Британська рада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Британська рада
Логотип Британської ради
Штаб-квартира Лондон, Велика Британія
Поточний голова Лорд Ніл Кіннок
Веб-сайт http://www.britishcouncil.org
Будівля Британської ради в Лондоні

Британська рада (англ. British Council) — неміністерський департамент уряду Великої Британії, що займається поширенням британської культури за межами Великої Британії. Є позавідомчим державним органом, який створений королівською милістю і зареєстрований як благодійна організація в Англії.

Заснована 1934 року, 1940 року король Георг VI дарував раді королівську грамоту.[1] Його чинним головою є лорд Ніл Кіннок, колишній лідер британської Лейбористської партії. «Спонсуючим департаментом» Британської ради є Міністерство закордонних справ та у справах Співдружності, хоча насправді вона має практично повну незалежність у власних справах та діях. Виконавчим директором є Мартін Девідсон, призначений на свою посаду у квітні 2007.

Загальний огляд[ред.ред. код]

Британська рада вважає своїм покликанням «розбудовувати взаємовигідні культурні та освітні відносини між Сполученим Королівством та іншими країнами та підвищувати розуміння британських творчих ідей і досягнень». Її іноземна мережа простягнулася до 233 населених пунктів у 107 країнах і та територіях. Вона має британські офіси в Лондоні, Манчестері, Единбурзі, Белфасті, Кардіффі та Кембриджі і головне управлення у Спрінг-Гарденз, недалеко від Вайтхоллу в центральному Лондоні. Критика організації, тим не менш, бере свій початок аж у 1946, коли історик Сер Стівен Ранцімен, який був керівником Британської ради в Греції написав: «Мене… все більше і більше жахає Британська рада (все це наразі стає очевидним кожній простій людині). Я покину цю роботу без жодного жалю, хочу шкодуватиму, полишаючи Грецію.[…] Вважаю, що можу приховувати від греків до травня наскільки жахливою ця організація насправді є». І це було задовго до того, як вони закрили Бібліотеку Британської ради в Афінах — дії, засудженої письменником-романистом Феєм Велдоном: http://www.guardian.co.uk/world/2007/aug/05/helenasmith.theobserver http://www.myriobiblos.gr/texts/english/bryer_runciman_3.html

Зі свого загального доходу £551 млн у 2006/07, Британська рада отримала £195 млн у вигляді грантів від уряду Великої Британії. Решта була зароблена через платню за навчання навчання англійської фізичних та юридичних осіб, іспити і комерційні консультування. Британська рада часто виступає виконавчим агентом департаментів британського уряду, інтереси яких старанно лобіює. Її основними напрямками діяльності є «навчання/викладання, мистецтво, наука і суспільство».

Ініціативи[ред.ред. код]

Climate Change Champions[ред.ред. код]

Після успішної молодіжної кампанії Департаменту з навколишнього середовища, харчування та відносин на селі у 2006, Британська рада започаткувала план «Climate Change Champions», щоб обрати молодих чемпіонів з 13 країн (3 від кожної), які б репрезентували Велику Вісімку, а також Бразилію, КНР, Індію, Мексику і ПАР.[2] Метою проекту є дозволити представникам молоді розширити знання про наслідки зміни клімату та поліпшити роз'яснювальну роботу в їх рідних спільнотах.

Чемпіони спочатку відвідали Лондон у травні 2008, де вони виробили три першочергових завдання для міністерств з охорони навколишнього середовища країн-членів Великої Вісімки. Потім вони проголосували за завдання, яке вважають найважливішим. Чемпіони презентували найкращий варіант «Kobe Challenge» у м. Кобе, Японія і зв'язали себе обов'язком завершити проект у своїх країнах та доповідати по ходу.[2]

Навчання[ред.ред. код]

У 53 країнах знаходиться 70 навчально-викладацьких центрів Британської ради. Вони виклали 1 189 000 годин занять 300 000 учням у 2006/07 навчальному році.[3]

У своїх екзаменаційних центрах щороку Британська рада забезпечує проведення 1,5 млн британських іспитів більш ніж для мільйона кандидатів. Вона також співпрацює з британськими органами державної влади, щоб розширити перелік професійних кваліфікацій, які можна одержати за кордоном. Рада наглядає за британськими школами, що працюють на міжнародному рівні спільно з такими організаціями як Рада британських міжнародних шкіл (COBIS), Національна асоціація британських шкіл в Іспанії (NABSS), Європейська рада міжнародних шкіл (ECIS).

