Браха Ліхтенберг Еттінґер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Браха Ліхтенберг Еттінгер
фр. Bracha L. Ettinger
Bracha L. Ettinger 2009 (cropped).jpg
Народження 23 березня 1948(1948-03-23)[1] (71 рік)
Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Громадянство Flag of France.svg Франція
Навчання Університет Париж VII
Діяльність художниця, фотографка, філософ, психоаналітик
Вплив Зігмунд Фройд, Жак Лакан, Еммануель Левінас, Жан-Франсуа Ліотар
Працівник Європейська вища школа[d]

Браха Ліхтенберг Еттінґер у Вікісховищі?

Браха Ліхтенберг Еттінгер (23 березня 1948(19480323), м. Тель-Авів, нині Ізраїль) — ізраїльська художниця, теоретик, філософ, психоаналітик і письменниця. З 70-х років ХХ століття і дотепер Еттінгер є однією з провідних інтелектуалок в авангарді сучасного французького фемінізму і феміністської психоаналітичної думки разом з Юлією Кристевою і Люс Ірігаре[2][3][4][5]. Як художниця, в основному займалася живописом, малюнками, зошитами та фотографіями.

Робота Еттінгер складається в основному з олійного живопису та писання. Еттінгер, в даний час, вважається видатною постаттю серед французьких та ізраїльських художників. Мистецтво Еттінгер було недавно докладно проаналізовано в книзі «Жінки-художниці в Міленіумі»[6], в «Зустрічах Грізельди Поллок» у Віртуальному феміністському музеї[7] і в антології Катрин де Зегер «Робота жінок ніколи не завершується»[8].

Її ідеї в області теорії культури, психоаналізу і французького фемінізму отримали визнання після публікації «Матриці і метраморфоза» (1992 р.), фрагментів з її зошитів («Мома», Оксфорд, 1993 р.) та «Матріксальний погляд» (1995 р.). За останні два десятиліття роботи Еттінгер вплинули на історію мистецтв, теорію кіно[9] (включаючи феміністську[en]), психоаналіз, естетику і гендерні дослідження[10].

Еттінгер — професорка Європейської Вищої Школи в Саас-Фе, Швейцарія[11].

Життя та робота[ред. | ред. код]

Браха Еттінгер народилася в Тель-Авіві 23 травня 1948 року[12].

Отримала магістерський ступінь з клінічної психології в Єврейському університеті в Єрусалимі, де працювала науковою співробітницею, а потім особистою асистенткою Амоса Тверські (1969/70, 1973/74, 1974/75) і Деніала Канемана (1970/71)[11].

Взяла шлюб з Лоні Еттінгером в червні 1975 року і переїхала в Лондон, де з 1975 по 1979 рік навчалася і працювала в Лондонському центрі психотерапії, в клініці Тавісток і Філадельфійськії асоціації (з Р. Д. Лейнгом).

Дочка, Лану Еттінгер, народила в Лондоні[13] [9].

В 1979 році повернулася до Ізраїлю, працювала в лікарні Шалвата.

Малювала з раннього дитинства, є самоучкою. У перші роки уникала арт-сцени. У 1981 році вирішила стати професійною художницею і переїхала в Париж, де з 1981 по 2003 рік жила і працювала зі своїм партнером Джоавом Токером.

В 1988 році народила сина Ітая.

Крім живопису, графіки та фотографії, Еттінгер почала писати і отримала докторський ступінь з психоаналізу в Університеті Парижа VII ім. Д. Дідро в 1987 році, а з естетики мистецтва - в Паризькому університеті VIII в 1996 році[11].

