Бранцівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бранцівка
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Сумський район
Громада Краснопільська селищна громада
Код КАТОТТГ UA59080090030078681
Облікова картка Бранцівка 
Основні дані
Населення 696
Поштовий індекс 42455
Телефонний код +380 5459
Географічні дані
Географічні координати 50°36′12″ пн. ш. 35°12′09″ сх. д. / 50.60333° пн. ш. 35.20250° сх. д. / 50.60333; 35.20250Координати: 50°36′12″ пн. ш. 35°12′09″ сх. д. / 50.60333° пн. ш. 35.20250° сх. д. / 50.60333; 35.20250
Середня висота
над рівнем моря
147 м
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Краснопілля
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Адреса ради 42455, Сумська обл., Краснопільський р-н, с. Бранцівка, вул. Центральна, 9
Карта
Бранцівка. Карта розташування: Україна
Бранцівка
Бранцівка
Бранцівка. Карта розташування: Сумська область
Бранцівка
Бранцівка
Мапа
Мапа

Бра́нцівка — село в Україні, у Краснопільській селищній громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 696 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бранцівська сільська рада.

Після ліквідації Краснопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[1].

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване за 25 км на південь від районного центру й залізничної станції Краснопілля. Розташоване на березі річки Дернова, вище за течією на відстані 2.5 км розташоване село Лозове, нижче за течією на відстані 2.5 км розташоване село Поляне.

Село простягається уздовж річки на 6 км. По селу течуть струмки, що пересихають із загатами.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 1901.

Історія[ред. | ред. код]

Бранцівка заснована в середині XVII століття.

За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Жигайлівської волості Харківської губернії, мешкало 860 осіб (406 чоловічої статі та 454 — жіночої), налічувалось 161 дворове господарство, існувала православна церква[2].

Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 2468 осіб[3].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 243 жителі села[4][5].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 863 особи, з яких 386 чоловіків та 477 жінок.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 688 осіб.[7]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 97,99 %
російська 1,72 %
білоруська 0,14 %

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 524)(рос. дореф.)
  3. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  4. Бранцівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  5. стор 60-62 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 18 березня 2015.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела[ред. | ред. код]