Бритиков Анатолій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бритиков Анатолій Федорович
Бритиков Анатолий Фёдорович
Бритиков А.Ф.png
Ім'я при народженні Бритиков Анатолій Федорович
Народився 1 лютого 1926(1926-02-01)
Бахмут, Артемівська округа, Українська СРР, СРСР
Помер 15 березня 1996(1996-03-15) (70 років)
Санкт-Петербург, Росія
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність літературознавець, літературний критик
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Мова творів російська
Роки активності 1951—1996
Напрямок літературна критика
Жанр літературна критика, наукова література

Анатолій Федорович Бритиков (1 лютого 1926 — 15 березня 1996) — російський радянський вчений-літературознавець, критик, один з провідних фахівців в області радянської літератури, відомий фахівець з наукової фантастики, доктор філологічних наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Анатолій Федорович Бритиков народився 1 лютого 1926 року у місті Бахмут, Донецької області. Після закінчення у 1950 році Одеського університету (філологічний факультет), працював у газеті «Чорноморська комуна». У 1958 році захистив кандидатську дисертацію в Інституті російської літератури АН СРСР (Пушкінський дім), куди і перейшов на роботу в якості старшого наукового співробітника.
Друкуватися почав з 1951 року. Автор монографій «Майстерність Михайла Шолохова» (1964) і «Російський радянський науково-фантастичний роман» (1970), а також глав і розділів в «Історії російського радянського роману», «Російському радянському оповіданні. Нариси жанру» та інших працях Пушкінського будинку. Написав десятки робіт з теорії та історії наукової фантастики, а також з творчості окремих авторів фантастів (ряд публікацій — у співавторстві з А. Балабухою) — А. Бєляєва, А. Богданова, І. Єфремова та інших. Член Спілки письменників СРСР.
У 1973 році на нараді письменників-фантастів соціалістичних країн в Познані (Польща) за монографію «Російський радянський науково-фантастичний роман» Брітікову була присуджена міжнародна премія. Він є також лауреатом премії імені Олександра Бєляєва за цю ж роботу.
Анатолій Федорович пішов з життя 15 березня 1996 року на 72 році життя у Санкт-Петербурзі.

Наукові досягнення[ред. | ред. код]

Анатолій Бритиков зробив істотний внесок у дослідження фантастики. Особливе значення для розвитку науки мала його піонерська фундаментальна монографія «Російський радянський науково-фантастичний роман»[1] (1970), яка охоплює історичний шлях дореволюційної російської і радянської науково-фантастичної прози. В своїй науковій праці автор розкриває проміжну або, точніше сказати, подвійну природу наукової фантастики, яка поряд з науковим мисленням включає відмінне від нього художнє мислення. І як раз прогностична функція, яка виводить наукову фантастику як пізнання як художнього, так і наукового, в той же час пов'язує її з тим і іншим. Жоден рід людської діяльності — наука, практика або мистецтво — не ставив своїм прямим завданням підняти завісу майбутнього. А адже в цьому — сутність пізнання. Тільки передбачаючи майбутнє, можна переробити сьогодення. Він пояснює популярність фантастики передбаченням. Автор підкреслює, що з того моменту, як фантастика стала поетичним супутником науки, вона придбала якість, якої не мала і не може мати споріднена їй чарівна казка — коефіцієнт достовірності.[2] Ця книга стала основною, базовою роботою для наступних дослідників наукової фантастики.
У 2000 році була видана посмертно друга його монографія з фантастики — «Вітчизняна науково-фантастична література. Деякі проблеми історії та теорії жанру».[3] У 2005 році зусиллями родини побачила світ його дослідницька праця «Наукова фантастика — особливий рід мистецтва»[4]

Премії та нагороди[ред. | ред. код]

  • 1996, Бєляєвська премія, Спеціальна премія Журі
  • 2001, АБС-премія в категорії «Критика і публіцистика» за «Вітчизняна науково-фантастична література. Деякі проблеми історії та теорії жанру»
  • 2001, Бронзовий Равлик в категорії «Публіцистика» за «Вітчизняна науково-фантастична література. Деякі проблеми історії та теорії жанру»
  • 2001, Мандрівник в категорії «Критика (публіцистика)» за "Вітчизняна науково-фантастична література. Деякі проблеми історії та теорії жанру

Вибрана бібліографія[ред. | ред. код]

