Брегенцький ліс
Брегенцький ліс | |
---|---|
Bregenzerwald [1] | |
Світова спадщина | |
47°15′56″ пн. ш. 9°52′48″ сх. д. / 47.26556° пн. ш. 9.88000° сх. д. | |
Країна |
![]() |
Тип | природний |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1994 (18 сесія) |
| |
![]() | |
![]() |
Брегенцький ліс (нім. Bregenzerwald) — один з основних регіонів в окрузі Брегенц федеральної землі Форарльберг в Австрії. В ньому проживає близько 30 000 жителів (2010). Населення землі Форальбергу розмовляє алеманським діалектом німецької мови, а тому ближче до швейцарців, ніж до населення більшої частини Австрії, яке розмовляє баварсько-австрійським діалектом. Регіон Брегенцький ліс складається з двох частин: Передній ліс (Vorderwald) — з пагорбами та невисокими горами, недалеко від долини Рейну, та Задній ліс (Hinterwald) — що має гори, висота яких перевищує 2000 метрів. Частини відрізняються не тільки рельєфом, але й діалектними відмінностями.
Географія[ред. | ред. код]
З точки зору геології Брегенцький ліс є гірським масивом у північних баварських вапнякових Альпах, зокрема в північній зоні флішу. Він знаходиться у водозбірному басейні річки Брегенцер Ах, яка його перетинає та впадає в Боденське озеро.
Брегенцький ліс межує з долиною річки Рейн на заході, але не доходить до Боденського озера. На півночі межує з районом Ліндау та Оберальгой в німецькій землі Баварія. На північному сході межує з долиною Кляйнвальсерталь (Kleinwalsertal). На сході знаходиться Танберг і Арльберг, на півдні межує з долиною Гросвальсерталь (Großes Walsertal).
Види діяльності[ред. | ред. код]
Регіональною столицею Брегенцького лісу є ярмаркове містечко та громада Бецау. Основними видами діяльності є туризм та сільське господарство, яке швидко зменшується через міграцію жителів з метою працевлаштування в долині Рейну.
Брегенцький ліс славиться своїми курортами для зимових видів спорту, такими як гірськолижний курорт Дамюльс Меллау або фестиваль пісні Шубертіада у Шварценберзі в Австрії. Природа, традиції та гостинність є основою регіону.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний вебсайт [Архівовано 23 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
|