Перейти до вмісту

Брахмавіхара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Брахмавіхара або брагмавігара (піднесене відношення, буквально «обитель Брахми») — це низка чотирьох буддійських чеснот та медитативних практик, призначених для їх розвитку. Вони також відомі як чотири безмірності (палі: апаманья, санскит: апрамана). [1]

  1. любляча доброта або доброзичливість (метта)
  2. співчуття (каруна)
  3. емпатична радість (мудіта)
  4. незворушність (упекха)

Згідно з Сутрою про Метту, культивування чотирьох безмірностей може призвести до відродження у «царстві Брахми» (палі: Брахмалока).

Етимологія та переклади

[ред. | ред. код]
  • палі: чаттарі брахмавіхара
  • синг. සතර බ්‍රහ්මවිහාරා (сатхара брахмавіхара)
  • тибетська Шаблон:Bo | Wylie: tshad med bzhi

Слово Брахмавіхара можна розділити на "Брахма" та "віхара", що часто перекладається як "піднесене" або "божественні обителі".[2]

Апрамана зазвичай перекладається як "безмірність", що означає "безмежність, безкінечність, стан без обмежень". Якщо розвинути їх до високого рівня шляхом медитації, ці звички відношення роблять розум "безмірним", наче розум люблячого Брахми (богів).[3]

Брахмавіхара

[ред. | ред. код]

Чотири брахмавіхари — це:

  1. Любляча доброта (метта) або доброзичливість: активна добра воля щодо всіх;[4][5]
  2. Співчуття (каруна): результат метти, тобто ідентифікації страждань інших як своїх власних;[4][5]
  3. Емпатична радість (мудіта): результат метти: відчуття радості, бо інші щасливі, навіть якщо ви не сприяли цьому, форма емпатичної радості;[4]
  4. Незворушність (упекха): врівноваженість та спокій, неупереджене ставлення до всіх.[4][5]

Ранній буддизм

[ред. | ред. код]

Брахмавіхара — це добуддійська брахманічна концепція, якій буддійська традиція дала своє тлумачення.[6] Дігха-нікая стверджує, що, згідно з Буддою, «брахмавіхара — це «та практика», а потім протиставляє її «моїй практикі» наступним чином:

...та практика [а саме культивування любові тощо, згідно з чотиризначними інструкціями] закликає не до того, щоб відвертатися [від життя], не до безпристрасності, не до заспокоювання, не до припинення [страждань], не до безпосереднього знання, не до просвітлення, не до нірвани, але лише до відродження в царстві Брахми

...моя практика закликає до припинення відвертання [від життя], до безпристрасності, до припинення [страждань], до заспокоювання, до безпосереднього знання, до просвітлення, до нірвани – зокрема, до Благородного вісімкового шляху (...)

— Будда, Дігха Нікая II.251, Перекладено з англійської - Богдан Печеняк. Translated by Harvey B. Aronson[7]

За словами Річарда Гомбрича, індолога та дослідника санскриту (палі), буддійське вживання слова брахмавіхара спочатку стосувалось пробудженого стану розуму та конкретного ставлення до інших істот, що рівнозначно «життю з Брахманом» тут і тепер. Пізніша традиція сприйняла ці напрямні принципи надто буквально, пов'язуючи їх з космологією та розуміючи їх як «життя з Брахманом» через відродження у світі Брахми.[8] За словами Гомбрича, «Будда навчав, що доброта – те, що християни схильні називати любов'ю – є шляхом до спасіння.[9]

У Тевіджа-сутті, «Потрійному знанні» в Дігха-нікаї або «Збірці довгих бесід», група молодих брахмінів звернулася до Будди щодо методів пошуку спілкування/товариства/сопричастя з Брахмою. Він відповів, що знає світ Брахми та шлях до нього, і пояснив медитативний метод його досягнення, використовуючи аналогію резонансу мушлі аштаманґали:

Монах наповнює світ розумом доброзичливості на всі чотири сторони, тоді згори, внизу та довкола – цілий світ з усіх сторін, повністю, доброзичливим, всеохопним, величним, безмежним, мирним та дружнім розумом... Так само як потужне дмухання в мушлю чути без особливих зусиль у всіх чотирьох [кардинальних] напрямках, так само немає меж розгортанню [цієї] доброзичливості, яка звільнює серце. Це шлях до сопричастя з Брахмою.[10]

Потім Будда сказав, що після цього монах повинен так само наповнити весь світ ментальними проєкціями співчуття, емпатійної радості та незворушності (рівне ставлення до всіх істот).

