Бременські музики
| Бременські музики | |
 | |
| Назва | нім. Die Bremer Stadtmusikanten |
|---|---|
| Країна |
 Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Мітте[d] |
| Місце розташування | Бремен |
| Похідна робота | The Four Musicians of Bremend, Бременські музики (мультфільм), Весёлые музыкантыd і Die Bremer Stadtmusikantend |
| Видання або переклади | Die Bremer Stadtmusikantend, Die Bremer Stadtmusikantend, Die Bremer Stadtmusikantend, Die Bremer Stadtmusikantend, Die Bremer Stadtmusikantend, Bremiläiset kaupungin-musikantitd, The Bremen Town Musiciansd, The Bremen Town Musiciansd і The Bremen Town-Musiciansd |
| Автор | Брати Ґрімм |
| Країна походження |
Німеччина |
| Мова твору або назви | німецька |
| Опубліковано в | Казки братів Грімм |
| Покажчик сюжетів фольклорної казки | 130 |
 | |
 Бременські музики у Вікісховищі | |
Координати: 53°04′34″ пн. ш. 8°48′27″ сх. д. / 53.07618100002777339° пн. ш. 8.80752800002777647° сх. д.
Бре́менські музи́ки[1] — казка[2], яка увійшла у І том збірки, створеної братами Грімм у 1819 році під назвою Der Tod und der Gänshirt. В другому виданні ця казка мала назву Die Bremer Stadtmusikanten[3].
Сюжет[ред. | ред. код]
Це казка про тварин. Сюжет її невигадливий. Головні дійові особи — тварини: осел, пес, кіт та півень. Кожен з них з особистих причин опинився непотрібним своєму господарю. Осел, пес та кіт стали старими, а півня господар вирішив приготувати для своїх гостей. Всі тварини, опинившись разом, вирішують іти до міста Бремен у пошуках кращого життя. У дорозі вони зустрічають розбійників, яких виганяють з лігва, та успішно влаштовуються ночувати в їхньому домі.
Жанр[ред. | ред. код]
За жанром це народна казка, яку обробили брати Грімм. Герої-тварини символізують собою узагальнений образ німецького народу, а Бремен — це місце, де здійснюються мрії про краще життя.
Твори мистецтва на тему казки[ред. | ред. код]
У Бремені про казкових персонажів Братів Грімм — віслюка, собаку, кота та півня — створена скульптура, яка є головною пам'яткою міста. Скульптор Герхард Маркс у 1951 році установив «піраміду»[4]- музикантів, які стоять один на одному. У 2007 році було встановлено «співаючий отвір», куди туристи вкидають монети і за внесок слухають знаменитий спів бременських музик.
Екранізація[ред. | ред. код]
Існує кілька варіантів екранізації цієї казки, але найбільш відомі наступні:
- 1969 рік — мюзикл «Бременські музиканти» (СРСР) [5]
- 2009 рік — художній фільм «Бременські музиканти» (Німеччина)[6]
Посилання[ред. | ред. код]
- Бременські музиканти [Архівовано 7 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки та джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Бременські музиканти. Брати Грімм. Казка українською з малюнками онлайн. xn--80aaukc.xn--j1amh (українська). Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 14 січня 2022.
- ↑ Гримм, Якоб и Вильгельм (15 січня 2021). Бременские музыканты (рос.). Litres. ISBN 978-5-04-236082-4. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
- ↑ Die Bremer Stadtmusikanten - Brüder Grimm. www.grimmstories.com. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
- ↑ Памятник Бременским музыкантам. Бремен. incomartour.com.ua (англ.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
- ↑ Бременские музыканты. Мюзикл. zfilm.gov-bbv-c.top. Процитовано 14 січня 2022.
- ↑ «Бременські музиканти» (2009, Die Bremer Stadtmusikanten). Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. |