Браха Ліхтенберг Еттінґер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Браха Ліхтенберг Еттінгер
фр. Bracha L. Ettinger
Народження 23 березня 1948(1948-03-23)[1][2] (76 років)
Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Країна  Франція
 Ізраїль
Навчання Університет Париж VII
Діяльність художниця, фотографка, філософиня, психоаналітикиня
Роки творчості 2009
Вплив Зігмунд Фройд, Жак Лакан, Еммануель Левінас, Жан-Франсуа Ліотар
Працівник Європейська вища школаd
Роботи в колекції City of Pori art collectiond[3]
CMNS: Браха Ліхтенберг Еттінґер у Вікісховищі
Частина серії
Теорія фемінізму
Портал Проєкт Стиль
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ліхтенберг.

Браха Ліхтенберг Еттінгер (нар. 23 березня 1948(19480323), Тель-Авів, нині Ізраїль) — ізраїльська художниця, теоретик, філософ, психоаналітик і письменниця. З 70-х років XX століття і дотепер Еттінгер є однією з провідних інтелектуалок в авангарді сучасного французького фемінізму і феміністської психоаналітичної думки разом з Юлією Кристевою і Люс Ірігаре[4][5][6][7]. Як художниця, в основному займалася живописом, малюнками, зошитами та фотографіями.

Робота Еттінгер складається в основному з олійного живопису та писання. Еттінгер, нині, вважається видатною постаттю серед французьких та ізраїльських художників. Мистецтво Еттінгер було недавно докладно проаналізовано в книзі «Жінки-художниці в Міленіумі»[8], в «Зустрічах Грізельди Поллок» у Віртуальному феміністському музеї[9] і в антології Катрин де Зегер «Робота жінок ніколи не завершується»[10].

Її ідеї в області теорії культури, психоаналізу і французького фемінізму отримали визнання після публікації «Матриці і метраморфоза» (1992 р.), фрагментів з її зошитів («Мома», Оксфорд, 1993 р.) та «Матріксальний погляд» (1995 р.). За останні два десятиліття роботи Еттінгер вплинули на історію мистецтв, теорію кіно[11] (включаючи феміністську), психоаналіз, естетику і гендерні дослідження[12].

Еттінгер — професор Європейської Вищої Школи в Саас-Фе, Швейцарія[13].

Життя та робота[ред. | ред. код]

Браха Еттінгер народилася в Тель-Авіві 23 травня 1948 року[14].

Отримала магістерський ступінь з клінічної психології в Єврейському університеті в Єрусалимі, де працювала науковою співробітницею, а потім особистою асистенткою Амоса Тверські (1969/70, 1973/74, 1974/75) і Деніала Канемана (1970/71)[13].

Взяла шлюб з Лоні Еттінгером в червні 1975 року і переїхала в Лондон, де з 1975 по 1979 рік навчалася і працювала в Лондонському центрі психотерапії, в клініці Тавісток і Філадельфійськії асоціації (з Р. Д. Лейнгом).

Дочка, Лану Еттінгер, народила в Лондоні [9].

В 1979 році повернулася до Ізраїлю, працювала в лікарні Шалвата.

Малювала з раннього дитинства, є самоучкою. У перші роки уникала артсцени. У 1981 році вирішила стати професійною художницею і переїхала в Париж, де з 1981 по 2003 рік жила і працювала зі своїм партнером Джоавом Токером.

В 1988 році народила сина Ітая.

Крім живопису, графіки та фотографії, Еттінгер почала писати й отримала докторський ступінь з психоаналізу в Університеті Парижа VII ім. Д. Дідро в 1987 році, а з естетики мистецтва ― в Паризькому університеті VIII в 1996 році[13].

