Брижач
| Брижач | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець у шлюбному вбранні
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Philomachus pugnax (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
 Ареал брижачів Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Брижач[1][2], турухтан (Philomachus pugnax) — птах ряду сивкоподібних родини баранцевих, дещо менший від голуба, з досить довгими ногами й дзьобом.
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Кулик середнього розміру. Маса тіла 80-240 г, довжина тіла 20-32 см, розмах крил 46-58 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні характерний «комір» на шиї і два пучки видовжених оздоблювальних пер на голові мають різноманітне забарвлення, від білого до чорного, що зумовлює особистий диморфізм птахів; пера спини видовжені, забарвлені подібно до «коміра»; по центру білого надхвістя проходить поздовжня темна смуга; воло і груди строкаті; черево, спід крил і підхвістя білі; махові і стернові пера зверху темно-бурі; дзьоб жовтогарячий; ноги жовтогарячі, в польоті виступають за хвостом; у позашлюбному вбранні схожий на дорослу самку; «коміра» на шиї і оздоблювальних пер на голові нема. У дорослої самки верх — бурий, з чорними плямами; горло — білувате; низ — білий, зі світло-сірою строкатістю на волі і боках тулуба; дзьоб — темно бурий, іноді жовтуватий. Молодий птах схожий на дорослого у позашлюбному вбранні, але низ тулуба, крім білого черева і підхвістя, рудуватий.
Від побережників відрізняється довшими жовтогарячими ногами, від коловодників — поздовжньою темною смугою на білому надхвісті, відносно коротшим дзьобом і рудим відтінком оперення; дорослий самець у шлюбному оперенні — характерним «коміром» та оздоблювальними перами на голові; молодий птах від жовтоволика — білим надхвістям, по центру якого проходить поздовжня темна смуга[2].
Поширення та біологія[ред. | ред. код]
Гніздиться на вологих луках та болотах північної Євразії. В Україні гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий птах. Гніздиться в Поліссі, може мігрувати на всій території України, взимку, весною і на початку літа інколи трапляється біля морського узбережжя[2][3].
Цінний представник мисливської фауни України.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
На честь цього виду птахів названо астероїд 8763 Пугнакс.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б в Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- ↑ До Тузлівських лиманів Одещини прилетіли турухтани. 23.06.2021, 14:36. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Література[ред. | ред. код]
- Фауна Украины. Т. 4. Птахи. Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / О. Б. Кістяківський. — К : Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ruff species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 18 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Ruffs on postage stamps: www.birdtheme.org [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] and www.bird-stamps.org [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Ageing and sexing (PDF; 2.0 MB) by Javier Blasco-Zumeta & Gerd-Michael Heinze
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
