Бречицький Андроників монастир
Бречицький Благовіщенський Андроників монастир — монастир, заснований у 80-х рр. 17 ст. ченцем Андроником Василевичем як чоловічий монастир у лісовому масиві на березі р. Бречиця (прит. р. Бреч, бас. Дніпра); тер. сучасного с. Андроники Корюківського району Чернігівської обл. Коштом А.Зеленської-Носенко було споруджено дерев'яні келії, храм Благовіщення Богородиці, Свято-Георгіївську трапезну церкву. 1691 визначено межі земельних володінь монастиря, закріплені гетьманом І.Мазепою і підтверджені гетьманами І.Скоропадським (1709) та Д.Апостолом (1732). 1705 коштом І.Мазепи споруджено дерев'яну Свято-Троїцьку церкву з приділом св. Георгія, яку 1710 оздобив іконостасом І.Скоропадський. 1743 збудовано нову Благовіщенську церкву. Монастирю належали лісові угіддя, маєтності у навколишніх селах, 3 млини. Закрито 1788 внаслідок секуляризації церковного землеволодіння. Споруди монастиря не збереглися.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Коваленко О.Б. Бречицький Благовіщенський Андроників монастир [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.