Бригадейро
 | |
| Походження |  Бразилія  |
|---|---|
| Входить у національні кухні | Бразильська кухня |
| Час появи | 1879 |
| Необхідні компоненти | посипка, згущене молоко[1], шоколадний порошокd[1] і масло вершкове[1] |
Бригайдейро, бріґадейру (brigadeiro[2] МФА: [bɾiga'dejɾu]) — традиційний бразильський десерт. Походження десерту невідоме, але за найпоширенішою версією його створила кондитерка з Ріо-де-Жанейро Елоїза Набуко де Олівейра для кампанії Едуарду Гоміша на виборах в президенти.[3][4] Десерт виготовляють зі згущеного молока, какао-порошку, вершкового масла та прикрашають шоколадною посипкою.
Це популярний кондитерський виріб у всій країні, особливо для святкових заходів. Brigadeiros зазвичай готуються вдома, а також їх можна знайти в пекарнях і закусочних. Виглядають вони зазвичай як маленькі кульки, як вкривають шоколадною посипкою та поміщають у невелику форму для кексів. Суміш також можна вилити в невелику ємність і їсти ложкою, тоді це називають brigadeiro de colher (буквально «ложкове бригадейро»). Завдяки міграції бразильців бригадейро зараз можна знайти в різних країнах.
В останні роки з'явилися варіації смаку та покриття brigadeiros замість традиційного шоколаду.[5] Ці варіації смаків і легке маніпулювання оригінальним десертом привели до появи різних рецептів, таких як тістечка, торти, морозиво чи навіть хліб.[6]
Походження назви «brigadeiro» пов'язане з президентською кампанією бригадного генерала Едуарду Гоміша[en], кандидата від партії UDN[en] на пост Президента Республіки в 1946 році[7]. Елоїза Набуко де Олівейра належала до традиційної родини каріок, які підтримали кандидатуру бригадира, вона створила новий кондитерський виріб і назвала його на честь кандидата. Десерт doce do brigadeiro (букв. «бригадирські солодощі») став популярним, і назву згодом скоротили до просто «brigadeiro». Жінки того часу продавали бригадейро на підтримку кандидата в президенти, оскільки це були перші національні вибори, на яких жінки мали змогу голосувати.[8][9]
Попри отриману підтримку, Едуарду Гоміш зазнав поразки, а вибори виграв тодішній генерал Еуріку Гаспар Дутра.
На півдні Бразилії бригадейро найчастіше відомі як negrinhos, і один дослідник простежив його походження до 1920-х років, коли в Бразилії почали продавати згущене молоко Nestlé.[10]
Звичайний шоколадний бригадейро
Збільшений план покусаного бригадейро
Бригадейрос з білого шоколаду
Brigadeiros з кількома посипаннями з різними смаками
Бананові бригадейрос
Різноманітність смаків brigadeiro
_Brigadeiro_Real_-_Fernandópolis_-_Brigadeiro_de_banana_Romerito_Pontes_(15684235667).jpg)
- 1 2 3 https://based.cooking/brigadeiro.html
- ↑ Viaro, Mário Eduardo (Квітень 2012). O doce enigma do brigadeiro [The sweet enigma of the brigadeiro] (pt-br) . Editora Segmento. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 29 травня 2021. [Архівовано 2012-05-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Motter, Juliana (2010). Livro do Brigadeiro. Panda Books.
- ↑ Cardoso, Barbara (21 липня 2016). A 'brief' Brigadeiro History. Sweet Stone. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ Rezende, Graziela (1 березня 2018). Jovem deixa duas faculdades para 'encontrar seu caminho' e vender doces gourmet em Campo Grande. G1. Процитовано 24 березня 2018.
- ↑ 25 receitas com brigadeiro que vão te deixar com água na boca. Guia da Semana.
- ↑ Muito bem organizadas as manifestações no Dia da Paz (pt-br) . Diário de Cuiabá. 11 липня 2000. Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 20 серпня 2019. [Архівовано 2019-07-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Mejia, Paula (27 серпня 2018). The Political Lore of an Iconic Brazilian Sweet. Atlas Obscura.
- ↑ Brigadeiro: conheça a história política e curiosa do doce brasileiro. Revista Galileu (pt-br) . 7 вересня 2018. Процитовано 24 серпня 2020.
- ↑ Meirelles, Pedro von Mengden (2019). "O mais popular dos doces brasileiros": História crítica do brigadeiro ["The most popular of Brazilian sweets": Critical history of brigadeiro.]. Revista Aedos (порт.): 330—354. ISSN 1984-5634. Процитовано 28 серпня 2021.
- Рецепт Brigadeiro (англ.)
