Брашов
| Брашов рум. Braşov
| |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 45°39′48″ пн. ш. 25°35′42″ сх. д. / 45.66333° пн. ш. 25.59500° сх. д. | |||||
| Країна |
 Румунія | ||||
| Регіон |
 Брашов | ||||
| Адмінцентр | Brașov[d] | ||||
| Столиця для | Брашов[1] (жудець) | ||||
| Засновано | 1234 | ||||
| Площа | 267,32 км² | ||||
| Населення | 253 200 (2011) | ||||
| Висота НРМ | 600 м | ||||
| Міста-побратими | Лінц[2], Тампере[2], Тур[2], Дьйор[2], Рішон-ле-Ціон[2], Хольстебро[2], Мусасіно[2], Гент[2], Лідс[2], Мінськ[2], Трикала[2], Венарія-Реале, Клівленд, Ербіль | ||||
| Телефонний код | (40) 268 | ||||
| Часовий пояс | Східноєвропейський літній час | ||||
| Номери автомобілів | BV | ||||
| GeoNames | 6691648 | ||||
| Поштові індекси | 500001–500670[3] | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | George Scripcaru | ||||
| Веб-сторінка | brasovcity.ro | ||||
| Мапа | |||||
|
| |||||
|
| |||||
| Брашов у Вікісховищі? | |||||
Брашо́в (рум. Braşov; нім. Kronstadt; угор. Brassó; лат. Brassovia або лат. Corona) — місто в центральній частині Румунії, в Трансільванії. Адміністративний центр повіту Брашов. 253,2 тис. мешканців (2011). З 1950 до 1960 місто носило назву Орашул-Сталін (рум. Oraşul Stalin) на честь Йосипа Сталіна.
Назва[ред. | ред. код]
Назва походить від печенізького слова «барасу», що означає «фортеця». На південній стороні знаходиться пагорбок Tâmpa де був замок Брассовія.
Німецька назва Кронштадт, значить «коронне місто». Латинська назва Корона, також має значення «корони».
Історія[ред. | ред. код]
У письмових джерелах згадується з 1234. Засновниками міста вважають лицарів тевтонського ордена.
У 1920-х роках в місті існував табір інтернованих вояків-українців (армії УНР), комендантом якого був Гнат Порохівський.
Господарство[ред. | ред. код]
Виник як транспортний вузол доріг через гірські перевали (Передял тощо) в Карпатах. Другий після Бухареста промисловий центр країни. Провідна галузь господарства — машинобудування (авто-, тракторо- і верстатобудування, виробництво підшипників, нафтоустаткування тощо). Загальнонаціональне значення мають шерстяна і трикотажна промисловість. Великі підприємства харчової, хімічної і нафтопереробної промисловості, промисловість будматеріалів. Брашов — центр важливого промислового району, що включає понад 10 міст-супутників: Сечеле, Ришнов, Зернешти тощо.
Архітектура[ред. | ред. код]
У Брашові — готичні церкви св. Варфоломея (близько 1260, перебудована в 15 ст.) і Чорна (14—15 ст., інтер'єр оновлений в 1689), ратуша (16 ст.; нині Художній музей). У 40—60-і рр. 20 ст. побудовані театр, філармонія, готель, вокзал, нові житлові райони.
Персоналії[ред. | ред. код]
- Лайош Гавро
- Мішу Попп (1827-1892) — румунський художник.
- Пушкаріу Секстіл (*04.01.1877, м. Брашов (Трансільванія) — 05.05.1948, Брані, похований у Брошові, Румунія) — видатний румунський лінгвіст та літературний критик. Навчався у Лейпцігському, Паризькому, Віденському університетах. У 1904 р. захистив докторську дисертацію. Дійсний член Румунської Академії наук (1914). У 1928 р. призначений членом Ордену Румунської Корони в ранзі Великого Офіцера.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брашов |
- Офіційний сайт міста Брашов (рум.)
- www.romania-turistica.ro Сайт про Брашов (рум.)
- Брашов. Віртуальні панорами (англ.)
- Брашов — старе місто. Фотогалерея
|
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