В 1987 році Еттінгер організувала сольний проект у Центрі Жоржа Помпіду і персональну виставку в Музеї Кале в 1988 році. У 1995 році мала персональну виставку в Музеї Ізраїлю в Єрусалимі, а в 1996 році брала участь в секції сучасного мистецтва "Зіткувшись з історією". 1933—1996 виставка в Центрі Жоржа Помпіду[14]. У 2000 році провела ретроспективу середньовіччя в Центрі витончених мистецтв (Палац витончених мистецтв) в Брюсселі, а в 2001 році — персональну виставку в Центрі малюнка в Нью-Йорку[15]. Поряд з роботою в якості художниці, Еттінгер продовжувала розвиватися в якості психоаналітикині разом з Франсуазою Дольто, П'єром Аугланьє, П'єром Федідой і Жаком-Аленом Міллером, і стала впливовою сучасною французькою феміністкою[16][17][2] [3]. Приблизно в 1988 році Еттінгер розпочала проект «Розмова і фотографія». Її особисті зошити з мистецтва[18][19] стали джерелом теоретичних формулювань, а її мистецтво надихнуло історикинь мистецтва (серед них видатна мистецтвознавиця Гризельда Поллок і міжнародна кураторка Катрин де Зегер) і філософів (таких як Жан-Франсуа Ліотар, Брайан Массумі), які присвятили кілька нарисів її живопису.

Незважаючи на те, що вона, як і раніше, перебувала переважно в Парижі, Еттінгер відвідувала професора (1997—1998 роки), а потім професора-дослідника (1999—2004 роки) з психоаналізу і естетики в Школі витончених мистецтв, історії мистецтва та культурології в Університеті Лідса[11]. З 2001 року також відвідує професора психоаналізу і естетики в Центрі культурного аналізу, теорії та історії[20]. Еттінгер частково повернулася до Ізраїлю в 2003 році і з тих пір викладає студії в Парижі і Тель-Авіві. До 2006 року вона викладала в Академії мистецтва і дизайну "Бецалель" в Єрусалимі[11].

Образотворче мистецтво[ред. | ред. код]

Дослідження Еттінгер стосується світла і простору, і в цьому воно випливає з робіт Моне і Ротко[21][22][23]. Її предмети вивчення стосуються стану людини і трагедії війни, а роботи Еттінгер в цьому аспекті наслідують таких художників, як Кете Колльвіц і Франсіско Гойя[24]. Процес малювання займає простір між фігурами і абстракцією, а її ставлення до абстракції перегукується з духовними турботами Агнес Мартін і Гільми аф Клінт[25]. Іншим важливим предметом в її роботі є несвідоме, зокрема жіноче й материнське[26].

З 1981 по 1992 рік основна робота Еттінгер складалася з малюнка і змішаних матеріалів на папері, а також зошитів і книжок художниці, де поряд з теоретичними роботами і бесідами, вона малювала чорнилом. З 1992 року, крім її зошитів, більша частина її творів складається зі змішаної техніки і масляних картин, з кількома паралельними серіями, які ростуть з часом, наприклад: «Матриця — сімейний альбом», «Autistwork» і «Eurydice», з темами передачі пам'яті із покоління в покоління, особистої та історичної травми і світових воєн[27][28][29], погляду, світла, кольору і простору [30], жіночності і материнства. Між 1984—2008 роками, зображення, які вона отримує спочатку за допомогою колажів і ксероксів, абстрагуються в тривалому процесі олійного живопису, який займає кілька років.

З 2008 року по теперішній час Еттінгер працює над своїми картинами маслом прямо на полотні і знімає відеоарт зі своїми малюнками і фотографіями.

Психоаналіз[ред. | ред. код]

Частина серії
Психоаналіз
Freud's couch, London, 2004 (2).jpeg
 

Деякі з конкретних академічних областей діяльності Брахи Еттінгер — це феміністський психоаналіз, мистецтво, естетика, етика, погляд, сексуальні відмінності і гендерні дослідження, Жак Лакан, жіночі, ранні (в тому числі до народження) психічні враження, передматеринська і материнська суб'єктивність.

Як теоретикиня, Еттінгер запропонувала онтологію струноподібного транссуб'єктивного і трансективного пропускання для переосмислення людського суб'єкта. Працюючи на перетині людської суб'єктивності, жіночої сексуальності, материнської суб'єктивності, психоаналізу, мистецтва і естетики, вона внесла вагомий вклад в психоаналіз ідеї жіночо-материнської сфери, функції та структури з її символічними і уявними вимірами. Це вимір, як і символічний, сприяє етичному мисленню про відповідальність людини перед один одним і перед світом. Еттінгер є старшою клінічною психологинею і практикуючою психоаналітикинею. Для Еттінгер фройдівське ставлення до психоаналізу має вирішальне значення, оскільки воно підкреслює примарну цінність матеріалів, що виникають під час регресії.

