Брашов
Брашо́в (рум. Braşov; нім. Kronstadt; угор. Brassó; лат. Brassovia або лат. Corona) — місто в центральній частині Румунії, у Трансильванії. Адміністративний центр повіту Брашов. 237,6 тис. мешканців (2021)[15]. З 1950 до 1960 місто мало назву Орашул-Сталін (рум. Oraşul Stalin) на честь Йосипа Сталіна.
Назва походить від печенізького слова «барасу», що означає «фортеця». На південній стороні лежить пагорбок Tâmpa де був замок Брассовія.
Німецька назва Кронштадт, значить «коронне місто». Латинська назва Корона теж значить «корона».
У письмових джерелах згадується з 1234. Засновниками міста вважають лицарів тевтонського ордена.
У 1920-х роках в місті існував табір інтернованих вояків-українців (армії УНР), комендантом якого був Гнат Порохівський.
Виник як транспортний вузол доріг через гірські перевали (Предял тощо) в Карпатах. Другий після Бухареста промисловий центр країни. Провідна галузь господарства — машинобудування (авто-, тракторо- і верстатобудування, виробництво підшипників, нафтоустаткування тощо). Загальнонаціональне значення мають шерстяна і трикотажна промисловість. Великі підприємства харчової, хімічної і нафтопереробної промисловості, промисловість будматеріалів. Брашов — центр важливого промислового району, що включає понад 10 міст-супутників: Сечеле, Ришнов, Зернешть тощо.
У Брашові розташовані готичні церкви святого Варфоломея (близько 1260, перебудована в XV столітті) й Чорна (XIV—XV ст., інтер'єр оновлений 1689 року), ратуша (XVI століття; нині Художній музей), церква Успіння Богородиці у нео-візантійському стилі[16]. У 1940—1960-их роках було збудовано театр, філармонію, готель, вокзал, нові житлові райони.
Окрім того, пам'яткою є Брама Катерини, єдина збережена брама середньовічної фортеці Брашова, пам'ятка фортифікаційної архітектури Румунії[17].
За даними перепису населення 2021 року[15] у місті проживали 237 589 осіб. Національний склад населення міста[18]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 188 862 | 79,5 % |
| угорці | 10 942 | 4,6 % |
| німці | 813 | 0,3 % |
| роми | 423 | 0,2 % |
| італійці | 93 | < 0,1% |
| росіяни-липовани | 78 | < 0,1% |
| українці | 67 | < 0,1% |
| євреї | 64 | < 0,1% |
| греки | 61 | < 0,1% |
| турки | 40 | < 0,1% |
| серби | 17 | < 0,1% |
| поляки | 17 | < 0,1% |
| татари | 13 | < 0,1% |
| болгари | 10 | < 0,1% |
| вірмени | 10 | < 0,1% |
| хорвати | 5 | < 0,1% |
| словаки | 4 | < 0,1% |
| албанці | 4 | < 0,1% |
| інші народи | 517 | 0,2 % |
Також у місті проживають чехи, русини та македонці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується та не включається до значення в рядку «інші народи».
Рідною мовою назвали[19]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 188 849 | 79,5 % |
| угорська | 11 058 | 4,7 % |
| німецька | 745 | 0,3 % |
| ромська | 167 | < 0,1% |
| російська | 99 | < 0,1% |
| італійська | 84 | < 0,1% |
| українська | 55 | < 0,1% |
| турецька | 36 | < 0,1% |
| грецька | 29 | < 0,1% |
| їдиш | 19 | < 0,1% |
| сербська | 16 | < 0,1% |
| польська | 16 | < 0,1% |
| татарська | 10 | < 0,1% |
| болгарська | 9 | < 0,1% |
| словацька | 6 | < 0,1% |
| хорватська | 3 | < 0,1% |
| албанська | 3 | < 0,1% |
| інша мова | 515 | 0,2 % |
Також рідною мовою називали чеську, русинську, вірменську та македонську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказується та не включається до значення в рядку «інша мова».
