Братська Борщагівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адміністративно-територіальний поділ Києва
Братська Борщагівка
Київ
Загальна інформація
50°24′25″ пн. ш. 30°24′05″ сх. д. / 50.40697222224977736° пн. ш. 30.401555555583779977° сх. д. / 50.40697222224977736; 30.401555555583779977Координати: 50°24′25″ пн. ш. 30°24′05″ сх. д. / 50.40697222224977736° пн. ш. 30.401555555583779977° сх. д. / 50.40697222224977736; 30.401555555583779977
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Район Святошинський район
Адмінодиниця Київ
Головні вулиці Трублаїні
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim 421866 ·R (Київ)
Карта
Братська Борщагівка. Карта розташування: Київ
Братська Борщагівка
Братська Борщагівка
Братська Борщагівка (Київ)

Братська Борщагівка — історична місцевість у Святошинському районі м. Києва, колишнє село.

Розташування[ред. | ред. код]

Село, що існувало з 1630-ті рр. на території Південної Борщагівки. Простягається вздовж вулиць Трублаїні, Качури та заключної частини вул. Симиренка. На півночі межує з масивом Південна Борщагівка, прилягає до місцевості Михайлівська Борщагівка. Центральна частина цього колишнього села знаходилася на території міркорайону, обмеженого Окружною дорогою, вулицями Симиренка, Григоровича-Барського та Зодчих.

Історія[ред. | ред. код]

Назва села з'явилася в результаті секуляризаційної реформи Катерини ІІ, після 1786 року, коли у київських монастирів було конфісковано п'ять однойменних сіл Борщагівок, і виникла потреба якось їх розрізняти (інакше існувала б страшна плутанина). Таким чином, до початку XIX століття усталилася назва Братська Борщагівка. До початку Другої Світової війни назва Братська Борщагівка практично вийшла з обігу, оскільки фактично "злилася" з Микільською Борщагівкою і замінена назвою останньої.

До виникнення сталого поселення тут існувала стародавня дорога з Києва. За часів Речі Посполитої ця земля належала церкві Воздвиження Хреста Господнього (знаходился на місці сучасної Андріївської церкви), потім — попові Моїсею Івановичу, а в 1638 року, з дозволу польського короля Владислава IV — ігумену Братського монастиря Софронію.

Село відоме з XVII століття (приблизно з 1644 року), коли ця місцина була віддана у довічне володіння Братському монастиреві на Подолі (звідси і назва — Братська Борщагівка). В подальшому це підтверджувалося численними королівськими грамотами.

Цілком можна вважати, що село виникло та починалося з місцевого двірця — садиби управителя місцевими монастирськими угіддями. На середини XVIII століття у селі мешкало менше 60 чоловік, а за століття, 1866 року — вже 299.

Храм Живоносного Джерела (Казанської Ікони Божої Матері)
Храм Живоносного Джерела (Казанської Ікони Божої Матері)

Свого часу село було відоме по-перше, як місце прощі до чудотворної ікони у місцевій церкві, до котрої на прощу традиційно стікалися прочани з Києва. По-друге — своєю «академічною» дачею, на якій відпочивали у XIX столітті на «вакаціях» студенти Київської Духовної Академії (район сучасного стадіону школи № 235).

1766 року у селі поселилося 36 болгар, вихідців із села Богданов Дол (зараз Богдановдол у общині міста Пернік у Болгарії), котрі утворили свій куток "Бургари". Це було найбільше компактне поселення болгар у Київі та його околицях.

У середині XVIII століття (початок будівництва — 1747 рік) було споруджено дерев'яну церкву, котра простояла до кінця 1860-ті рр. (знаходилася на території поміж сучасним ЖЕКом та школою № 235). У 18661872 роках збудовано нову кам'яну церкву на честь Ікони Божої Матері «Життєдайне Джерело», котра дуже постраждала у радянський час, однак збереглася і була віднововлена 19962002 роках. Нині це Храм Живоносного Джерела. Назва храму також нагадує про давню криницю, що існувала у Братській Борщагівці з сивої давнини.

В середині XIX століття на підвищенні обабіч давнього шляху було закладене кладовище, нині відоме під назвою Братського (вул. Григоровича-Барського)

Сучасність[ред. | ред. код]

З 1971 року Братська Борщагівка — у складі Києва. Селище частково знесене наприкінці 1970-х років (його північна частина нині входить до території житломасиву Південна Борщагівка). Південна ж частина збереглася і донині як район приватної малоповерхової забудови.

Джерела[ред. | ред. код]