Браян Макбрайд
Браян Макбрайд | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Браян Роберт Макбрайд[1] | |||||||||||||||||||||||||
Народження | 19 червня 1972[2][3] (52 роки) | |||||||||||||||||||||||||
Арлінгтон-Гайтс, Кук, Іллінойс, США | ||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 183 см | |||||||||||||||||||||||||
Вага | 78 кг | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | США | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
1990—1993 | Університет Сент-Луїса | |||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Кубок конфедерацій | ||||||||||||||||||||||||||
Бронза | Мексика 1999 | |||||||||||||||||||||||||
Золотий кубок КОНКАКАФ | ||||||||||||||||||||||||||
Срібло | США 1998 | |||||||||||||||||||||||||
Золото | США 2002 | |||||||||||||||||||||||||
Бронза | Мексика/США 2003 | |||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
Браян Роберт Макбрайд (англ. Brian Robert McBride, нар. 19 червня 1972) — колишній американський футболіст, який грав на позиції форварда за «Коламбус Крю», «Фулгем» і «Чикаго Файр» і став п'ятим бомбардиром в історії національної збірної США. Протягом більшої частини своєї кар'єри він грав у Європі, зокрема за «Фулгем» в англійській Прем'єр-Лізі.
Протягом його часу виступів в Лондоні, Макбрайд став улюбленцем уболівальників[4], а також капітаном команди; покинувши клуб, «Фулгем» перейменував спорт-бар на «Крейвен Коттедж» на його честь.[5][6][7]
Народився Макбрайд у місті Арлінгтон-Гайтс, Іллінойс, грав у футбол у команді Buffalo Grove High School, під керівництвом тренера Джона Ерфорта. За свої чотири роки в середній школі, він забив 80 голів, незважаючи на те, що частину виступів провів на позиції захисника.[8] У регіональному фіналі проти Stevenson High School в останньому сезоні, Макбрайд зіграв на позиції воротаря, відбивши чотири з восьми пенальті.[9]
Макбрайд зробив блискучу кар'єру в університеті Сент-Луїса, який закінчив у 1993 році. За його чотири сезони в університетській команді він зіграв у 89 матчах, в яких забив 72 голи і зробив 40 асистів. Крім того 1993 року Макбрайд потрапив до символічної збірної чемпіонату[10][11], а також був названий найціннішим гравцем у Great Midwest Conference протягом трьох років підряд. Після такої універсальний гравець у своїй любительської кар'єри, Макбрайд вирішив стати нападником на професійному рівні.[12]
Макбрайд недовго грав у нижчій лізі за клуб «Мілвокі Ремпейдж», де у 18 матчах він забив 17 м'ячів і зробив ще 18 асистів.[13]
У 1994 році Макбрайд покинув Сполучені Штати і відправився до Німеччини.[14] В той час «Вольфсбург» грав у Німеччині другому дивізіоні Німеччини і клуб надав можливість кільком молодим американським гравцям грати у футбол в Європі за їх клуб. Серед них був Чед Дірінг, Клаудіо Рейна і Майк Лаппер, а також Макбрайд. Браян намагався закріпитись у складі «вовків», проте виходив на поле нерегулярно. Проте, один з його двох голів допомогли перемогти з рахунком 2:1 перемогу над дубль мюнхенської «Баварії» в чвертьфіналі Кубка Німеччини. В підсумку «Вольфсбург» дійшов аж до фіналу турніру, в якому Макбрайд, щоправда, так і не зіграв.
Наприкінці сезону Макбрайд отримав звільнення від «Вольфсбурга» і коли МЛС був створений, вирішив повернутися грати до Сполучених Штатів.
Макбрайд повернувся в Америку в 1996 році для першого сезону в Major League Soccer. Там Браян провів вісім років з «Коламбус Крю», забивши за цей час 62 голи та віддавши 45 результативних передач в 161 матчі Ліги. У 2005 році він отримав нагороду MLS All-Time Best XI як одному з одинадцяти найкращих гравців Ліги за всю історію.
