Брати Монгольф'є
Брати Монгольф'є — Жозеф Мішель Монгольф'є (фр. Joseph-Michel Montgolfier; 26.8.1740, Відалон-лез-Анноне, нині Давезьє, Ардеш, Франція — 26.6.1810, Баларюк-ле-Бен, Еро, Франція) та Жак-Етьєнн Монгольф'є (фр. Jacques-Étienne Montgolfier; 6.1.1745, Відалон-лез-Анноне — 2.8.1799, Серр'єр, Ардеш) — французькі промисловці, винахідники й піонери аеронавтики, творці першої практичної повітряної кулі з гарячим повітрям, відомої як монгольф'єр.[1][2]
4.6.1783 брати провели в Анноне першу публічну демонстрацію великої безпілотної кулі з гарячим повітрям. 19.9.1783 у Версалі їхній аеростат підняв у повітря перших живих пасажирів — вівцю, качку і півня. 21.11.1783 на кулі Монгольф'є відбувся перший в історії підтверджений вільний політ людей: Жан-Франсуа Пілатр де Розьє і Франсуа Лоран д'Арланд пролетіли над Парижем близько 25 хвилин.[3][4][1]
Брати походили з родини французьких паперовиробників із Відалона поблизу Анноне в департаменті Ардеш. Їхній батько П'єр Монгольф'є керував паперовою мануфактурою, а Жозеф і Етьєнн були двома з шістнадцяти дітей у родині.[5]
Родинна справа мала значення для їхніх експериментів: брати добре знали властивості паперу, тканини та легких матеріалів. У ранніх дослідах вони використовували папір, тафту, полотно і вогнетривкі покриття, щоб створити оболонку, здатну втримувати нагріте повітря.[6][3]
Жозеф-Мішель Монгольф'є народився 26.8.1740 у Відалоні. Він був старшим із двох братів-винахідників і, за даними Smithsonian National Air and Space Museum, саме Жозеф почав перші досліди з невеликими кулями з гарячим повітрям наприкінці 1782 року, після чого залучив до роботи Етьєнна.[1]
У довідці BnF Жозефа Монгольф'є названо промисловцем і винахідником повітряної кулі з гарячим повітрям та гідравлічного тарана у співпраці з братом Етьєнном. Після революційної доби він був адміністратором Conservatoire national des arts et métiers у Парижі з 1800 року, а 1807 року його обрали членом Інституту Франції, Академії наук, секції загальної фізики.[7]
Серед інших винаходів Жозефа згадують гідравлічний таран, роботи з гідравліки, поліпшення паперового виробництва і калориметр.[7][5] Помер 26.6.1810 у Баларюк-ле-Бен.[7]
Жак-Етьєнн Монгольф'є народився 6.1.1745 у Відалоні. У джерелах його часто називають Етьєнном де Монгольф'є. Він мав практичніший і більш організаторський склад характеру, ніж Жозеф, навчався в Парижі та згодом повернувся до Анноне, щоб працювати в родинній паперовій мануфактурі.[5]
Етьєнн відіграв важливу роль у підготовці публічних демонстрацій 1783 року. Саме він організовував покази в Парижі та співпрацював із Жаном-Батистом Ревеййоном, власником королівської мануфактури шпалер, який допоміг оформити велику кулю для версальського експерименту.[4]
Lemelson-MIT також згадує серед досягнень Етьєнна розробку процесу виробництва веленевого паперу.[5] Помер 2.8.1799 у Серр'єрі.[1]
Брати почали досліди з підйомною силою нагрітого повітря в 1782 році. Вони помилково вважали, що кулю підіймає особливий «димний» або електричний газ, пов'язаний із горінням вовни й соломи. Насправді підйом створювало нагріте повітря, яке мало меншу густину, ніж навколишнє холодніше повітря.[5][8]
Перші моделі були невеликими й виготовлялися з паперу або тканини. У 1783 році брати перейшли до великих оболонок із полотна, паперу та інших легких матеріалів.[6]
4.6.1783 брати Монгольф'є провели першу публічну демонстрацію великої безпілотної кулі з гарячим повітрям в Анноне. За даними Science Museum Group, куля мала близько 36 футів у діаметрі, була зроблена з полотна й паперу, піднялася приблизно на 6000 футів, трималася в повітрі близько десяти хвилин і пролетіла понад одну милю.[3]
Smithsonian National Air and Space Museum називає цей запуск початком «повітряної ери», оскільки саме він зробив винахід братів відомим і започаткував хвилю інтересу до аеронавтики у Франції та Європі.[1]