Рада спільно з Кембриджським університетом та «IDP Education Australia» керує міжнародною системою тестування IELTS.

У школах в Англії, Британська рада наразі співпрацює з Департаментом у справах дітей, шкіл і сім'ї (DCSF), допомагаючи трьом мільйонам дітей здобути міжнародну шкільну премію, щоб підвищити їх розуміння і ціннісне сприйняття інших культур. 2 700 британських шкіл зараз працюють над премією. На Середньому Сході, Британська рада впроваджує міжшкільну програму, покликану звести разом британських та дітей з цього регіону з метою подолання негативного сприйняття Британії і стимулювання міжкультурного діалогу. У цей час 153 школи на Середньому Сході задіяні у 53 спільних проектах.

Трудова діяльність за кордоном[ред.ред. код]

У Великій Британії Британська рада управляє Міжнародною асоціацією студентського обміну для здобуття досвіду за спеціальністю (IAESTE). Ця програма діє у більш ніж 80 країнах по всьому світу[4] і пропонує студентам, які навчаються в Сполученому Королівстві, можливість пройти стажування, призначивши їх на роботу за кордоном.[5]

Програма приймає високомотивованих студентів, які здобувають технічну спеціальність, тобто майбутніх інженерів, науковців, архітекторів або фармацевтів, що навчаються на другому курсі або ще старші, мають сильне бажання працювати за кордоном, одночасно проходячи оплачуване стажування за фахом. Такі стажування зазвичай тривають 8-12 тижнів і проходять влітку, однак є можливості отримати роботу строком до одного року, що підходить для кожного, заінтересованого у праці за кордоном під час періоду, коли йому підбирається робота на Батьківщині, або для тих, хто з тих чи інших причин має вільний рік.

Програма також надає роботодавцям можливість наймати висококваліфікованих іноземних студентів.[6] Для багатьох компаній, які відчувають дефіцит фахівців, наприклад, у галузі електротехніки, це є важливим джерелом кадрів.

Спортивні фестивалі[ред.ред. код]

Британська рада сподівається, що на майданчиках для ігор у 40 країнах молоді люди набудуть нових лідерських та якостей з побудови команди, будучи задіяними у спортивних фестивалях команд, складених з найкращих гравців. Програма вже підготувала 5 500 «молодих лідерів» і досягла цифри 280 000 людей у своїх школах та спільнотах. Британська рада розширює свою діяльність аби допомогти більшій кількості молоді підготуватися до «глобального громадянства». «Глобальне громадянство» однак лишається невизначеним, і не видається, що цей термін Британської ради розшириться до дозволу її власним робітникам за кордоном звертатися до Трудового трибуналу в Британії у випадках їх звільнення - спірне питання, щодо законності якого вже зверталися до судів колишні викладачі Британської ради. http://www.guardian.co.uk/education/2004/may/20/tefl2

Англійська заради миру[ред.ред. код]

«Англійська заради миру» є важливим і прогресивним елементом мовної роботи Британської ради в Африці та інших частинах світу. Вона провадиться спільно з Міністерством закордонних справ та у справах Співдружності і Міністерством оборони для вдосконалення вмінь з англійської мови особового складу армії, якому доручено виконання миротворчих обов'язків за Peacekeeping English Project (PEP). PEP допомагає підготувати близько 50 000 військових та поліцейських кадрів у 28 країнах по всьому світу для здійснення миротворчої місії. Peacekeeping English Project керується Британською радою і фінансується з фонду попередження глобальних конфліктів британського уряду.