В 1987 році Еттінгер організувала сольний проєкт у Центрі Жоржа Помпіду і персональну виставку в Музеї Кале в 1988 році. У 1995 році мала персональну виставку в Музеї Ізраїлю в Єрусалимі, а в 1996 році брала участь в секції сучасного мистецтва "Зіткувшись з історією". 1933—1996 виставка в Центрі Жоржа Помпіду[15]. У 2000 році провела ретроспективу середньовіччя в Центрі витончених мистецтв (Палац витончених мистецтв) в Брюсселі, а у 2001 році — персональну виставку в Центрі малюнка в Нью-Йорку[16]. Поряд з роботою художницею, Еттінгер продовжувала розвиватися як психоаналітик разом з Франсуазою Дольто, П'єром Аугланьє, П'єром Федідой і Жаком-Аленом Міллером, і стала впливовою сучасною французькою феміністкою[4][5][17][18]. Приблизно в 1988 році Еттінгер розпочала проєкт «Розмова і фотографія». Її особисті зошити з мистецтва[19][20] стали джерелом теоретичних формулювань, а її мистецтво надихнуло історикинь мистецтва (серед них видатна мистецтвознавиця Гризельда Поллок і міжнародна кураторка Катрин де Зегер) і філософів (таких як Жан-Франсуа Ліотар, Брайан Массумі), які присвятили кілька нарисів її живопису.

Попри те, що вона, як і раніше, перебувала переважно в Парижі, Еттінгер відвідувала професора (1997—1998 роки), а потім професора-дослідника (1999—2004 роки) з психоаналізу та естетики в Школі витончених мистецтв, історії мистецтва та культурології в Університеті Лідса[13]. З 2001 року також відвідує професора психоаналізу й естетики в Центрі культурного аналізу, теорії та історії[21]. Еттінгер частково повернулася до Ізраїлю у 2003 році й відтоді викладає студії в Парижі та Тель-Авіві. До 2006 року вона викладала в Академії мистецтва і дизайну "Бецалель" в Єрусалимі[13].

Образотворче мистецтво[ред. | ред. код]

Дослідження Еттінгер стосується світла і простору, і в цьому воно випливає з робіт Моне і Ротко[22][23][24]. Її предмети вивчення стосуються стану людини й трагедії війни, а роботи Еттінгер в цьому аспекті наслідують таких художників, як Кете Колльвіц і Франсіско Гойя[25]. Процес малювання займає простір між фігурами й абстракцією, а її ставлення до абстракції перегукується з духовними турботами Агнес Мартін і Гільми аф Клінт[26]. Іншим важливим предметом в її роботі є несвідоме, зокрема жіноче й материнське[27].

З 1981 по 1992 рік основна робота Еттінгер складалася з малюнка і змішаних матеріалів на папері, а також зошитів і книжок художниці, де поряд з теоретичними роботами й бесідами, вона малювала чорнилом. З 1992 року, крім її зошитів, більша частина її творів складається зі змішаної техніки та масляних картин, з кількома паралельними серіями, які ростуть з часом, наприклад: «Матриця — сімейний альбом», «Autistwork» і «Eurydice», з темами передачі пам'яті із покоління в покоління, особистої та історичної травми та світових воєн[28][29][30], погляду, світла, кольору і простору, жіночності й материнства. Між 1984—2008 роками, зображення, які вона отримує спочатку за допомогою колажів і ксероксів, абстрагуються в тривалому процесі олійного живопису, який займає кілька років.

З 2008 року по теперішній час Еттінгер працює над своїми картинами маслом прямо на полотні й знімає відеоарт зі своїми малюнками та фотографіями.

Психоаналіз[ред. | ред. код]

Частина серії
Психоаналіз

Деякі з конкретних академічних областей діяльності Брахи Еттінгер — це феміністський психоаналіз, мистецтво, естетика, етика, погляд, сексуальні відмінності і гендерні дослідження, Жак Лакан, жіночі, ранні (в тому числі до народження) психічні враження, передматеринська і материнська суб'єктивність.