Граючи за Коламбус в МЛС, Макбрайд двічі віддавався в оренду до клубів Англії. Вперше перейшов до Туманного Альбіону в 2000 році, коли грав за «Престон Норт-Енд», який очолював Девід Моєс.[15] Коли оренда підійшла до кінця, «Престон» намагався придбати його контракт у МЛС за $1,8 млн, але МЛС відкинуло пропозицію, вважаючи що Макбрайд коштує в два рази більше цієї суми.[16]
Два роки потому клуб Прем'єр-Ліги «Евертон» мав низькі ігрові результати. Девід Моєс, який уже був тренером «ірисок», згадав про Макбрайда, з яким працював у «Престоні» і вирішив знову запросити форварда. Протягом трьох місяців з клубом американець забив чотири голи у восьми матчах, включаючи перший матч за клуб проти «Тоттенхем Готспур» (3:4). Швидко потоваришував з такими гравцями, як Леон Осман і Річард Райт.[17]
«Евертон», на відміну від «Престона», просто прагнули продовжити термін оренди Макбрайда, але МЛС і цього разу не погодилась.[18]
У січні 2004 року клуб англійської Прем'єр-Ліги «Фулгем» купив Макбрайда у МЛС за $1,5 мільйона. Він зіграв 18 матчів у другій половині сезону 2003/04, забивши в цілому п'ять м'ячів. Його бомбардирський ритм залишився стабільним протягом наступних двох сезонів. У сезоні 2004/05 він зіграв 31 матч чемпіонату і шість ігор кубку, забивши шість голів у лізі й три голи в кубку. У 2005/06, він зіграв 38 ігор у чемпіонаті та один кубковий матч, забивши 10 голів у чемпіонаті й один у кубку.
Оригінальний контракт американця з «Фулгемом» тривав лише до кінця сезону 2005/06, однак 10 березня 2006 року він продовжив його на один рік. 2 лютого 2007, він підписав ще одне продовження на один рік, залишившись в команді до кінця сезону 2007/08 років.
Макбрайд став найкращим бомбардиром «Фулгема» у сезоні 2006/07 з дванадцятьма голами, а у серпні 2007 року він отримав у клубі капітанську пов'язку.[19]
Проте забиваючи перший гол у домашньому матчі проти «Мідлсбро» 18 серпня 2007, Макбрайд вивихнув собі коліно, через що змушений був тривалий час лікуватись, поки не повернувся на поле в товариському матчі проти «Кардіфф Сіті» в кінці січня 2008 року і знову зіграв у Прем'єр-Лізі, вийшовши на заміну в матчі проти «Астон Вілли» 3 лютого 2008 року.[20] Макбрайд забив свій перший гол після травми у ворота «Евертона» (1:0) на «Крейвен Коттедж» 16 березня 2008 року.[21][22] Після цього головний тренер «дачників» Кріс Коулмен прокоментував, що це така ганьба, що Макбрайд не був «виявлений» раніше і не зіграв більше часу в Англії.
Забивши дванадцять м'ячів в сезоні 2006/07, який допоміг «Фулгему» зберегти місце в Прем'єр-Лізі, 14 травня 2007 року, Макбрайд отримав премію найкращому гравцю року в клубі. Він виграв її знов у 2008 році, і став такою популярною фігурою, що клуб перейменував бар на «Крейвен Котедж» на «Макбрайд» в червні 2009 року.
28 травня 2008 року Макбрайд оголосив, що він залишає «Фулгем», щоб повернутися в Сполучені Штати і грати в МЛС.[23]
Після закінчення його контракту з англійцями, Макбрайд вирішив повернутися в Сполучені Штати, щоб завершити свою кар'єру в MLS. Він висловив бажання грати за Чикаго, його рідному місті.
