Брашов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брашов
рум. Braşov
Герб Прапор
герб прапор
Брашов
Брашов
Розташування міста Брашов
Основні дані
45°39′48″ пн. ш. 25°35′42″ сх. д. / 45.66333° пн. ш. 25.59500° сх. д. / 45.66333; 25.59500
Країна Румунія Румунія
Регіон Брашов
Адмінцентр Brașovd
Столиця для Брашов (жудець)
Засновано 1234
Перша згадка 1234
Площа 267,32 км²
Населення 253 200 (2011)
Висота НРМ 600  м
Міста-побратими Лінц (лютий 2012)[1][2][3], Тампере (1981)[1][4][…], Тур (1990)[1][2][5], Дьйор (1992)[1][2][6], Рішон-ле-Ціон (1996)[1][7], Гольстебро (2005)[1][2], Мусасіно (1991)[1][2][8], Гент (1993)[1][2], Лідс[1][2], Мінськ (2005)[1][2], Трикала (27 квітня 2006)[1][9][10], Венарія-Реале, Клівленд, Ербіль, Нетанья (1999)[7], Лімасол[9], Кемер (1999)[7], Касторія (1999)[7], Бургас (2013)[9][11], Бієліна (2018)[2][12]
Телефонний код (40) 268
Часовий пояс EEDT
Номери автомобілів BV
GeoNames 6691648
OSM ↑2248612 ·R (Брашов)
Поштові індекси 500001–500670[13]
Міська влада
mayor of Brașovd George Scripcaru
Вебсайт brasovcity.ro
Мапа
Мапа
CMNS: Брашов у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Брашов (значення).

Брашо́в (рум. Braşov; нім. Kronstadt; угор. Brassó; лат. Brassovia або лат. Corona) — місто в центральній частині Румунії, у Трансильванії. Адміністративний центр повіту Брашов. 253,2 тис. мешканців (2011). З 1950 до 1960 місто носило назву Орашул-Сталін (рум. Oraşul Stalin) на честь Йосипа Сталіна.

Назва[ред. | ред. код]

Назва походить від печенізького слова «барасу», що означає «фортеця». На південній стороні знаходиться пагорбок Tâmpa де був замок Брассовія.

Німецька назва Кронштадт, значить «коронне місто». Латинська назва Корона, також має значення «корони».

Історія[ред. | ред. код]

У письмових джерелах згадується з 1234. Засновниками міста вважають лицарів тевтонського ордена.

У 1920-х роках в місті існував табір інтернованих вояків-українців (армії УНР), комендантом якого був Гнат Порохівський.

Господарство[ред. | ред. код]

Виник як транспортний вузол доріг через гірські перевали (Предял тощо) в Карпатах. Другий після Бухареста промисловий центр країни. Провідна галузь господарства — машинобудування (авто-, тракторо- і верстатобудування, виробництво підшипників, нафтоустаткування тощо). Загальнонаціональне значення мають шерстяна і трикотажна промисловість. Великі підприємства харчової, хімічної і нафтопереробної промисловості, промисловість будматеріалів. Брашов — центр важливого промислового району, що включає понад 10 міст-супутників: Сечеле, Ришнов, Зернешть тощо.

Міська площа
Міська площа

Архітектура[ред. | ред. код]

Чорна церква

У Брашові розташовані готичні церкви святого Варфоломея (близько 1260, перебудована в XV столітті) й Чорна (XIV—XV ст., інтер'єр оновлений 1689 року), ратуша (XVI століття; нині Художній музей), церква Успіння Богородиці у нео-візантійському стилі[14] . У 1940—1960-их роках було збудовано театр, філармонію, готель, вокзал, нові житлові райони.

Окрім того пам'яткою є Брама Катерини, єдина збережена брама середньовічної фортеці Брашова, пам'ятка фортифікаційної архітектури Румунії[15].

Українці Брашова[ред. | ред. код]

У 1920-1921 рр. у Брашові діяв табір інтернованих вояків Армії УНР. з 1923 р. у м. Брашов існувала «Громада», яка налічувала 12 членів. До її керівного складу належали Іван Вакиринець, Василь Варфоломієв, Петро Думанський, Іван Руснак, Фома Дегтяренко. Частина з них працювала на місцевих текстильній фабриці «Тельман» та металургійному заводі «Шиль»[16].

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Лайош Гавро
  • Мішу Попп (1827—1892) — румунський художник.
  • Пушкаріу Секстіл (*04.01.1877, м. Брашов (Трансильванія) — 05.05.1948, Брані, похований у Брошові, Румунія) — видатний румунський лінгвіст та літературний критик. Навчався у Лейпцизькому, Паризькому, Віденському університетах. У 1904 р. захистив докторську дисертацію. Дійсний член Румунської Академії наук (1914). У 1928 р. призначений членом Ордену Румунської Корони в ранзі Великого Офіцера.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м http://www.brasovcity.ro/documente/municipiu/infratiri-parteneriate.pdf
  2. ↑ а б в г д е ж и к л https://www.brasovcity.ro/file-zone/regulamente/primarie/Statutul-mun-Brasov.pdf
  3. ↑ https://www.linz.at/politik/58809.php
  4. ↑ https://www.tampere.fi/tampereen-kaupunki/tietoa-tampereesta/kansainvaliset-asiat/ystavyyskaupungit.html
  5. ↑ https://www.tours.fr/action-municipale/364-jumelages-et-partenariats.htm#par2406
  6. ↑ https://gyor.hu/easy-docs/6023e06eca492
  7. ↑ а б в г https://www.brasovcity.ro/file-zone/strategii/Strategia%20de%20Dezvoltare%20Durabila%20Brasov%202030/Strategia-dezvoltare/Strategia%20de%20dezvoltare%20a%20Municipiului%20Brasov.pdf
  8. ↑ http://www.city.musashino.lg.jp/area/material/youran/2017english/html5.html#page=23
  9. ↑ а б в https://www.brasovcity.ro/file-zone/rapoarte/primar/2020/Raport%20de%20activitate%202020.pdf
  10. ↑ https://trikalacity.gr/en/twin-cities/
  11. ↑ https://www.burgas.bg/bg/pobratimeni-gradove-1
  12. ↑ https://www.gradbijeljina.org/en/1912.bra%C8%99ov-romania.html
  13. ↑ http://www.geopostcodes.com/Brasov
  14. ↑ Biserica „Adormirea Maicii Domnului” Braşov (румунська). 
  15. ↑ Брама Катерини — історія та фотографії [Архівовано 25 лютого 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  16. ↑ Власенко В. Провінційні громади міжвоєнної української еміграції в Румунії // Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри: збірка наукових праць. Вип. 6 / відп. ред. М. І. Михайлуца. – Херсон: ФОП Грінь Д.С., 2017. С. 76.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брашов
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль


Румунія Це незавершена стаття з географії Румунії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брашов&oldid=40747019