Брати Міладинови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Димитр Міладинов
Константин Міладинов

Брати Димитр (1810, Струги — 23 січня 1862, Константинополь) і Костянтин (1810, Струги — 18 січня 1862, Константинополь) Міладинови — діячі болгарського культурного відродження 19 століття.

Родина[ред. | ред. код]

Брати Міладинови народилися у великій родині гончарів Христа Міладинова і його дружини Султани Міладинової. У них було вісім дітей: Димитр і Костянтин, Наум, Тане, Мате, Апостол, а також Анна і Хреста.

Діяльність[ред. | ред. код]

Обидва брати були важливими фігурами в справі болгарського національного відродження.

Збірник братів Міладинових[ред. | ред. код]

У 1856 році Димитр повернувся в Струги для супроводу його брата Костянтина, який їздив до Росії для вивчення слов'янської філології у Московському університеті.

У Москві він залишився до закінчення університету в 1860 році, а потім у Відні він зустрівся з Йосипом Юрієм Штросмайєром, який допоміг йому у виданні колекції болгарських народних пісень.

Збірник під назвою «Бѫлгарски народни пѣсни. Собрани отъ братья Миладиновци, Димитрıя и Константина и издадени отъ Константина. Въ Загребъ. Въ книгопечатница-та на А. Якича, 1861»[1][2][3] виходить в Загребі в 1861 році. Складався з 660 болгарських народних пісень зі слов'янських областей Центральних і Східних Балкан.

Поезія Костянтина Миладинова[ред. | ред. код]

Поезія Костянтина Миладинова була сповнена соціальними і національними мотивами. Нижче наведено список робіт, опублікованих за його життя:[4]

  • «Бисера», «Б’лгарски книжици», година I, 1858, кн. 15.
  • «Желание», «Б’лгарски книжици», година I, 1858, кн. 15.
  • «Голапче», «Б’лгарски книжици», година I, 1858, кн. 15.
  • «Шупељка», «Б’лгарски книжици», година I, 1858, кн. 15.
  • «Не- не пијан», «Б’лгарски книжици», година I, 1858, кн. 15.
  • «Клетва», «Б’лгарски книжици», година I, 1858, кн. 15.
  • «Скрсти», «Б’лгарски книжици», година I, 1858, кн. 19.
  • «Грк и Бугарин», «Б’лгарски книжици», година I, 1858, кн. 24.
  • «Побратимство», «Б’лгарски книжици», година II, 1859, кн. 22.
  • «Думание», «Б’лгарски книжици», година II, 1859, кн. 22.
  • «Сираче», «Братски труд», 1860, кн. 1.
  • «На сонцето», «Братски труд», 1860, кн. 1.
  • «Еѓуптин делија», «Братски труд», 1860, кн. 3.
  • «На чужина», «Дунавски лебед», година I, 1860, бр. 20.
  • «Т’га за југ», «Дунавски лебед», година I, 1860, бр. 20.

Смерть[ред. | ред. код]

В середині 1861 року, Костянтин залишив Загреб і поїхав у Белград, де він дізнався, що його брат Димитр знаходиться в Константинопольській в'язниці.

Потім він вирушив до Константинополя, де його заарештували турки, звинуватили у шпигунстві й кинули до в'язниці. Брати Костянтин і Димитр Міладінови померли в 1862 році в Константинополі при загадкових обставинах.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nationalism, Globalization and Orthodoxy: the social origins of ethnic conflict in the Balkans, Victor Roudometof, Greenwood Publishing Group, 2001, ISBN 0313319499, p. 144. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 23 травня 2018.
  2. Language and National Identity in Greece, 1766—1976, Peter Mackridge, Oxford University Press, 2010, ISBN 019959905X, p. 189. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 травня 2018.
  3. Who Are the Macedonians? Hugh Poulton, C. Hurst & Co. Publishers, 2000, ISBN 1850655340, p. 38. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 23 травня 2018.
  4. Избор и редакција Кирил Топалов, ред. (1980). Бугарска преродбеничка поезија (болг.). Софија: Български писател. с. 271.