16 серпня 2008 року він дебютував за новий клуб, вийшовши на заміну у другому таймі проти «Ді Сі Юнайтед». Макбрайд забив свій перший гол у ворота «Х'юстон Динамо», а в плей-оф Східної конференції вперше Браян відзначився у грі проти «Коламбус Крю», його колишнього клубу. Однак, Чикаго програв гру 2:1 і не вийшов у фінал плей-оф.
Макбрайд забив дев'ять м'ячів в сезоні 2009 року, в тому числі два голи у трьох матчах Північноамериканської суперліги.
3 вересня 2010 року Макбрайд оголосив про завершення ігрової кар'єри після закінчення сезону 2010 року. Макбрайд забив свій 80-й гол у МЛС під час останнього матчу, перш ніж був замінений під овації.[24]
У червні 2012 року, він був одним з декількох колишніх професійних гравців, які погодилися приєднатися до англійського напівпрофесійного клубу «Вемблі», щоб зіграти на Кубок у новому сезоні. Макбрайд разом з іншими колишніми зірками, такими як Рей Парлор, Мартін Кіоун, Клаудіо Каніджа, Хайме Морено, Денні Дікйо і Грем Ле Со, плюс Девід Сімен (як тренер воротарів) і колишній тренер збірної Англії Террі Венейблз (як технічний консультант) повернулись до ігрової кар'єри, щоб зіграти за «Вемблі».[25] Вони були вибиті в переграванні за «Аксбріджем» після перемоги над «Лангфордом» в попередньому раунді.[26]
Макбрайд був важливим гравцем для національної збірної США, зігравши 96 матчів і забивши 30 голів. Він дебютував у національній збірній в 1993 році, хоча і не потрапив у заявку на чемпіонат світу 1994 року.
Натомість він був гравцем американської збірної, яка грала в на чемпіонатах світу 1998, 2002 і 2006 років. При цьому Браян забивав голи у 1998 і 2002 роках, ставши першим американським гравцем, який забив у двох чемпіонатах світу. Згодом Лендон Донован повторив його рекорд, а Клінт Демпсі взагалі його побив, забивши на трьох чемпіонатах поспіль (2006, 2010 і 2014).
2 травня 200, Макбрайд був включений у заявку на свій третій поспіль чемпіонат світу. На турнірі в Німеччині Макбрайд був сильно закривавлений в матчі групового етапу проти Італії після того, як отримав ліктем в обличчя від Даніеле Де Россі. Американцю наклали три шви. Як покарання Де Россі був відсторонений на чотири матчі і оштрафований на CHF 10,000.[27] Після закінчення турніру, Макбрайд оголосив про свій відхід зі збірної 26 липня 2006 року.[28]
У 2008 році Макбрайд ненадовго повернувся до збірної, після того як був названий як один з трьох «дорослих» гравців олімпійської збірної США на Олімпіаді в Пекіні у 2008 році і був у статусі капітана збірної США, яка дійшла до чвертьфіналу турніру.[29][30]
Макбрайд створив власну футбольну Академію (Brian McBride Soccer Academy), яка базується у місті Лейк-Цюрих, штат Іллінойс.
