Бреїла (місто)
| Бреїла рум. Brăila | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 45°16′09″ пн. ш. 27°57′30″ сх. д. / 45.26917° пн. ш. 27.95833° сх. д.G O | ||||
| Країна | Румунія | |||
| Регіон |
 Бреїла | |||
| Адмінцентр |
Brăilad  | |||
| Столиця для |
Бреїла (жудець) | |||
| Засновано |
1368
| |||
| Площа | 175 км² | |||
| Населення | 154 686 (2021) | |||
| Висота НРМ |
25 ± 1 м | |||
| Водойма |
Дунай[1] | |||
| Міста-побратими |
Нілюфер (2001)[2][3] | |||
| Часовий пояс | UTC+2, UTC+3 (Бреїла) | |||
| Номери автомобілів | BR | |||
| GeoNames | 8334707 | |||
| OSM | ↑2355512 ·R (Бреїла) | |||
| Поштові індекси |
810001–810542 | |||
| Міська влада | ||||
| Адреса |
Strada Piața Independenței, nr. 1, Brăila, jud. Brăila, 810210[4] | |||
| mayor of Brăilad
|
Aurel Gabriel Simionescu | |||
| Вебсайт |
pmb | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
 Бреїла у Вікісховищі | ||||
Бреї́ла[5], Браїла[6], Бреїлов (рум. Brăila, тур. Ibrail) — місто на південному сході Румунії. Адміністративний центр повіту Бреїла. Південне місто-супутник Галаца.
Розташоване амфітеатром на лівому березі Дунаю, у тому місці, де сходяться два рукави річки.
У 14 ст. грецькі документи називають місто «Проілабум» і «Проілава», що було передачею слов'янської назви — Браїлов. Іспанські та каталонські документи називають місто «Дрінаджо» (Drinago), яке можливо, є передачею іншої назви міста «Брілаго» (Brillago). Німецькі документи називають «Юберейл» (Uebereyl). Походження назви міста невідоме. Турки називають місто «Ібраїл», або «Ібраїла».
Згадки про місто сягають VI століття[6]. Молдовський господар (князь) Стефан III Великий спалив місто у 1470 р. Близько 1390 р. молдавський воєвода Мірча старий дозволяє львівським купцям торгувати в межах свого воєводства «від Залізних Воріт до Браїлова»[7]. З 1538–1540 до 1829 р. місто контролювалося турками.
З 1580 до 1840 року було центром Браїльської митрополії Константинопольського патріархату, до якої належали землі Добруджа, Буджаку, Бендер, Ханської України та в певні періоди всі православні території підосманської Правобережної і Лівобережної України (Олешківська Січ).
Населення міста 1973 року становило 161,1 тис. жителів[6], 2002 року — 216 292, 2011 року — 180 302.
За даними перепису населення 2021 року[8] у місті проживали 154 686 осіб.
Національний склад населення міста[9]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 127 887 | 82,7 % |
| росіяни-липовани | 1 748 | 1,1 % |
| роми | 1 369 | 0,9 % |
| греки | 94 | <0,1 % |
| турки | 87 | <0,1 % |
| угорці | 36 | <0,1 % |
| євреї | 28 | <0,1 % |
| італійці | 19 | <0,1 % |
| українці | 18 | <0,1 % |
| німці | 17 | <0,1 % |
| болгари | 10 | <0,1 % |
| татари | 3 | <0,1 % |
| вірмени | 3 | <0,1 % |
| інші народи | 116 | <0,1 % |
Також у місті проживають словаки, хорвати, чехи, поляки, русини та албанці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали[10]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 129 624 | 83,8 % |
| російська | 994 | 0,6 % |
| ромська | 301 | 0,2 % |
| турецька | 58 | <0,1 % |
| угорська | 33 | <0,1 % |
| грецька | 33 | <0,1 % |
| італійська | 18 | <0,1 % |
| німецька | 13 | <0,1 % |
| українська | 10 | <0,1 % |
| болгарська | 7 | <0,1 % |
| татарська | 3 | <0,1 % |
| македонська | 3 | <0,1 % |
| інша мова | 124 | <0,1 % |
Також рідною мовою називали словацьку, хорватську, чеську, польську, русинську, вірменську та албанську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[11]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 125 813 | 81,3 % |