Онлайн-ініціативи[ред.ред. код]

У 2007 Британська регіональна рада у Китаї запустила новий громадський веб-сайт для тих, хто вивчає і викладає англійську на материковому Китаї та в Гонконгу. Сайт вже має більше 30 000 учасників. Англійська Онлайн має функціона соціальної мережі, а також низку подкастів для тих, хто вивчає англійську - [2][7]

У 2007 Британська рада вступила до Second Life Teen Grid, щоб створити освітнє підгруддя для тих, хто вивчає англійську[8] [9]

Британська рада в Гонконгу[ред.ред. код]

...

Британська рада, Гонконг

Рада почала свою діяльність у Гонконгу в 1948. Діяльність Британської рада включає викладання англійської; надання останньої інформації про Сполучене Королівство; просування британської освіти та виховання; тісна співпраця з урядом Гонконгу з питань реформ і управління, презентування британської науки, мистецтв, літератури і дизайну[10].

Британська рада в Україні[ред.ред. код]

Британська рада зробила значний внесок у вивчення англійської мови українськими військовими і цивільним персоналом Міністерства оборони України. Одним із успішних прикладів був заснований у 1998 проект Британської Ради в Україні «Миротворча англійська» із залученням британських викладачів, який успішно діяв у містах Вінниця [11], Львів, Чернігів, Севастополь та Харків. Також більше 100 українських офіцерів за цей час вивчили англійську мову в Військовому інституті іноземних мов у місті Беконсфілд та університеті Ріпона та Йорка у місті Йорк. А на курсі ICELT Кембриджського університету для практикуючих викладачів англійської мови пройшли навчання понад 20 викладачів вищих військових навчальних закладів України. Як показує аналіз, близько 80% офіцерів, які пройшли навчання на курсах англійської мови, нині служать на посадах, де необхідно знання англійської, займаються оперативним плануванням або забезпеченням міжнародного військового співробітництва[12].

Історичні анекдоти[ред.ред. код]

Заснована у 1934 як Британський комітет у відносинах з іншими країнами Британська рада користувалася неабиякою підтримкою через офіційне визнання сером Реджинальдом Ліпером значення «культурної пропаганди» в просуванні британських інтересів.

It is also featured in one of the scenes in Graham Greene's The Third Man — the Wildfred Hyde-White character (Crabbin) in the film of that novel, worked for The British Council. In 1946, the writer George Orwell advised serious authors not to work for it as a day-job arguing that "the effort [of writing] is too much to make if one has already squandered one's energies on semi-creative work such as teaching, broadcasting or composing propaganda for bodies such as the British Council" (from 'Horizon Questionnaire: The Cost of Letters', in Horizon, 1946). In her autobiography, Dame Stella Rimington, the first woman head of MI5, mentions working for British Council in India prior to joining the British Intelligence Services. British Council employees also seem to feature regularly in the special section of the UK Honours List reserved for those attached to overseas diplomatic postings despite the ambiguous status of the organisation and confusion over whether they are entitled to normal diplomatic immunities in countries such as Russia. A former British Council official in Jerusalem re-emerged a few years later as political advisor to US General Raymond Odierno in Iraq. http://www.timesonline.co.uk/tol/news/world/iraq/article5776397.ece

The British Council has been referred to (and its man on-station, Goole) - frequently in a humorous way by Lawrence Durrell in his collection of anecdotes about a diplomat's life on foreign postings for the Foreign and Commonwealth Office - Antrobus Complete[13].

Голови[ред.ред. код]

...

Визнання[ред.ред. код]

У 2005, разом з такими організаціями як Alliance Française, Società Dante Alighieri, Goethe-Institut, Instituto Cervantes і Instituto Camões, Британська рада поділила Літературну премію принца Астурійського за видатні досягнення у розвитку західноєвропейської національної культури в областях комунікації та гуманітарних наук. \At the time of this joint award the full extent of The British Council's closure policies in Europe was not yet public knowledge.\

Посилання[ред.ред. код]

Відеокліпи[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]