Клуб | Чемпіонат | Кубок | Кубок ліги | Міжнародні | Всього | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сезон | Клуб | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | Ігор | Голів | Ігор | Голів | Ігор | Голів |
Німеччина | Чемпіонат | Кубок Німеччини | Інше | Європа | Всього | |||||||
1994–95 | «Вольфсбург» | Друга Бундесліга | 18 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 18 | 2 |
США | Чемпіонат | Відкритий кубок | Кубок ліги | Північна Америка | Всього | |||||||
1996 | «Коламбус Крю» | Major League Soccer | 28 | 17 | 0 | 0 | 3 | 2 | 0 | 0 | 31 | 19 |
1997 | 13 | 6 | 0 | 0 | 4 | 1 | 0 | 0 | 17 | 7 | ||
1998 | 24 | 10 | 3 | 2 | 5 | 4 | 0 | 0 | 32 | 16 | ||
1999 | 25 | 5 | 2 | 2 | 5 | 0 | 0 | 0 | 32 | 7 | ||
2000 | 18 | 6 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 19 | 6 | ||
Англія | Чемпіонат | Кубок Англії | Кубок ліги | Європа | Всього | |||||||
2000–01 | «Престон Норт-Енд» | Перший дивізіон | 9 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 9 | 1 |
США | Чемпіонат | Відкритий кубок | Кубок ліги | Північна Америка | Всього | |||||||
2001 | «Коламбус Крю» | Major League Soccer | 15 | 1 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 17 | 1 |
2002 | 14 | 5 | 4 | 2 | 5 | 2 | 0 | 0 | 23 | 9 | ||
Англія | Чемпіонат | Кубок Англії | Кубок ліги | Європа | Всього | |||||||
2002–03 | «Евертон» | Прем'єр-ліга | 8 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 8 | 4 |
США | Чемпіонат | Відкритий кубок | Кубок ліги | Північна Америка | Всього | |||||||
2003 | «Коламбус Крю» | Major League Soccer | 24 | 12 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 24 | 12 |
Англія | Чемпіонат | Кубок Англії | Кубок ліги | Європа | Всього | |||||||
2003–04 | «Фулгем» | Прем'єр-ліга | 16 | 4 | 3 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 19 | 5 |
2004–05 | 31 | 6 | 2 | 0 | 4 | 3 | 0 | 0 | 37 | 9 | ||
2005–06 | 38 | 10 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 39 | 11 | ||
2006–07 | 38 | 9 | 4 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 42 | 12 | ||
2007–08 | 17 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 17 | 4 | ||
США | Чемпіонат | Відкритий кубок | Кубок ліги | Північна Америка | Всього | |||||||
2008 | «Чикаго Файр» | Major League Soccer | 11 | 5 | 0 | 0 | 3 | 1 | 0 | 0 | 14 | 6 |
2009 | 22 | 7 | 0 | 0 | 3 | 0 | 0 | 0 | 25 | 7 | ||
2010 | 26 | 6 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 27 | 6 | ||
Всього | Німеччина | 18 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 18 | 2 | |
США | 220 | 80 | 13 | 6 | 28 | 10 | 0 | 0 | 261 | 96 | ||
Англія | 157 | 38 | 9 | 4 | 5 | 4 | 0 | 0 | 171 | 41 | ||
Загалом | 395 | 120 | 22 | 10 | 33 | 14 | 0 | 0 | 450 | 144 |
# | Дата | Місце | Суперник | Рахунок | Результат | Турнір |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 3 листопада 1996 | Вашингтон | Гватемала | 2–0 | 2–0 | Кваліфікація до ЧС-1998 |
2 | 14 грудня 1996 | Пало-Альто | Коста-Рика | 1–0 | 2–1 | Кваліфікація до ЧС-1998 |
3 | 16 листопада 1997 | Фоксборо | Сальвадор | 1–0 | 4–2 | Кваліфікація до ЧС-1998 |
4 | 2–0 | |||||
5 | 22 квітня 1998 | Відень, Австрія | Австрія | 2–0 | 3–0 | Товариський матч |
6 | 21 червня 1998 | Ліон, Франція | Іран | 1–2 | 1–2 | ЧС-1998 |
7 | 11 березня 1999 | Лос-Анджелес | Гватемала | 2–0 | 3–1 | 1999 U.S. Cup |
