Брахікефалія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Француз (область Ланди) із співвідношенням ширини до довжини голови в 90,4 %[1]

Брахікефалія (від дав.-гр. βραχύς «короткий» і ϰεφαλή «голова»; також брахіцефалія, короткоголовість, широкоголовість) — відносно коротка і широка форма голови людини, що наближається до округлої. Характеризується високими значеннями черепного індексу, або поздовжньо-поперечного індексу, який рахується як відношення поперечного до поздовжнього діаметру голови (для черепного покажчика застосовується термін «брахікранія»). Методи вимірювання брахікефалії — кефалометрія і краніометрія[2][3][4]. Ширина черепа при брахікефалії більше 0,8 його довжини[5] (головний покажчик складає понад 81,0 %, черепний індекс — понад 80,0 %).[3]

Брахікефалія протиставляється низькому значенню головного покажчика — доліхокефалія (з довгими і вузькими пропорціями голови). Проміжне становище між брахікефалією і доліхокефалією займає мезокефалія (середнє значення головного покажчика з усередненими пропорціями голови)[2]. Для крайніх значень брахікефалії в расознавстві використовуються терміни «гіпербрахікефалія» і «ультрабрахікефалія». Черепний індекс при гіпербрахікефалії становить 85,0 — 89,9 %, при ультрабрахікефалії — 90,0 — 94,9 %. Також відома така градація короткоголових, як суббрахікефалія, значення якої локалізуються між значеннями мезокефалії і брахікефалії[6]. В параметрах черепного покажчика іноді виділяють також мезобрахікранію зі значеннями, що знаходяться в проміжку між брахікранією і мезокранією[7].

Брахікефалія в числі інших параметрів головного покажчика має важливе значення в характеристиці людських рас[8]. Брахікефалія є одною з характерних ознак, наприклад, для представників північноазійської монголоїдної раси і негритосько антропологічного типу меланезійської раси[9][10]. У деяких антропологічних типів і рас брахікефалія може приймати крайні значення, так, наприклад, гіпербрахікефалія часто притаманна представникам балкано-кавказської[ru] європеоїдної раси.[11]

Брахікефалія зустрічається тільки у сучасної людини, для копалин гомінідів (неандертальців, синантропів, пітекантропів і інших) брахікефалія не є характерною[12].

Процес зміни пропорцій голови в бік брахікефалії, спостережуваний в історичний відрізок часу, називається брахікефалізацією. Такий процес відзначається в більшості людських популяцій, для яких можливо простежити зміну антропологічних ознак на достатню часову глибину. Загальновизнаною точки зору, що пояснює причини брахікефалізації (або зворотного їй процесу — доліхокефалізації), в сучасній антропології немає[3][13]. В цілому підвищення значення черепного індексу в багатьох групах спостерігається з епохи середньовіччя, в той же час з 1950—1970-х років в ряді популяцій брахікефалізація припинилася і почався процес зниження значення головного покажчика (дебрахікефалізація)[5]. Найсильніше брахікефалізація торкнулася Північну Євразію і практично не відзначається в Африці і в багатьох тропічних районах Південної Азії і Океанії[7].

У медичній клінічній практиці брахікефалією (брахіцефалією) називають варіант краніосиностозу, який виникає в результаті передчасного зрощення коронарного шву черепа через родові травми[ru], або внутрішньоутробно перенесених інфекцій[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ripley W. Z. The racial geography of Europe. VI. — France. Part II // Popular Science Monthly / У. Дж. Яманс[en]. — New York : D. Appleton & Company[en], 1897. — Т. 51. — P. 447.
  2. а б Перевозчиков И. В. Кефалометрия // Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов; 2004—2017, т. 13. — М. : Большая российская энциклопедия, 2009. — 15 жовтня. — С. 622. — ISBN 978-5-85270-344-6. Архівовано з джерела 19 квітня 2018.
  3. а б в Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 354.
  4. Словарь антрополога. Брахикефалия. Antropogenez.ru. 2017. Архів оригіналу за 2018-4-22. 
  5. а б Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)
  6. Головной индекс. Физическая Антропология. Иллюстрированный толковый словарь. EdwART. 2011. Архів оригіналу за 2018-4-22. 
  7. а б Пестряков А. П. Брахикефализация // Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов; 2004—2017, т. 4. — М. : Большая российская энциклопедия, 2006. — 15 жовтня. — С. 178. — ISBN 5-85270-333-8. Архівовано з джерела 22 квітня 2018.(рос.)
  8. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 361.
  9. Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2015. — Т. 29. Румыния — Сен-Жан-де-Люз. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-366-8. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 2018-04-15. Процитовано 2018-06-02. 
  10. Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2012. — Т. 19. Маниковский — Меотида. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-353-8. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 2017-11-20. Процитовано 2018-06-02. 
  11. Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2005. — Т. 2. Анкилоз — Банка. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 5-85270-330-3. (рос.)Архивированная копия. Архів оригіналу за 2018-04-22. Процитовано 2018-06-02. 
  12. а б Гремяцкий М. А., Гусев Е. И. Брахицефалия // Большая медицинская энциклопедия / гл. ред. Б. В. Петровский. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1974—1989. — Т. 3.
  13. Словарь антрополога. Брахикефализация. Antropogenez.ru. 2017. Архів оригіналу за 2018-4-22.