Браян Олдіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Браян Олдіс
англ. Brian Aldiss
Brian Aldiss 2005.JPG
Браєн Олдіс на 63-й Світовій конференції з наукової фантастики «Інтерекшн» (Глазго, серпень 2005)
Ім'я при народженні Брайян Вілсон Олдіс
Псевдо Джейл Кракен (англ. Jael Cracken), К. К. Шеклтон (C. C. Shackleton)
Народився 18 серпня 1925(1925-08-18)
Дерхемd, Норфолк[1]
Помер 19 серпня 2017(2017-08-19) (92 роки)
Оксфорд, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність англієць
Місце проживання
Діяльність письменник
Alma mater Framlingham Colleged[2] і Школа Західного Буклендаd[2]
Мова творів англійська
Роки активності з 1954
Напрямок фантастика, мейнстрим , спогади
Жанр наукова фантастика
Magnum opus Без зупинки
Членство Королівське літературне товариство
Нагороди
Сайт: Офіційний веб-сайт Брайяна Олдісса
CMNS: Браян Олдіс у Вікісховищі

Бра́ян Вілсон О́лдіс (Brian Wilson Aldiss; нар. 18 серпня 1925, Іст-Дерем, Норфолк, Велика Британія — пом. 19 серпня 2017) — англійський письменник та видавець антологій, критик-фантастикознавець та редактор, відомий своїми творами у жанрах наукової фантастики , фентезі та фантастики жахів, серед яких виокремлюються романи «Без зупинки» (1958), «Сива борода» (1964), «Темні світлові роки» (1964), «Криптозойський!» (1967) та трилогія «Гелліконія» (1982—1985). Зазвичай свої твори підписував як Браян В. Олдіс або просто Браян Олдіс, за винятком випадкових псевдонімів у середині 1960-х років.

Перебував під значним впливом піонера наукової фантастики Герберта Веллса, Браян Олдіс був віце-президентом міжнародного товариства Герберта Веллса. Один зі співпрезидентів (разом з Гаррі Гаррісоном) Британської науково-фантастичної групи. У 2000 році Асоціація авторів наукової фантастики та фентезі Америки визнала Браяна Олдіса Великим магістром, а в 2004 році потрапив до Зали слави наукової фантастики. Отримав дві премії Г'юго, одну — Неб'юлу та одну меморіальну премія імені Джона Кемпбелла[3]. За заслуги перед жанром Олдіса названо 18-м Гросмейстром фантастики (2000). Написав оповідання «Суперіграшки довжиною всього останнього літа» (1969), яке лягло в основу для сценарію Стенлі Кубрика до фільму Стівена Спілберга «Штучний розум» (2001). Браян Олдіс асоціюється з британською новою хвилею наукової фантастики[4].

Премії та нагороди[ред. | ред. код]

  • «Неб'юла» (1966)
  • «Дітмар» (1969)
  • Британського товариства наукової фантастики (1972, 1974, 1983, 1986, 2008)
  • Асоціації з вивчення наукової фантастики (1978)
  • Меморіальна премія ім. Дж. Кемпбелла (1983)
  • ім. Курда Ласвіца (1984)
  • Міжнародної асоціації фантастичного мистецтва (1986)
  • ім. Ллойда Ітона (1986)
  • журналу «Локус» (1987)
  • «Утопія» (1999)
  • Гросмейстер фантастики (2000)
  • член Залу Слави (2004)
  • премія Залу слави прихильників (2004)
  • Орден Британської імперії (2005)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 51. — ISBN 978-2-221-06888-5
  2. ↑ а б Who's Who — (untranslated), 1849.
  3. ↑ "Aldiss, Brian W." Архівовано 5 August 2011 у Wayback Machine. The Locus Index to SF Awards: Index of Literary Nominees. Locus Publications. Retrieved 2 April 2013.
  4. ↑ Scholes, Robert; Rabkin, Eric S. (1977). Bibliography I: History and Criticism of Science Fiction. Science Fiction: History, Science, Vision. London: Oxford University Press. 

Посилання[ред. | ред. код]

Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Основні
поняття
Піджанри
Культура
Медіа
Тематика
Основоположники
Пов'язані
статті
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Браян_Олдіс&oldid=30556522