| старообрядці | 1 265 | 0,8 % |
| римо-католики | 502 | 0,3 % |
| атеїсти | 341 | 0,2 % |
| не релігійні | 269 | 0,2 % |
| п'ятдесятники | 246 | 0,2 % |
| адвентисти | 237 | 0,2 % |
| баптисти | 232 | 0,1 % |
| мусульмани | 217 | 0,1 % |
| агностики | 107 | <0,1 % |
| свідки Єгови | 82 | <0,1 % |
| інша релігія | 74 | <0,1 % |
| греко-католики | 52 | <0,1 % |
| православні (сербська церква) | 52 | <0,1 % |
| іудеї | 28 | <0,1 % |
| євангелісти | 27 | <0,1 % |
| реформати | 18 | <0,1 % |
| євангельські християни | 7 | <0,1 % |
Також у місті проживають унітарії, лютерани та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
Основні галузі промисловості — металообробка та машинобудування (суднобудування, виробництво будівельних і дорожніх машин), сталепрокатне виробництво, харчова промисловість (особливо виноробство, мірошництво, спирто-горілчане виробництво). Є підприємства швейної, цементної, деревообробної промисловості[6]. Поблизу Браїли, у Кискані, великий комбінат для перероблення очерету, виробництва целюлози, картону, штучного волокна, корду тощо[6].
У місті для потреб промислових підприємств споруджено власну ТЕС[6].
Браїла — важливий транспортний вузол, один із найбільших річкових портів країни на Дунаї, кінцевий пункт морського судноплавства, крупний вузол залізниць і автошляхів[6].
У місті курсує трамвай.
- Ана-Василик Аслан — румунський медик-геронтолог, біолог, дійсний член Румунської академії.
- Анішоара Кушмір-Станцу — олімпійська чемпіонка 1984 р. зі стрибків у довжину.
- Андреас Ембірікос — грецький поет-сюрреаліст.
- Марія Філотті — румунська акторка.
- Ніколае Іонеску (1820–1905) — румунський філософ, логік, математик, журналіст.
- Нае Іонеску (1890–1940) — румунський філософ, логік, журналіст, редактор.
- Джозеф Джуран — академік Міжнародної академії якості, засновник теорії управління якістю.
- Маня Менеску — прем'єр-міністр під час режиму Ніколае Чаушеску.
- Панаїт Істраті — румунський письменник.
- Діана Мокану — олімпійська чемпіонка 2000 р. з плавання на 100 та 200 м.
- Жан Москополь — румунський співак міжвоєнного періоду.
- Серж Московічі — автор робіт із соціальної психології.
- Георге Мунтяну-Мургочі — румунський геолог, засновник Південно-східного інституту Європейської освіти у Бухаресті.
- Георге Петраску — румунський художник.
- Камеліа Потек — олімпійська чемпіонка 2004 р. з плавання вільним стилем.
- Джонні Редукану — джазовий музикант.
- Міхаіл Себастьян — румунський письменник.
- Іларіє Воронка — румунський поет.
- Ксенакіс Яніс — грецький композитор і архітектор.
- Георгіос Склавос — грецький композитор.
- Петар Нейков — болгарський дипломат. Консул Болгарії у Києві 1918 р.[12]
Будинки
Шаурма і магазини
Церква
Торгові центри
- ↑ Браилов // Больница — Буковина — 1927. — Т. 7. — С. 320.
- ↑ https://www.primariabraila.ro/orase-infratite
- ↑ https://www.nilufer.bel.tr/icerik/kardes-kentler
- ↑ Geospatial.org Date de contact localități
- ↑ Атлас світу, 2005.
- 1 2 3 4 5 6 7 Бреїла // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ ГРАМОТИ XIV ст. — ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА», КИЇВ — 1974 — № 52. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 10 січня 2016.
- ↑ Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Вовчук Л., Тригуб О. (2018). Петро Нейков - болгарський генеральний консул у Києві.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Браїла // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
 |
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |