Брати Тавіані

Вітторіо Тавіані
Вітторіо Тавіані
італ. Vittorio Taviani
Дата народження	20 вересня 1929
Місце народження	Сан-Мініато, провінція Піза, Італія
Дата смерті	15 квітня 2018 (88 років)
Місце смерті	Рим, Італія
Роки активності	1962–2018
Нагороди та премії
	; Приз екуменічного журі Boston Society of Film Critics Awards 1984d Золота пальмова гілка приз ФІПРЕССІ премія «Давид ді Донателло» за найкращу режисерську роботу премія «Давид ді Донателло» за життєві досягненняd David di Donatello for Best Scriptd премія «Давид ді Донателло» за найкращий фільм премія Флаяноd Giffoni Film Festivald HIFFd Hochi Film Awardd «Срібна стрічка» за найкращу режисуру Премія "Срібна стрічка" за найкращий сценарійd Кінема Дзюмпо Кінофестиваль в Мар-дель-Плата Монреальський кінофестиваль Московський міжнародний кінофестиваль National Society of Film Critics Awards 1984d Masters of Cinemad PIFF SESC Film Festivald Премія «Золотий лев» за кар'єруd Ґран-прі Каннського кінофестивалю Globo d'oro for best filmd Globo d'oro for Livetime Achievementd Срібна стрічка (1978) Давид ді Донателло (1985)

Паоло Тавіані
Паоло Тавіані
італ. Paolo Taviani
Дата народження	8 листопада 1931
Місце народження	Сан-Мініато, провінція Піза, Італія
Дата смерті	29 лютого 2024 (92 роки)
Роки активності	1962 — донині
Нагороди та премії
	; Приз екуменічного журі Boston Society of Film Critics Awards 1984d Золота пальмова гілка приз ФІПРЕССІ премія «Давид ді Донателло» за найкращу режисерську роботу премія «Давид ді Донателло» за життєві досягненняd David di Donatello for Best Scriptd премія «Давид ді Донателло» за найкращий фільм премія Флаяноd Giffoni Film Festivald HIFFd Hochi Film Awardd «Срібна стрічка» за найкращу режисуру Премія "Срібна стрічка" за найкращий сценарійd Кінема Дзюмпо Кінофестиваль в Мар-дель-Плата Монреальський кінофестиваль Московський міжнародний кінофестиваль National Society of Film Critics Awards 1984d Masters of Cinemad PIFF SESC Film Festivald Премія «Золотий лев» за кар'єруd Ґран-прі Каннського кінофестивалю Globo d'oro for best filmd Globo d'oro for Livetime Achievementd Срібна стрічка (1978) Давид ді Донателло (1985)

Брати Тавіані
Брати Тавіані
італ. Paolo e Vittorio Taviani
	Вітторіо (ліворуч) та Паоло Тавіані у 2015 році
Громадянство	Італія
Професія	кінорежисери, сценаристи
Нагороди та премії
Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»	Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»	Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
	Золота пальмова гілка (Канни, 1977), ; Золотий ведмідь (Берлінаре, 2012)
	Брати Тавіані у Вікісховищі

Паоло і Вітторіо Тавіані (італ. Paolo e Vittorio Taviani) — італійські кінорежисери і сценаристи. Лауреати премії Золота пальмова гілка 30-го Каннського міжнародного кінофестивалю (1977) за фільм «Батько-хазяїн» та низки інших професійних та фестивальних кінонагород .

Біографія

Вітторіо і Паоло Тавіані народилися відповідно 20 вересня 1929 року і 8 листопада 1931 року в Сан-Мініато, провінція Піза в Італії. Брати починали як організатори кіноклубів у Пізі і Римі. У кіно з 1952 року, коли в співавторстві з Джулиано Б'яджетті і Роберто Росселліні працювали над фільмом «Суперництво». Потім захопилися документалістикою і зняли більше десяти короткометражних фільмів, серед яких «Сан-Мініато, липень 1944» з коментарями Чезаре Дзаваттіні, «Карло Пізакане», «Моравіа», «Міські художники», «Вольтерра — середньовічна комуна» та ін. Після спільної роботи з Йорісом Івенсом над стрічкою «Італія не бідна країна» у співавторстві з Валентино Орсіні поставили ігровий дебютний фільм «Людина, яку потрібно знищити» (1962), що як і наступна робота «Шлюбне беззаконня» (1963) розповідали про проблему сицилійської мафії.

