Бризгін Віктор Аркадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бризгін Віктор Аркадійович
Народився 22 серпня 1962(1962-08-22) (57 років)
Луганськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність легкоатлет
У шлюбі з Бризгіна Ольга Аркадіївна
Діти Бризгіна Анастасія Вікторівна
Вага 79 кг
Зріст 181 см
Нагороди
Заслужений майстер спорту СРСР
Спортивні медалі
Легка атлетика
Олімпійські ігри
Золото 1988 Сеул Естафета 4х100 метрів
Чемпіонати світу
Срібло 1987 Рим Естафета 4х100
Бронза 1983 Гелсінкі Естафета 4х100

Ві́ктор Арка́дійович Бри́згін (*22 серпня 1962, Луганськ) — український легкоатлет, олімпійський чемпіон в естафеті 4×100 у складі збірної СРСР. Почесний громадянин Луганська.

Віктор Бризгін тренувався у спортивному товаристві «Динамо» у Луганську (Ворошиловграді). Вперше на міжнародних змаганнях виступив на чемпіонаті світу з легкої атлетики 1983 року в Гельсінкі. Там він добрався до чвертьфіналу в бігу на 100 метрів і здобув бронзову медаль у естафеті в складі збірної Радянського Союзу. На чемпіонаті Європи 1986 року Бризгін прибіг останнім у фіналі стометрівки, але виграв золоту медаль в естафеті.

На чемпіонаті світу 1987 року в Бризгін фінішував п'ятим на стометрівці і, разом із командою, другим в естафеті. На сеульській Олімпіаді Бризгін біг на першому етапі естафети, яка, за відсутності американської збірної, виграла золоту медаль. У 1988 році йому присвоїли звання заслуженого майстра спорту СРСР. Останнім виступом Бризгіна на міжнародній арені став чемпіонат світу 1991 року, на якому він разом із командою фінішував сьомим в естафеті.

Його дружина, Ольга Бризгіна, теж знаменита спортсменка, триразова олімпійська чемпіонка. Дочка Єлизавета Бризгіна також успішна спортсменка.[1][2][3][4]

Примітки[ред. | ред. код]