Як теоретик, Еттінгер запропонувала онтологію струноподібного транссуб'єктивного і трансективного пропускання для переосмислення людського суб'єкта. Працюючи на перетині людської суб'єктивності, жіночої сексуальності, материнської суб'єктивності, психоаналізу, мистецтва й естетики, вона зробила вагомий вклад в психоаналіз ідеї жіночо-материнської сфери, функції та структури з її символічними й уявними вимірами. Це вимір, як і символічний, сприяє етичному мисленню про відповідальність людини перед один одним і перед світом. Еттінгер є старшою клінічною психологинею і практикуючою психоаналітикинею. Для Еттінгер фройдівське ставлення до психоаналізу має вирішальне значення, оскільки воно підкреслює примарну цінність матеріалів, що виникають під час регресії.

Інші види активності[ред. | ред. код]

  • У 1967 році Браха Ліхтенберг Еттінгер керувала найбільшою рятувальною операцією потопаючих на Близькому Сході: корабельна аварія в Ейлаті[31].
  • Еттінгер є прихильницею прав палестинців і з 2005 року активісткою організації «Лікарі за права людини в Ізраїлі».
  • Еттінгер бере участь в діяльності організації як клінічна психолог, обслуговуючи палестинських пацієнтів та пацієнток в районах на окупованих палестинських територіях[32].
  • Еттінгер також відома портретною фотографією, знятою в контексті розмовних проєктів. Деякі з її портретів, такі як портрети Жан-Франсуа Ліотара[33], Джойса Макдугалла, Едмона Жабеса[34], Еммануеля Левінаса[35], Робера Дуано[36] і Йешаяху Лейбовіца, з'являлися в декількох офіційних публікаціях і збірках.

Публікації[ред. | ред. код]

Еттінгер є авторкою декількох книг і понад вісімдесяти психоаналітичних есе, в яких розглядаються різні естетичні, етичні, психоаналітичні та художні аспекти матриці. Вона є співавторкою томів бесіди з такими особистостями, як Еммануель Левінас, Едмон Жабес, Крейг Горсфілд, Фелікс Ґваттарі й Крістіан Болтанскі.

Лекції та семінари[ред. | ред. код]