Починаючи зі стрічки «Розвінчувачі», в якій йшлося про нездатність деяких комуністів зрозуміти істинні причини політичної і духовної кризи в країні, брати Тавіані працюють тільки і завжди удвох.

У 1977 році брати поставили фільм «Батько-хазяїн» за автобіографічною книгою професора-лінгвіста Гавіно Ледди про життя хлопчика, який у віці семи років пішов у гори пасти овець. Він повернувся лише через 10 років, весь цей час він не бачив людей. Кинувши виклик батьку-хазяїну, хлопець вирушає до міста, де вступає до школи, а потім в університет, і стає професором. Стрічка була удостоєна «Золотої пальмової гілки» на 30-му Каннському кінофестивалі 1977 року^[2].

У 1982 році Тавіані зняли фільм-притчу «Ніч Святого Лоренцо» про італійських селян з Тоскани, які в останні дні Другої світової війни вирушили назустріч військам-союзникам (американському десанту), але потрапили в засідку місцевих фашистів. Фільм був удостоєний Гран-прі журі 35-го Каннського кінофестивалю і номінований на премію «Оскар»^[3].

У 2012 році вийшов фільм братів Тавіані «Цезар має померти», який отримав низку фестивальних і професійних номінацій і нагород, в тому числі Золотого ведмедя 62-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Фільмографія

Рік		Назва українською	Оригінальна назва
1954	к/м	Сан-Мініато, липень 1944 року	San Miniato, luglio '44
1960		Італія не бідна країна	L'Italia non è un paese povero
1962		Людина, яку потрібно знищити	Un uomo da bruciare
1963		Шлюбне беззаконня	I fuorilegge del matrimonio
1967		Розвінчувачі	I sovversivi
1969		Під знаком Скорпіона	Sotto il segno dello scorpione
1972	т/ф	У святого Михайла був півень	San Michele aveva un gallo
1974		Аллонзанфан	Allonsanfàn
1977		Батько-хазяїн	Padre padrone
1979		Поляна	Il prato
1982		Ніч Святого Лоренцо	La notte di San Lorenzo
1984		Хаос	Kaos
1987		Доброго ранку, Вавилоне	Good morning Babilonia
1990		І світло в тьмі світить	Il sole anche di notte
1993		Флореаль — пора цвітіння	Fiorile
1996		Виборча спорідненість	Le affinità elettive
1998		Ти смієшся	Tu ridi
2001	т/ф	Воскресіння	Resurrezione
2003	т/ф	Луїза Сан-Феліче	Luisa Sanfelice
2007		Гніздо жайворонка	La masseria delle allodole
2012		Цезар має померти	Cesare deve morire
2015		Декамерон	Maraviglioso Boccaccio

Визнання

▼ Нагороди та номінації Паоло і Вітторіо Тавіані ▼^[4]