Інші види активності[ред. | ред. код]

  • У 1967 році Браха Ліхтенберг Еттінгер керувала найбільшою рятувальною операцією потопаючих на Близькому Сході: корабельна аварія в Ейлаті[31].
  • Еттінгер є прихильницею прав палестинців і з 2005 року активісткою організації «Лікарі за права людини в Ізраїлі».
  • Еттінгер бере участь в діяльності організації в якості клінічної психологині, обслуговуючи палестинських пацієнтів та пацієнток в районах на окупованих палестинських територіях[32].
  • Еттінгер також відома портретною фотографією, знятою в контексті розмовних проектів. Деякі з її портретів, такі як портрети Жан-Франсуа Ліотара[33], Джойса Макдугалла, Едмона Жабеса[34], Еммануеля Левінаса[35], Робера Дуано[36] і Йешаяху Лейбовіца, з'являлися в декількох офіційних публікаціях і збірках.

Публікації[ред. | ред. код]

Еттінгер є авторкою декількох книг і понад восьмидесяти психоаналітичних есе, в яких розглядаються різні естетичні, етичні, психоаналітичні та художні аспекти матриці. Вона є співавторкою томів бесіди з такими особистостями, як Еммануель Левінас, Едмонд Жабес, Крейг Хорсфілд, Фелікс Ґваттарі і Крістіан Болтанскі.

Лекції та семінари[ред. | ред. код]

