Бребенескул (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бребенескул
Бребенескул
Озеро Бребенескул
48°06′06″ пн. ш. 24°33′44″ сх. д. / 48.101666666694775643° пн. ш. 24.56227777780577881° сх. д. / 48.101666666694775643; 24.56227777780577881Координати: 48°06′06″ пн. ш. 24°33′44″ сх. д. / 48.101666666694775643° пн. ш. 24.56227777780577881° сх. д. / 48.101666666694775643; 24.56227777780577881
Розташування
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Регіон Закарпатська область
Розташування Україна Україна
Закарпатська область,
Рахівський район,
гірський масив Чорногора
Геологічні дані
Тип високогірне, субальпійське
Розміри
Площа поверхні 0,0061  км²
Висота 1801 м
Глибина максимальна 3,2  м
Довжина 0,147  км
Ширина 0,067  км
Берегова лінія 0,6—0,8  км
Вода
Солоність 0 г/л
Температура макс. влітку +9 °C
Басейн
Витікають річки Бребенескул
Бребенескул. Карта розташування: Закарпатська область
Бребенескул
Бребенескул
Бребенескул (Закарпатська область)

Бребенескул у Вікісховищі?

Бребене́скул — найбільш високогірне озеро України (1801 м над рівнем моря); гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення (зареєстрована як Озеро Бербеняскул), об'єкт туризму.

Опис[ред. | ред. код]

Озеро лежить на дні льодовикового кару. Береги високі, з кам'яними осипищами. Живиться атмосферними опадами і ґрунтовими водами. Вода чиста, блакитного відтінку, слабо мінералізована. Дно кам'янисте, підвищується у східному напрямку, на глибині вкрите сірим намулом.

Ширина озера 67 м, довжина 147 м. Найбільша глибина 3,2 м.[1] В теплий період року рівень води може варіювати на кілька десятків сантиметрів залежно від кількості опадів. Озеро не має постійного поверхневого витоку, однак є ознаки фільтрації води через гряду зі східного боку. Від нього починається однойменна річка (басейн Тиси).

Розташування[ред. | ред. код]

Озеро розташоване у межах Рахівського району Закарпатської області, на південно-західному схилі Чорногірського хребта, в котловині між горою Бребенескул (2035 м) і Гутин Томнатик (2016 м), на території Чорногірського заповідного масиву (частина Карпатського біосферного заповідника).

Флора і фауна[ред. | ред. код]

Прибережна (літоральна) рослинність відсутня. Трав'яний покрив починається безпосередньо від урізу води. У Бребенескулі відсутня риба. Фауну представляють мікроскопічні ракоподібні та земноводні, зокрема Тритон карпатський, Тритон гірський [2], Жаба прудка [3]. Серед дрібних ракоподібних у водоймі водяться Cladocera і Copepoda, а біля дна – Paracyclops fambriatus. [4]

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Перший науковий опис зроблений Г. П. Міллером в 1964 році, де зазначається, що озеро має поверхневий стік, а розміри помітно менші від сучасних (ширина 44 м, довжина 134 м. найбільша глибина 2,8 м.).

У 1997 р. озеро увійшло до складу Карпатського біосферного заповідника.

Бребенескул та навколишні гори


Екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Бребенескул, як і решта озер Чорногірського масиву, страждає від надмірної туристичної уваги. Південний берег зручний для облаштування наметових таборів та кострищ, звідки сміття частково потрапляє у води озера, але більшістю накопичується в пониженні до річки Бребенескул.

Нагальної реакції з боку адміністрації Карпатського біосферного заповідника вимагає масове засмічення озера Бребенескул та його околиць: туристи вирубують сланку гірську сосну для розведення вогнищ, залишають сміття – біля водойми існують стихійні звалища таких «продуктів відпочинку».[5]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Микітчак Т.І., Рожко І.М. Ленько О.В. Фізико-географічна та гідрохімічна характеристики озер та озерець масиву Чорногора (Українські Карпати) // Наук. праці УкрНДГМІ, 2010, Вип. 259. 
  2. Гаврилюк О. Ектопічна приуроченість хвостатих земноводних у Чорногорі // Вісник Лвів. ун-ту, Серія біологічна, 2009, Вип. 49, С. 97-103. 
  3. Вікіекспедиція "Озера та озерця гірського масиву Чорногора" 2016. 
  4. Микітчак Т. І., Іванець О. Р. Різноманітність фауни зоопланктону водойм хребта Чорногора (Українські Карпати) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Тематичний збірник. 2004, Вип. 5, С. 239.
  5. Койнова І., Рожко І. Сучасний антропогенний вплив на природні комплекси Чорногірського масиву Українських Карпат // Вісник Львівського університету. Серія Географія, 2009, Вип. 37, С. 255-256.

Посилання[ред. | ред. код]