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1962	Премія New Cinema за найкращий фільм	Людина, яку потрібно знищити	Перемога
	Приз Пазінетті (паралельна секція)		Перемога
	Премія Cinema 60		Перемога
1967	Золотий лев	Розвінчувачі	Номінація
1986	Золотий лев за кар'єру		Перемога
1991	Премія П'єтро Б'янкі		Перемога
Премія «Золотий кубок»
1963	Пластина	Людина, яку потрібно знищити	Перемога
1978	Найкращий режисер	Батько-хазяїн	Перемога
1993	Найкращий режисер	Ніч Святого Лоренцо	Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Лачено (Італія)
1967	Золотий Лачено за найкращий фільм	Розвінчувачі	Номінація
2009	Премія Камілло Маріно	за життєві досягнення	Перемога
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1968	Срібна стрічка за найкращу режисерську роботу	Розвінчувачі	Номінація
1968	Срібна стрічка за найкращий оригінальний сюжет	Розвінчувачі	Номінація
1975	Срібна стрічка за найкращий оригінальний сюжет	Аллонзанфан	Номінація
1978	Срібна стрічка за найкращу режисерську роботу	Батько-хазяїн	Перемога
1983	Срібна стрічка за найкращу режисерську роботу	Ніч Святого Лоренцо	Перемога
1983	Срібна стрічка за найкращий сценарій	Ніч Святого Лоренцо	Перемога
1985	Срібна стрічка за найкращий сценарій	Хаос	Перемога
1991	Срібна стрічка за найкращу режисерську роботу	І світло в пітьмі світить	Номінація
2012	Срібна стрічка року	Разом з іншими кінематографістами	Перемога
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1972	Премія Інтерфільм (секція Форум нового кіно)	У святого Михайла був півень	Перемога
1977	Гран-прі Інтерфільм	Батько-хазяїн	Перемога
2012	Золотий ведмідь	Цезар має померти	Перемога
2012	Приз екуменічного журі	Цезар має померти	Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
1972	Золотий Г'юґо за найкращий фільм	У святого Михайла був півень	Номінація
1982	Золотий Г'юґо за найкращий фільм	Ніч Святого Лоренцо	Номінація
Каннський міжнародний кінофестиваль
1977	Золота пальмова гілка	Батько-хазяїн	Перемога
1977	Приз ФІПРЕССІ	Батько-хазяїн	Перемога
1982	Золота пальмова гілка	Ніч Святого Лоренцо	Номінація
	Гран-прі журі		Перемога
	Приз екуменічного журі		Номінація
1993	Золота пальмова гілка	Флореаль — пора цвітіння	Номінація
Премія «Давид ді Донателло»
1978	Спеціальний Давид ді Донателло	Батько-хазяїн	Перемога
1983	Найкращий режисер	Ніч Святого Лоренцо	Перемога
1983	Премія Аліталія	Ніч Святого Лоренцо	Перемога
1985	Найкращий режисер	Хаос	Номінація
1985	Найкращий сценарій	Хаос	Перемога
1989	Приз Лукіно Вісконті		Перемога
2012	Найкращий фільм	Цезар має померти	Перемога
	Найкращий режисер		Перемога
	Найкращий сценарій		Номінація
2016	Премія 60-річчя Давида ді Донателло		Перемога
2018	Найкращий адаптований сценарій	Приватна справа	Номінація
Приз Синдикату французьких кінокритиків
1983	Найкращий іноземний фільм	Ніч Святого Лоренцо	Перемога
Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса
1983	Найкращий іноземний фільм	Ніч Святого Лоренцо	2-ге місце
Спілка кінокритиків Бостона
1984	Найкращий режисер	Ніч Святого Лоренцо	Перемога
Премія «Золотий глобус» (Італія)
1984	Найкращий фільм	Ніч Святого Лоренцо	Перемога
1985	Найкращий фільм	Хаос	Перемога
2005	Золотий глобус за кар'єру		Перемога
2012	Найкращий фільм	Цезар має померти	Номінація
2012	Найкращий режисер	Цезар має померти	Номінація
Національна спілка кінокритиків США
1984	Найкращий режисер	Ніч Святого Лоренцо	Перемога
Премія Кінема Дзюмпо
1988	Найкращий італійський фільм	Доброго ранку, Вавилоне	Перемога
Монреальський кінофестиваль
1996	Спеціальний Гра-прі Америк		Перемога
Кінофестиваль в Мар-дель-Плата
1998	Найкращий режисер	Ти смієшся	Перемога
Московський міжнародний кінофестиваль
2002	Золотий Святий Георгій	Воскресіння	Перемога
Єреванський міжнародний кінофестиваль
2007	Приз за життєвий внесок		Перемога
Гавайський міжнародний кінофестиваль
2012	Найкращий фільм	Цезар має померти	Перемога
2012	Найкращий режисер	Цезар має померти	Перемога
Гентський міжнародний кінофестиваль
2012	Почесний приз Жозефа Плато		Перемога
Премія Європейської кіноакадемії
2012	Найкращий європейський фільм	Цезар має померти	Номінація
	Найкращий європейський режисер	Цезар має померти	Номінація
	Почесний приз		Номінація

Примітки

↑ Помер італійський кінорежисер Паоло Тавіані? Erhsyajhv? 01.03.2024
↑ Awards 1977 : All Awards. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 18 вересня 2016.
↑ Фільм-лауреат Берлінського кінофестивалю висунуто на «„Оскар“» від Італії^{[недоступне посилання з травня 2019]} Укрінформ, 28.09.2012
↑ Нагороди та номінації Паоло і Вітторіо Тавіані на сайті IMDb(англ.)