8 | 24 липня 1999 | Гвадалахара, Мексика | Нова Зеландія | 1–0 | 2–1 | Кубок конфедерацій 1999 |
9 | 3 серпня 1999 | Guadalajara, Mexico | Саудівська Аравія | 2–0 | 2–0 | Кубок конфедерацій 1999 |
10 | 19 лютого 2000 | Маямі | Колумбія | 1–0 | 2–2(1-2PK) | Золотий кубок КОНКАКАФ 2000 |
11 | 11 червня 2000 | Східний Рутерфорд | Мексика | 1–0 | 3–0 | 2000 U.S. Cup |
12 | 16 серпня 2000 | Фоксборо | Барбадос | 2–0 | 7–0 | Кваліфікація до ЧС-2002 |
13 | 3 вересня 2000 | Східний Рутерфорд | Гватемала | 1–0 | 1–0 | Кваліфікація до ЧС-2002 |
14 | 27 січня 2001 | Окленд | КНР | 1–0 | 2–1 | Товариський матч |
15 | 21 січня 2002 | Пасадена | Куба | 1–0 | 1–0 | Золотий кубок КОНКАКАФ 2002 |
16 | 27 січня 2002 | Пасадена | Сальвадор | 1–0 | 4–0 | Золотий кубок КОНКАКАФ 2002 |
17 | 2–0 | |||||
18 | 3–0 | |||||
19 | 5 червня 2002 | Сувон, Південна Корея | Португалія | 3–0 | 3–2 | ЧС-2002 |
20 | 17 червня 2002 | Чонджу, Південна Корея | Мексика | 1–0 | 2–0 | ЧС-2002 |
21 | 12 червня 2003 | Фоксборо | Сальвадор | 2–0 | 2–0 | Золотий кубок КОНКАКАФ 2003 |
22 | 14 червня 2003 | Фоксборо | Мартиніка | 1–0 | 2–0 | Золотий кубок КОНКАКАФ 2003 |
23 | 2–0 | |||||
24 | 14 червня 2003 | Фоксборо | Гондурас | 1–0 | 4–0 | Товариський матч |
25 | 2–0 | |||||
26 | 9 жовтня 2004 | Сан-Сальвадор, Сальвадор | Сальвадор | 1–0 | 2–0 | Кваліфікація до ЧС-2006 |
27 | 4 червня 2005 | Солт-Лейк-Сіті | Коста-Рика | 3–0 | 3–0 | Кваліфікація до ЧС-2006 |
28 | 8 липня 2005 | Панама-Сіті, Панама | Панама | 3–0 | 3–0 | Кваліфікація до ЧС-2006 |
29 | 17 серпня 2005 | Чикаго | Тринідад і Тобаго | 1–0 | 1–0 | Кваліфікація до ЧС-2006 |
30 | 28 травня 2006 | Іст-Гарфорд | Латвія | 1–0 | 1–0 | Товариський матч |
- США
- Переможець Золотого кубка КОНКАКАФ: 2002
- Срібний призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 1998
- Бронзовий призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 2003
- Коламбус Крю
- Відкритий Кубок США: 2002
- Фулгем
- Гравець року у клубі: 2005 2006,
- Найцінніший гравець Золотого кубка КОНКАКАФ: 2002
- Золотий бутс Золотого кубка КОНКАКАФ: 2002
- MLS All-Time Best XI: 2005
- Чикаго Файр Team MVP: 2009
- Чикаго Файр Team Golden Boot: 2009
- MLS Fair Play Award: 2003
- Найкращий гол року в MLS: 1998
- Американська футбола Зала слави: 2014
- ↑ Hugman, Barry J. (2005). The PFA Premier & Football League Players' Records 1946–2005. Queen Anne Press. с. 386. ISBN 1-85291-665-6.
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ BDFA
- ↑ Quarstad, Brian (17 червня 2009). Sports Bar at Craven Cottage to be Renamed After Brian McBride. InsideSoccer.com. Архів оригіналу за травень 18, 2017. Процитовано 15 серпня 2010.
- ↑ Lewis, Brian (23 червня 2009). Fulham renames pub after Brian McBride. New York Post. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 27 листопада 2013.
- ↑ In McBride's Honor. Fulham F.C. 17 червня 2009. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2013.
- ↑ McBride's. Fulham F.C. Архів оригіналу за 1 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2013.
- ↑ Biography. US Soccer. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 19 липня 2007.
- ↑ McBride sets standard as Player of Year. Chicago Sun-Times. 4 листопада 1989.
- ↑ 1992 All Americans. NSCAA. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 27 листопада 2013.
