Зазвичай складається від трьох до шести батальйонів з додавання підрозділів підтримки. Умовно кажучи, бригада є збільшеним або посиленим полком. Дві або більше бригад можуть складати дивізію. У випадку, якщо бригада не входить до складу з'єднання або об'єднання — у дивізію, корпус чи армію — така бригада є окремою.
У Радянській армії основним тактичним з'єднанням була дивізія, а бригади створювали лише за необхідності. Як правило, бригади були окремими і входили до складу армії або округу. Мотострілецька бригада являла собою по суті посилений полк.
Зазвичай до штату полку додавався четвертий мотострілецький (або десантно-штурмовий) батальйон та реактивний артилерійський дивізіон. Могло бути додаткове посилення у вигляді самохідної мінометної батареї та розгортанням протитанкової батареї до дивізіону. Чисельність такої бригади доходила до 3500 осіб.[1]
Бригада є основним і найбільшим тактичним військовим з'єднанням у Сухопутних, Десантно-штурмових військах та Військово-Морських силах. Більшість бригад є окремими і підпорядковуються оперативним командуванням. Залежно від роду військ бригади бувають:
Штатна структура важкої бронетанкової бригади Армії СШАУ США бригада традиційно є менша за дивізію і трохи більшою за полк. Останніми роками Армія США перейшла на новий формат бригадних бойових груп (англ.brigade combat team). Кожна така бригада складається з бойових частин і частин підтримки. Після реформи 2013 року чисельність бригадних бойових груп коливається від 4400 осіб для легкопіхотних частин (англ.infantry BCT), 4500 осіб для середніх («Страйкер») частин (англ.Stryker BCT), 4700 для важких броньованих бригад (англ.armored BCT).
Командиром бригади є, як правило, полковник, в окремих випадках — підполковник. Окремі бригади, не підпорядковані дивізії, очолюються бригадними генералами.