  • Браха Л. Еттінгер. Натхнення, натхнення і Транспірітінг. Фрагілізація і опір в мистецтві[11]. Лекція в Де Аппель в Міському театрі, Амстердам. 10 лютого 2009 рік.
  • Браха Еттінгер. Жіноче і материнське в матричному перенесенні. Лекція в університеті Пуерто-Ріко, Ріо-Пьедрас, 2008 рік.
  • Браха Еттінгер. На матричному прикордонному просторі. Лекція в європейській аспірантурі. 2007 рік.
  • Браха Еттінгер. Психоаналіз і Естетика. Лекція в Центрі з досліджень мистецтв і гуманітарних наук. Липень 2004 рік.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://baadgallery.org/wp-content/uploads/CV_Bracha-Ettinger.pdf
  2. а б Humm, Maggie, Modernist Women and Visual Cultures. Rutgers University Press, 2003. ISBN 0-8135-3266-3
  3. а б Humm, Maggie, Feminism and Film. Indiana University press, 1997. ISBN 0-253-33334-2
  4. http://epaper.newindianexpress.com/c/2115607
  5. http://timesofindia.indiatimes.com/city/madurai/Madurai-gender-queer-activists-to-offer-course-on-gender-and-sexuality/articleshow/27872588.cms
  6. Women Artists at the Millennium, 2006, Edited by Carol Armstrong and Catherine de Zegher. ISBN 0-262-01226-X, ISBN 978-0-262-01226-3. The MIT press book page Archived February 28, 2008, at the Wayback Machine.
  7. Pollock, Griselda, Encounters in the Virtual Feminist Museum. Taylor and Francis, ISBN 0-415-41374-5.
  8. De Zegher, Catherine, Women's Work is Never Done. MER Edition, 2015. ISBN 978-94-90693-47-3.
  9. Griselda Pollock, Encounters in the Virtual Feminist Museum. Routledge, 2007
  10. «Diotima and the Matrixial Transference.» In: Van der Merwe, C. N., and Viljoen, H., eds. Across the Threshold. New York: Peter Lang, 2007. ISBN 978-1-4331-0002-4
  11. а б в г д е «Bracha Ettinger Biography». egs.edu. The European Graduate School. Archived from the original on 5 September 2015. Retrieved 2 September 2015.
  12. https://viaf.org/viaf/78372597/
  13. https://fr.wikipedia.org/wiki/Lana_Ettinger
  14. Face à l'Histoire. 1933—1996. Paris: Flammarion and Centre Georges Pompidou, 1996. ISBN 2-85850-898-4
  15. Bracha Lichtenberg Ettinger: Eurydice Series. Edited by Catherine de Zegher and Brian Massumi. Drawing Papers, n.24. NY: The Drawing Center, 2001. With texts by Judith Butler, Bracha Ettinger, Adrien Rifkin and the editors, and including a conversation between the Bracha Ettinger and Creigie Horsfield.
  16. Couze Venn, in: Theory, Culture and Society. Vol. 21 (1), 2004.
  17. Vanda Zajko and Miriam Leonard (ed.s), Laughing with Medusa. Oxford University Press. ISBN 0-19-927438-X
  18. Bracha Lichtenberg Ettinger, Matrix. Halal(a) — Lapsus. Notes on Painting. Oxford: MOMA, 1993. ISBN 0-905836-81-2
  19. Bracha Lichtenberg Ettinger: Artworking 1985—1999, with a reprint of Notes on Painting. Ludion: Ghent-Amsterdam, and Brussels: Palais des Beaux-Arts, 2000. ISBN 90-5544-283-6
  20. AHRC Centre for Cultural Analysis, Theory and History
  21. Manning, Erin, Manning, Erin. "Vertiginious Before the Light." in Art as Compassion. MER Paper Kunsthalle, 2011.
  22. Benjamin, Andrew, "Lighting, Colouring, Workin" in Bracha L. Ettinger. A. And My Heart Wound-Space. Leeds: Wild Pansy Press, 2015. ISBN 978-1-900687-55-3.
  23. Buci-Glucksmann, Christine. "Images of Absence in the Inner Space of Painting." In: Inside the Visible. MIT Press, 1996.
  24. Kinsella, Tina, "Sundering the Spell of Visibility", and Pollock Griselda, "Between Painting and the Digital" in Bracha L. Ettinger. A. And My Heart Wound-Space. Leeds: Wild Pansy Press, 2015. ISBN 978-1-900687-55-3.
  25. Pollock, Griselda, "Agnes Dreaming: Dreaming Agnes", and Bracha L. Ettinger "The Art-and-Healing Oeuvre" in 3 x Abstraction. Yale University Press, 2005.
  26. Pollock, Griselda,Art in the Time-Space of Memory and Migration: Sigmund Freud, Anna Freud and Bracha L. Ettinger in the Freud Museum. Leeds: Wild Pansy Press and London: Freud Museum, 2013
  27. Griselda Pollock, Between painting and the Digital, in: Bracha L. Ettinger - And My Heart Wound-space. Leeds: Wild Pansy Press and 14th Istanbul Biennial, 2015 ISBN 978-1-900687-55-3
  28. Griselda Pollock, After-affects - After-images. Manchester University Press, 2013 ISBN 978-0-7190-8798-1
  29. Marianne Hirsch, The Generation of Postmemory. New York: Columbia University Press, 2012
  30. https://en.wikipedia.org/wiki/BracBracha L. Ettinger, Translucent Fore-images. Glowing through painting. In: Colori. Curator and Editor: Carolyn Christov-Bakargiev. Castello di Rivoli, Museum of Modern Art, Torino, 2017 ISBN 9-788836-636693a_L._Ettinger#cite_note-5
  31. Rosi Huhn (Interview), Bracha L. Ettinger (Portraits of R. Doineau) and the Parisian Photographs of Robert Doisneau, "Promenades dans les passage de Paris avec Robert Doisneau." In: Passages d'après Walter Benjamin / Passagen Nach Walter benjamin. [Ed. V. Malsey, U. Rasch, P. Rautmann, N. Schalz]. Verlag Herman Schmidt, Mainz, 1992. ISBN 3-87439-250-3.
  32. http://www.iaf.org.il/4477-50464-en/IAF.aspx
  33. https://www.youtube.com/watch?v=RPtjyDQzHzY
  34. https://www.youtube.com/watch?v=FepDt4KniyQ
  35. https://news.walla.co.il/item/3117827
  36. http://www.iaf.org.il/9125-50085-he/IAF.aspx