  • А. В. Луначарський про утопічний роман // Рос. літ. — Л., 1975. — № 4. — С. 44-56.
  • Олександр Шалімов та його книги // Шалімов А. Вікно у нескінченність. — Л.: Дит. лит., 1980. — С. 215—221.
  • «Аеліта» А. Товстого — художній метод і структура // Структура літературного твору. — Л., 1984.
  • В єдності з майбутнім і минулим // Богданов А. Червона зірка; Лавреньов Б. Крах республіки Итль: Романи. — М: Правда, 1990. — С. 399—413. — У співавт. з А. Д. Балабухой.
  • Повернення вперед: (Нотатки про ленінград. фантастику) // Про літературу для дітей: Вип. 26. — Л.: Дит. лит., 1983. — С. 44-54. — У співавт. з А. Балабухой.
  • Вступна стаття: Нарис творчості А. Р. Бєляєва // Бєляєв А. Р. Фантастика. — Л.: Леніздат, 1976. — С. 3 — 19.
  • До 30-річчя космічної ери. Блискучий сплав мрії і теорії: (Нотатки про космич. ері у НФ) // ПРО літературу для дітей: Вип. 30. — Л.: Дит. лит., 1987. — С. 95-105. — У співавт. з А. Балабухой.
  • Лев Толстой і Жуль Верн: (До питання взаємодії мистецької творчості з навч. у творах рос. і фр. письменників) // Рос. літ. — Л., 1978. — № 4.
  • Ленін і Уеллс // Рос. літ. — Л., 1970. — № 2. — С. 14-33.
  • Початок Галактичного братства. Про специфіку у темах сучасної фантастики // Поз. літ. — 1967. — № 3. — С. 10-13.
  • Наукова фантастика: Справи творчі та організаційні // Літ. огляд. — 1975. — № 10. — С. 47-50.
  • Наукова фантастика, фольклор і міфологія // Рос. літ. — Л., 1984. — № 3. — С. 55-74.
  • Науково-фантастичне оповідання // Російське радянське оповідання: Нариси жанру. — Л.: Наука, 1970.
  • Пафос космізації у науковій фантастиці // Сучасний радянський роман. Філософські аспекти. — Л.: Наука, 1979. — С. 225—240.
  • Осягаючи третю дійсність: (Нотатки про сучас. соціальну фантастику) // Про літературу для дітей: Вип. 29. — Л.: Дит. лит., 1985. — С. 42-60. — У співавт. з А. Балабухой.
  • Передбачення майбутнього: Наукова фантастика і соціальний прогрес // Рос. літ. — 1986. — № 2. — С. 110—122.
  • Проблеми вивчення наукової фантастики // Рос. літ. — Л., 1980. — № 1. — С. 193—202.
  • Перевірка боєм: (Нотатки про воєн. теми в батьківщин. НФ) // ПРО літературу для дітей: Вип. 28. — Л.: Дит. лит., 1985. — У співавт. з А. Балабухой.
  • Радянська наукова фантастика // Жанрово-стильові шукання сучасної радянської прози. — М., 1971. — С. 308—350.
  • Три життя Олександра Бєляєва (Крит. -биогр. нарис) // Бєляєв А. Р. Зібрання творів: У 5 т. — Л.: Дит. лит., 1983. — Т. 1. — С. 7 — 30. — У співавт. з А. Д. Балабухой.
  • Уеллс і революційна Росія // Рос. літ. — Л., 1977. — № 2. — С. 38-53.
  • Фантастика, її специфіка та дійсність // Радянська література і новий чоловік. — Л., 1967. — C. 303—354.
  • Фантастична література і проблеми реалізму // Симпозіум «Творчість і сучасний науковий прогрес»: Доп. — Л., 1966.
  • Доцільність краси в естетиці Івана Єфремова // Творчі погляди радянських письменників. — Л.: Наука, 1981. — С. 156—180.
  • Людина і його час (Життя і книги Георгія Мартинова) // Мартинов Р. Гианэя: Роман. — Л.: Дит. лит., 1989. — С. 5 — 16. — У співавт. з А. Д. Балабухой.
  • Що ховається за кризою сучасної фантастики // Сучасна літературно-художня критика. — Л.: Наука, 1975. — С. 221—223.
  • Еволюція наукової фантастики // Про прогрес у літературі. — Л., 1977. — С. 209—237.
  • Естафета розуму // Естафета розуму: Сб. — Л.: Дит. лит., 1988.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]