Джерела

М.М. Черненко (составитель). Тавиани Паоло и Витторио // Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 150-151. — ISBN 5-85646-077-4. (рос.)

Посилання

Паоло Тавіані на сайті IMDb (англ.)
Вітторіо Тавіані на сайті IMDb (англ.)

Біографії Італія Кінематограф

[1] Помер італійський кінорежисер Паоло Тавіані? Erhsyajhv? 01.03.2024

[2] Awards 1977 : All Awards. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 18 вересня 2016.

[3] Фільм-лауреат Берлінського кінофестивалю висунуто на «„Оскар“» від Італії^{[недоступне посилання з травня 2019]} Укрінформ, 28.09.2012

[4] Нагороди та номінації Паоло і Вітторіо Тавіані на сайті IMDb(англ.)

[1]

[2]

[3]

[4]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Discogs · Metacritic
Література та бібліографія	openMLOL.it
Словники та енциклопедії	Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Cultureel Woordenboek · De Agostini · Encyclopédie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia
Нормативний контроль	Freebase: /m/01195jz0

п о р Премія «Давид ді Донателло» за найкращу режисерську роботу
1956–1980	Джанні Франчоліні (1956) Федеріко Фелліні (1957) Альберто Латтуада (1959) Федеріко Фелліні (1960) Мікеланджело Антоніоні (1961) Ерманно Ольмі (1962) Вітторіо Де Сіка (1963) П'єтро Джермі (1964) Франческо Розі / Вітторіо Де Сіка (1965) Алессандро Блазетті / П'єтро Джермі (1966) Луїджі Коменчіні (1967) Карло Ліццані (1968) Франко Дзефіреллі (1969) Джилло Понтекорво (1970) Лукіно Вісконті (1971) Франко Дзефіреллі / Серджо Леоне (1972) Лукіно Вісконті (1973) Федеріко Фелліні (1974) Діно Різі (1975) Маріо Монічеллі / Франческо Розі (1976) Валеріо Дзурліні / Маріо Монічеллі (1977) Етторе Скола (1978) Франческо Розі (1979) Джилло Понтекорво / Марко Беллокйо (1980)
1981–2000	Франческо Розі (1981) Марко Феррері (1982) Паоло і Вітторіо Тавіані (1983) Етторе Скола (1984) Франческо Розі (1985) Маріо Монічеллі (1986) Етторе Скола (1987) Бернардо Бертолуччі (1988) Ерманно Ольмі (1989) Маріо Монічеллі (1990) Марко Різі / Ріккі Тоньяцці (1991) Джанні Амеліо (1992) Роберто Фаенца / Ріккі Тоньяцці (1993) Карло Вердоне (1994) Маріо Мартоне (1995) Джузеппе Торнаторе (1996) Франческо Розі (1997) Роберто Беніньї (1998) Джузеппе Торнаторе (1999) Сільвіо Сольдіні (2000)
2001–наш час	Габріеле Муччіно (2001) Ерманно Ольмі (2002) Пупі Аваті (2003) Марко Тулліо Джордана (2004) Паоло Соррентіно (2005) Нанні Моретті (2006) Джузеппе Торнаторе (2007) Андреа Молайолі (2008) Маттео Ґарроне (2009) Марко Беллокйо (2010) Даніеле Лукетті (2011) Паоло і Вітторіо Тавіані (2012) Джузеппе Торнаторе (2013) Паоло Соррентіно (2014) Франческо Мунці (2015) Маттео Ґарроне (2016) Паоло Вірдзі (2017) Йонас Карпіньяно (2018) Маттео Ґарроне (2019)
Категорія