19.9.1783 експеримент братів повторили у Версалі перед Людовиком XVI, королівською родиною та великою публікою. Як запобіжний захід у політ відправили тварин: вівцю, качку і півня.[4]
За даними Château de Versailles, куля піднялася приблизно на 600 метрів, пролетіла 3,5 км і приземлилася через вісім хвилин у Вокрессонському лісі. Тварини вижили, що стало важливим доказом безпеки подальших польотів для людей.[4]
21.11.1783 з території замку Ла-Мюетт біля Булонського лісу стартував перший вільний політ людей на повітряній кулі. На борту були Жан-Франсуа Пілатр де Розьє та маркіз Франсуа Лоран д'Арланд.[3][2]
За даними The Museum of Flight, політ тривав близько 25 хвилин, куля піднялася приблизно на 3000 футів, подолала близько 9 км і приземлилася біля Бют-о-Кай на околиці Парижа.[2] Science Museum Group зазначає, що оболонка кулі складалася з бавовни й паперу, оброблених галуном як вогнетривким покриттям, а повітроплавці підтримували політ, підкидаючи солому в жаровню біля горловини кулі.[3]
Польоти 1783 року спричинили в Європі явище, яке часто називають «балономанією»: аеростати стали темою гравюр, сувенірів, одягу, меблів, годинників, прикрас і публічних свят.[1] Smithsonian National Air and Space Museum зазначає, що захоплення повітряними кулями стало однією з помітних ознак віри XVIII століття в науку, техніку й прогрес.[1]
У 1883 році в Анноне відкрили пам'ятник братам Монгольф'є. На їхню честь названо астероїд 5864 Монгольф'є та місячний кратер Montgolfier.[9]
- Discours sur l'aérostat — 1783.
- Les voyageurs aériens — 1784.
- Mémoire sur la machine aérostatique — 1784.
- Жозеф Монгольф'є. Note sur le bélier hydraulique et sur la manière d'en calculer les effets — 1806.[7]
- Повітряна куля
- Монгольф'єр
- Аеростат
- Аеронавтика
- Жан-Франсуа Пілатр де Розьє
- 5864 Монгольф'є — астероїд, названий на честь братів Монгольф'є.
- 1 2 3 4 5 6 7 Montgolfier Brothers. National Air and Space Museum (англ.). Smithsonian Institution. Процитовано 27.6.2026.
- 1 2 3 The Montgolfier Brothers' Balloon. The Museum of Flight (англ.). Процитовано 27.6.2026.
- 1 2 3 4 5 First Public Demonstration of a Montgolfier Balloon, 4th June, 1783. Science Museum Group Collection (англ.). Процитовано 27.6.2026.
- 1 2 3 4 The first hot air balloon flight 19 September 1783. Château de Versailles (англ.). Процитовано 27.6.2026.
- 1 2 3 4 5 Joseph-Michel and Jacques-Étienne Montgolfier. Lemelson-MIT (англ.). Massachusetts Institute of Technology. Процитовано 27.6.2026.
- 1 2 Joseph and Étienne Montgolfier. The Morgan Library & Museum (англ.). Процитовано 27.6.2026.
- 1 2 3 4 Montgolfier, Joseph de (1740—1810). Catalogue général (фр.). Bibliothèque nationale de France. Процитовано 27.6.2026.
- ↑ Artificial Clouds and Inflammable Air: The Science and Spectacle of the First Balloon Flights, 1783. Science History Institute (англ.). 24.6.2009. Процитовано 27.6.2026.
- ↑ Montgolfier. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union / USGS. Процитовано 27.6.2026.
- Marie-Hélène Reynaud. Les Frères Montgolfier et leurs étonnantes machines. — Vals-les-Bains, 1982.
- Pierre-Louis Clément. Les Montgolfières: Leur invention, leur évolution du XVIII à nos jours. — Paris, 1982.
- Gillispie, Charles Coulston. The Montgolfier Brothers and the Invention of Aviation, 1783—1784. — Princeton University Press, 1983.
- Montgolfier Brothers. National Air and Space Museum (англ.). Smithsonian Institution.
- First Public Demonstration of a Montgolfier Balloon, 4th June, 1783. Science Museum Group Collection (англ.).
- The first hot air balloon flight 19 September 1783. Château de Versailles (англ.).
- Montgolfier, Joseph de (1740—1810). Catalogue général (фр.). Bibliothèque nationale de France.
- Joseph-Michel and Jacques-Étienne Montgolfier. Lemelson-MIT (англ.).