- ↑ 1993 All Americans. NSCAA. Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 27 листопада 2013.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 червня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ USA vs. Portugal Game Story. USA Today. 5 червня 2002. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 27 листопада 2013.
- ↑ Brian McBride on Past, Present and Future. Fulham Official Website. 25 січня 2008. Архів оригіналу за 18 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
- ↑ Carlisle, Jeff (3 вересня 2010). An American Trailblazer. ESPN. Архів оригіналу за 5 вересня 2010. Процитовано 4 вересня 2010.
- ↑ McBride's swan song for Preston North End to come Wednesday against Wolverhampton. Soccer Times. 8 березня 2001. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 11 січня 2008.
- ↑ Christmas hangover carries into new year. 4thegame.com. 2 лютого 2003. Архів оригіналу за 18 квітня 2004. Процитовано 27 листопада 2013.
- ↑ McBride to leave Everton. BBC. 20 березня 2003. Архів оригіналу за 3 квітня 2003. Процитовано 11 січня 2008.
- ↑ Club Captain. Fulham F.C. 8 серпня 2007. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2013.
- ↑ Match Stats. Fox Sports. 3 лютого 2008. Архів оригіналу за 7 лютого 2008. Процитовано 4 лютого 2008.
- ↑ Lewis, Aimee (16 березня 2008). Fulham 1–0 Everton. BBC Sport. Архів оригіналу за 21 березня 2008. Процитовано 16 березня 2008.
- ↑ Edwards, Ian (16 березня 2008). EPL Extra Time: McBride leading Fulham down the comeback trail. Yahoo! Sports. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 12 червня 2015.
- ↑ Fulham hit by McBride blow as striker goes home. ESPN. 28 травня 2008. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2013.
- ↑ Ljungberg steals show in McBride, Brown farewell. chicago-fire.com. 24 жовтня 2010. Архів оригіналу за 27 жовтня 2010. Процитовано 24 жовтня 2010.
- ↑ Terry Venables' Wembley FC recruit former stars for FA Cup. BBC Sport. 21 червня 2012. Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 22 червня 2012.
- ↑ VIDEO: Wembley Cup dream over. thefa.com. 30 серпня 2012. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 17 липня 2013.
- ↑ Italy's De Rossi gets four-match ban from FIFA. ESPN. 23 червня 2006. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2013.
- ↑ McBride, second leading scorer in U.S. history, retires. ESPN. 26 липня 2006. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2013.
- ↑ McBride to lead US football Beijing Olympic challenge. The Sydney Morning Herald. 18 липня 2008. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 27 листопада 2013.
- ↑ U.S. Men's Olympic Team Ties Ivory Coast 0–0 in Hong Kong in Warm-Up Match. United States Soccer Federation. 30 липня 2008. Архів оригіналу за 16 грудня 2009. Процитовано 27 листопада 2013.
- Браян Макбрайд на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Браян Макбрайд на сайті Soccerbase (англ.)
- Біографія Браяна Макбрайда на teamusa.org [Архівовано 26 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Народились 19 червня
- Народились 1972
- Уродженці Іллінойсу
- Гравці розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ з футболу 1998
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 1999
- Гравці розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ з футболу 2000
- Гравці розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ з футболу 2002
- Гравці розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ з футболу 2003
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2006
- Футболісти на літніх Олімпійських іграх 2008
- Футболісти США
- Футболісти «Чикаго Файр»
- Футболісти «Коламбус Крю»
- Футболісти «Евертона»
- Футболісти «Фулгема»
- Футболісти «Престон Норт-Енд»
- Футболісти «Вольфсбурга»
- Футбольні легіонери США
- Футбольні легіонери в Англії
- Футбольні легіонери в Німеччині
- Гравці збірної США з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1998
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2002
- Римокатолики США
- Американці ірландського походження
- Гравці олімпійської збірної США з футболу
- Спортсмени Арлінгтон-Гайтса (Іллінойс)