  • Браха Л. Еттінгер. Натхнення, натхнення і Транспірітінг. Фрагілізація і опір в мистецтві[13]. Лекція в Де Аппель в Міському театрі, Амстердам. 10 лютого 2009 рік.
  • Браха Еттінгер. Жіноче і материнське в матричному перенесенні. Лекція в університеті Пуерто-Рико, Ріо-Пьедрас, 2008 рік.
  • Браха Еттінгер. На матричному прикордонному просторі. Лекція в європейській аспірантурі. 2007 рік.
  • Браха Еттінгер. Психоаналіз і Естетика. Лекція в Центрі з досліджень мистецтв і гуманітарних наук. Липень 2004 рік.
Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2019)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://baadgallery.org/wp-content/uploads/CV_Bracha-Ettinger.pdf
  2. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ http://www.poriartmuseum.fi/fin/arkisto/
  4. ↑ а б Humm, Maggie, Modernist Women and Visual Cultures. Rutgers University Press, 2003. ISBN 0-8135-3266-3
  5. ↑ а б Humm, Maggie, Feminism and Film. Indiana University press, 1997. ISBN 0-253-33334-2
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Women Artists at the Millennium, 2006, Edited by Carol Armstrong and Catherine de Zegher. ISBN 0-262-01226-X, ISBN 978-0-262-01226-3. The MIT press book page Archived February 28, 2008, at the Wayback Machine.
  9. ↑ Pollock, Griselda, Encounters in the Virtual Feminist Museum. Taylor and Francis, ISBN 0-415-41374-5.
  10. ↑ De Zegher, Catherine, Women's Work is Never Done. MER Edition, 2015. ISBN 978-94-90693-47-3.
  11. ↑ Griselda Pollock, Encounters in the Virtual Feminist Museum. Routledge, 2007
  12. ↑ «Diotima and the Matrixial Transference.» In: Van der Merwe, C. N., and Viljoen, H., eds. Across the Threshold. New York: Peter Lang, 2007. ISBN 978-1-4331-0002-4
  13. ↑ а б в г д е «Bracha Ettinger Biography». egs.edu. The European Graduate School. Archived from the original on 5 September 2015. Retrieved 2 September 2015.
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Face à l'Histoire. 1933—1996. Paris: Flammarion and Centre Georges Pompidou, 1996. ISBN 2-85850-898-4
  16. ↑ Bracha Lichtenberg Ettinger: Eurydice Series. Edited by Catherine de Zegher and Brian Massumi. Drawing Papers, n.24. NY: The Drawing Center, 2001. With texts by Judith Butler, Bracha Ettinger, Adrien Rifkin and the editors, and including a conversation between the Bracha Ettinger and Creigie Horsfield.
  17. ↑ Couze Venn, in: Theory, Culture and Society. Vol. 21 (1), 2004.
  18. ↑ Vanda Zajko and Miriam Leonard (ed.s), Laughing with Medusa. Oxford University Press. ISBN 0-19-927438-X
  19. ↑ Bracha Lichtenberg Ettinger, Matrix. Halal(a) — Lapsus. Notes on Painting. Oxford: MOMA, 1993. ISBN 0-905836-81-2
  20. ↑ Bracha Lichtenberg Ettinger: Artworking 1985—1999, with a reprint of Notes on Painting. Ludion: Ghent-Amsterdam, and Brussels: Palais des Beaux-Arts, 2000. ISBN 90-5544-283-6
  21. ↑ AHRC Centre for Cultural Analysis, Theory and History
  22. ↑ Manning, Erin, Manning, Erin. "Vertiginious Before the Light." in Art as Compassion. MER Paper Kunsthalle, 2011.
  23. ↑ Benjamin, Andrew, "Lighting, Colouring, Workin" in Bracha L. Ettinger. A. And My Heart Wound-Space. Leeds: Wild Pansy Press, 2015. ISBN 978-1-900687-55-3.
  24. ↑ Buci-Glucksmann, Christine. "Images of Absence in the Inner Space of Painting." In: Inside the Visible. MIT Press, 1996.
  25. ↑ Kinsella, Tina, "Sundering the Spell of Visibility", and Pollock Griselda, "Between Painting and the Digital" in Bracha L. Ettinger. A. And My Heart Wound-Space. Leeds: Wild Pansy Press, 2015. ISBN 978-1-900687-55-3.
  26. ↑ Pollock, Griselda, "Agnes Dreaming: Dreaming Agnes", and Bracha L. Ettinger "The Art-and-Healing Oeuvre" in 3 x Abstraction. Yale University Press, 2005.
  27. ↑ Pollock, Griselda,Art in the Time-Space of Memory and Migration: Sigmund Freud, Anna Freud and Bracha L. Ettinger in the Freud Museum. Leeds: Wild Pansy Press and London: Freud Museum, 2013
  28. ↑ Griselda Pollock, Between painting and the Digital, in: Bracha L. Ettinger - And My Heart Wound-space. Leeds: Wild Pansy Press and 14th Istanbul Biennial, 2015 ISBN 978-1-900687-55-3
  29. ↑ Griselda Pollock, After-affects - After-images. Manchester University Press, 2013 ISBN 978-0-7190-8798-1
  30. ↑ Marianne Hirsch, The Generation of Postmemory. New York: Columbia University Press, 2012
  31. ↑ Rosi Huhn (Interview), Bracha L. Ettinger (Portraits of R. Doineau) and the Parisian Photographs of Robert Doisneau, "Promenades dans les passage de Paris avec Robert Doisneau." In: Passages d'après Walter Benjamin / Passagen Nach Walter benjamin. [Ed. V. Malsey, U. Rasch, P. Rautmann, N. Schalz]. Verlag Herman Schmidt, Mainz, 1992. ISBN 3-87439-250-3.
  32. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  33. ↑ הלילה בו פיקדתי על חיל-האוויר. YouTube. Israeli Air Force. 8 жовтня 2018. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
  34. ↑ טריילר פרשת טיבוע המשחתת אח"י אילת 1967. אורי בורדה Uri Borreda. YouTube. Uri Borreda. 31 травня 2016. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 30 травня 2021.
  35. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  36. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Браха_Ліхтенберг_Еттінґер&oldid=40968368