Склад населення міста за віросповіданням[20]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 169 089 | 71,2 % |
| римо-католики | 9639 | 4,1 % |
| реформати | 3651 | 1,5 % |
| не релігійні | 2345 | 1,0 % |
| атеїсти | 1848 | 0,8 % |
| лютерани | 1789 | 0,8 % |
| унітарії | 1388 | 0,6 % |
| п'ятдесятники | 1309 | 0,6 % |
| свідки Єгови | 1237 | 0,5 % |
| греко-католики | 1193 | 0,5 % |
| баптисти | 858 | 0,4 % |
| агностики | 790 | 0,3 % |
| євангелісти | 654 | 0,3 % |
| інша релігія | 616 | 0,3 % |
| адвентисти | 578 | 0,2 % |
| євангелісти-аугсбурзького сповідання | 288 | 0,1 % |
| мусульмани | 198 | < 0,1 % |
| євангельські християни | 181 | < 0,1 % |
| старообрядці | 114 | < 0,1 % |
| православні (сербська церква) | 84 | < 0,1 % |
Також у місті проживають іудеї та вірмени-християни, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
У 1920-1921 рр. у Брашові діяв табір інтернованих вояків Армії УНР. з 1923 р. у м. Брашов існувала «Громада», яка налічувала 12 членів. До її керівного складу належали Іван Вакиринець, Василь Варфоломієв, Петро Думанський, Іван Руснак, Фома Дегтяренко. Частина з них працювала на місцевих текстильній фабриці «Тельман» та металургійному заводі «Шиль»[21].
- Лайош Гавро
- Мішу Попп (1827—1892) — румунський художник.
- Пушкаріу Секстіл (*04.01.1877, м. Брашов (Трансильванія) — 05.05.1948, Брані, похований у Брошові, Румунія) — видатний румунський лінгвіст та літературний критик. Навчався у Лейпцизькому, Паризькому, Віденському університетах. У 1904 р. захистив докторську дисертацію. Дійсний член Румунської Академії наук (1914). У 1928 р. призначений членом Ордену Румунської Корони в ранзі Великого Офіцера.
Бургас, Болгарія (2013)[9][11]
Бієліна, Боснія і Герцеговина (2018)[2][12]
Венарія-Реале, Італія
Гент, Бельгія (1993)[1][2]
Гольстебро, Данія (2005)[1][2]
Дьєр, Угорщина (1992)[1][2][6]
Ербіль, Ірак
Касторія, Греція (1999)[7]
Кемер, Туреччина (1999)[7]
Клівленд, США
Лідс, Велика Британія[1][2]
Лімасол, Кіпр[9]
Лінц, Австрія (лютий 2012)[1][2][3]
Мусашіно, Японія (1991)[1][2][8]
Мінськ, Білорусь (2005)[1][2]
Нетанья, Ізраїль (1999)[7]- Рішон-ле-Ціон, Ізраїль (1996)[1][7]
Тампере, Фінляндія (1981)[1][4][…]- Трикала, Греція (27 квітня 2006)[1][9][10]
Тур, Франція (1990)[1][2][5]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 http://www.brasovcity.ro/documente/municipiu/infratiri-parteneriate.pdf
- 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 https://www.brasovcity.ro/file-zone/regulamente/primarie/Statutul-mun-Brasov.pdf
- 1 2 https://www.linz.at/politik/58809.php
- 1 2 https://www.tampere.fi/tampereen-kaupunki/tietoa-tampereesta/kansainvaliset-asiat/ystavyyskaupungit.html
- 1 2 https://www.tours.fr/action-municipale/364-jumelages-et-partenariats.htm#par2406
- 1 2 https://gyor.hu/easy-docs/6023e06eca492
- 1 2 3 4 5 6 7 8 https://www.brasovcity.ro/file-zone/strategii/Strategia%20de%20Dezvoltare%20Durabila%20Brasov%202030/Strategia-dezvoltare/Strategia%20de%20dezvoltare%20a%20Municipiului%20Brasov.pdf
- 1 2 http://www.city.musashino.lg.jp/area/material/youran/2017english/html5.html#page=23
- 1 2 3 4 5 6 https://www.brasovcity.ro/file-zone/rapoarte/primar/2020/Raport%20de%20activitate%202020.pdf
- 1 2 https://trikalacity.gr/en/twin-cities/
- 1 2 https://www.burgas.bg/bg/pobratimeni-gradove-1
- 1 2 https://www.gradbijeljina.org/en/1912.bra%C8%99ov-romania.html
- ↑ http://www.geopostcodes.com/Brasov
- ↑ Geospatial.org Date de contact localități
- 1 2 Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 20 травня 2026.
- ↑ Biserica „Adormirea Maicii Domnului” Braşov (румунська) .
- ↑ Брама Катерини — історія та фотографії [Архівовано 25 лютого 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 20 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 20 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 20 травня 2026.
- ↑ Власенко В. Провінційні громади міжвоєнної української еміграції в Румунії // Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри: збірка наукових праць. Вип. 6 / відп. ред. М. І. Михайлуца. – Херсон: ФОП Грінь Д.С., 2017. С. 76.
- Брашов // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Офіційний сайт міста Брашов [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.] (рум.)
- www.romania-turistica.ro [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] Сайт про Брашов (рум.)
- Брашов. Віртуальні панорами (англ.)
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Britannica (11-th) · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
 |
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |