у складі Берестейської землі увійшов до складу Великого князівства Литовського[2].

У другій половині XIV століття, коли місто належало Великому князівству Литовському, під час підписання мирного договору князями Кейстутом і Ягайлом з хрестоносцями землі довкола Бранська, Берестя, Дорогичина, Більська та Суража згадуються як «Руська країна»[6].

Магдебурзьке міське право отримав у 1493 році[2][7]. У 1580 році населення міста становило 1746 осіб, які займалися хліборобством, ремеслом та торгівлею сіллю. Бранськ, будучи розташованим на території, яку на межі XIV і XV століть колонізувала мазовецька шляхта, зазнав сильного польського впливу. Однак у середині XVI століття українці все ще становили близько половини населення міста і значно переважали (у співвідношенні 4:1) у селах Бранського королівського староства (Патоки, Годипгів, Йоськи, Залоззя, Свириди, Хоєво, Олексин, Холинки, Чучерепки, Крупки, Маліші, Волиця, Сідлець, Боновські)[2].

Бранськ був сильно спустошеним після війн середини XVII століття — у 1662 році у ньому мешкало лише 600 осіб. Це стало причиною сильного зменшення кількості українського населення у самому місті та селах Бранського староства — на спустошених міських та сільських землях вже переважало польське населення[2].

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 30 червня 2012 року у Бранську мешкало 3878 осіб[8].

У середині XVI століття українці становили близько половини населення міста. Проте через спустошення міста внаслідок війн середини XVII століття кількість українського населення сильно зменшилася, а на спустошених міських та сільських землях вже переважало польське населення. У 1662 році у Бранську мешкало лише 600 осіб[2].

У 1799 році населення міста становило 1026 осіб. У 1860 році мешкало 1845 осіб, а у 1897 році — 4087. Після війни населення становило 2,5 тисяч осіб. У 1988 році у Бранську мешкало 3407 осіб[2].

Релігія[ред. | ред. код]

Православна церква Святого Шимона Стовпника у Бранську

Церква у Брянську існувала з часу входження міста до складу Галицько-Волинського князівства. У середині XVI століття вона розташовувалася на Козиній вулиці (Козиному ринку), при ній також був православний цвинтар. На початку XVIII століття до уніатської брянської парафії належали також села — Зані, Свириди, Залуські-Старі, Буйново, Бронка, Ярмаківщина, Керсново, Селець, Гольонки, Жагуни і Братський Млинар. У 1847 році бранська парафія, яка вже тоді була православною парафією, нараховувала 671 прихожан, а у 1888 році — 1114, які мешкали в Бранську і селах Зані, Свириди, Залуські, Олексин, Югіхи, Патоки, Видьгово, Кальниця, Доманово, Онацькі, Березниця, Поплави, Керснівок, Рудка, Оленди, Гольонки[2].

У 1861 році у місті було побудовано муровану парафіяльну церкву Святого Шимона Стовпника, яку розібрали за вказівками польської влади у міжвоєнному періоді. У той самий час була також ліквідована православна парафія, а будинок плебанії замінений на школу. Парафіяни були віднесені до парафії в Малішах. У 1942 році православному населенню був повернений будинок плебанії, в якому зараз церква, яка і досі належить до парафії в Малішах. У 1943 році церква в Бранську нараховувала 791 парафіянина[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. а б в г д е ж и к Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1995. — № 1-2 (17-18). — С. 27. — ISSN 1230-2759.
  3. Леонтій Войтович. Кордони Галицько-Волинської держави: продовження дискусії // Археологічні дослідження Львівського університету. — Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. — Вип. 18. — С. 43–104. — ISSN 2078–6093.
  4. а б Войтович Л. В. Галич у політичному житті Європи ХІ–ХІV століть. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2014. — 478 с. — ISBN 978-966-02-7637-6.
  5. Історія української культури / Б. Є. Патон (голов.ред.), В. М. Даниленко (ред.). — К. : Наукова думка, 2001. — Т. 2. — 848 с.
  6. Юрій Гаврилюк. УКРАЇНЦІ І БІЛОPУСЬКА ПРОБЛЕМА НА ПІДЛЯШШІ. МІФИ І ФАКТИ. Гайдамака. Процитовано 5 листопада 2018. 
  7. Початки магдебурзького права в Центрально-Східній Європі. https://mdp.org.ua/. Магдебурзьке право. 18 травня. Процитовано 6 листопада 2018. 
  8. Ludność. Stan i struktura w przekroju terytorialnym. Stan w dniu 30 VI 2012 r. Główny Urząd Statystyczny. Процитовано 6 листопада 2018. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бранськ