У двох Метта-суттах Ангуттара Нікаї [11] Будда стверджує, що ті, хто практикує випромінювання чотирьох безмірностей у цьому житті та помирає, «не втрачаючи їх», призначені для відродження в небесному царстві в наступному житті. Крім того, якщо така людина є буддійським учнем (палі: савака) і таким чином реалізує три характеристики п'яти агрегатів, то після свого небесного життя цей учень досягне нірвани. Навіть якщо людина не є учнем, вона все одно досягне небесного життя, після якого (залежно від того, якими були її минулі вчинки) вона може переродитися в пекельному вимірі, або як тварина, або голодний привид.[12]

В іншій сутті Ангуттара Нікаї, мирянка Самаваті згадується як приклад людини, яка вирізняється люблячою добротою.[13] У буддійській традиції її часто називають такою, часто посилаючись на розповідь про те, що стріла, пущена в неї, була відбита завдяки її духовній силі.[14]

Вішудхімаґа

[ред. | ред. код]

Чотири безмірності пояснюються у «Шляху очищення» (Вішудхімаґа), написаному в 5 ст. н.е. вченим і коментатором Буддаґошею. Їх часто практикують по черзі, застосовуючи кожну безмірність спершу до себе (практика, якої навчають багато сучасних вчителів і монахів, що була усталена після написання Палійських сутт), а потім до інших людей поблизу, і так далі аж до всіх істот у цьому світі та у всіх світах.[15]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Wetlesen, Jon (2002). Did Santideva Destroy the Bodhisattva Path?. Journal of Buddhist Ethics. 9. Архів оригіналу за 28 лютого 2007.
  2. AN 10.208: Brahmavihara Sutta: The Sublime Attitudes. Access to Insight. 2004.
  3. Harvey, Peter (2000). An Introduction to Buddhist Ethics. Cambridge University Press. с. 104.
  4. а б в г Merv Fowler (1999). Buddhism: Beliefs and Practices. Sussex Academic Press. с. 60—62. ISBN 978-1-898723-66-0.[недоступне посилання з 01.10.2023]
  5. а б в Peter Harvey (2012). An Introduction to Buddhism: Teachings, History and Practices. Cambridge University Press. с. 154, 326. ISBN 978-1-139-85126-8.
  6. Peter Harvey (2001). Buddhism. Bloomsbury Academic. с. 247. ISBN 978-1-4411-4726-4.
  7. Harvey B. Aronson (1980). Love and Sympathy in Theravāda Buddhism. Motilal Banarsidass. с. 71. ISBN 978-81-208-1403-5.
  8. Gombrich, 1997, с. 84-85.
  9. Gombrich, 1997, с. 62.
  10. Majjhimanikaya. Переклад: Schmidt, Kurt; Page, Tony. Berlin: Kristkeitz. 1978. с. 261.
  11. AN 4.125: Metta Sutta: Good Will (1). Access to Insight. 2006.
  12. AN 4.125: Metta Sutta: Loving-kindness. Access to Insight. 1998.
  13. Bodhi, 2012, с. 112.
  14. . Wilts. {{cite encyclopedia}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  15. Mishra, N. K. Singh and A. P. (1 січня 2010). Global Encyclopaedia of Indian Philosophy (англ.). Global Vision Publishing House. ISBN 978-81-8220-294-8.

Джерела

[ред. | ред. код]

 

  • Bodhi, Bhikkhu (2012), The Numerical Discourses of the Buddha: A Translation of the Aṅguttara Nikāya, Boston: Wisdom Publications, ISBN 978-1-61429-040-7
  • Gombrich, Richard F. (1997), How Buddhism Began, Munshiram Manoharlal

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Каруна – Compassion or mercy in Buddhist philosophy
  • Метта - буддійський термін, що означає "любляча доброта"
  • Мудіта - емпатійна та співчутлива радість
  • Упекха - буддійська концепція незворушності та врівноваженост