Бровари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бровари
Brovary gerb new.PNG Прапор Броварів.PNG
Герб Броварів Прапор Броварів
Зверху вниз, зліва направо: Церква Святих Петра і Павла, Зелений квартал, Будинок Прокуратури, вид на район вулиці Грушевського, вулиця Шевченка, Майдан Свободи, вид на центральну частину міста
Зверху вниз, зліва направо: Церква Святих Петра і Павла, Зелений квартал, Будинок Прокуратури, вид на район вулиці Грушевського, вулиця Шевченка, Майдан Свободи, вид на центральну частину міста
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Київська область
Рада Броварська міська рада
Код КОАТУУ 3210600000
Перша згадка 2 серпня 1630
Статус міста з 1956 року
Населення 100 623 (01.12.2015)[1]
Агломерація Київська
Площа 34 км²
Густота населення 2955 осіб/км²
Поштові індекси 07400
Телефонний код +380-4594
Координати 50°30′41″ пн. ш. 30°47′25″ сх. д. / 50.51139° пн. ш. 30.79028° сх. д. / 50.51139; 30.79028Координати: 50°30′41″ пн. ш. 30°47′25″ сх. д. / 50.51139° пн. ш. 30.79028° сх. д. / 50.51139; 30.79028
Висота над рівнем моря 108—138 м
День міста Третя субота вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Бровари,
з. п. Княжичі
До обл./респ. центру
 - залізницею 20 км
 - автошляхами 0 (межує) км
До Києва
 - залізницею 20 км
 - автошляхами 0 (межує) км
Міська влада
Адреса 07400, м. Бровари, вул. Гагаріна, 15
Веб-сторінка Броварська міськрада
Міський голова Сапожко Ігор Васильович

Commons-logo.svg Бровари у Вікісховищі

Бровари́ (до 1969 року — Броварі́)[2] — місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Броварського району Київської області, найбільше місто Київської агломерації після Києва. Населення складає 100 323 жителів (станом на 01.12.2015).

Територія міста на півночі та сході межує з м. Києвом, відстань від станції метро «Лісова» до зупинки «Автошкола» в м. Бровари — 6 км.

Бровари згадуються у документальних джерелах з 1628 року, статус міста надано в 1956 році. Починаючи від 1970-х років місто має значну промислову базу. Відтоді у Броварах прогресує «будівельний бум», завдяки якому, за деякими оцінками, місто посідає друге місце за кількістю новобудов (беручи до увагу величину міста) по країні.[3]

Місто Бровари має свій герб, прапор і гімн. Входить до Асоціації міст України.

Зміст

Походження назви[ред.ред. код]

Є декілька версій щодо походження назви міста Бровари, найпоширеніша з них — це походження назви від професії бровар (пивовар). Слово бровар має польсько-німецьку історію (має спільне походження з англ. словами brew і beer), але в XVII ст. воно вже було поширене і на території сучасної України.

Очевидно, що, входячи в місто, люди казали на людей Броварі (пивовари в множині), саме так, із закінченням — і, назва міста вживалася аж до 1969 року, хоча й не послідовно. Навіть у поемі Тараса Шевченка Катерина теж вживається назва Броварі. А вже при картографуванні українських міст росіянами XVII — XVIII ст. назва міста втратила своє звучання і стала писатися як Бровари.

Броварські історики вважають, що справжня назва міста — саме Броварі.

Броварська «Броварня» «Бровар ХОФ»

За іншими джерелами назва Бровари походить від вислову «браві вори» (сміливі розбійники), про що свідчить сіверський переказ: «Розбійники накрали дівчат (це сіверський звичай — за Нестором-літописцем) і поставили декілька хат. Жінки варили, а чоловіки ходили на здобич. Звідси й назва Борвори. Розбійники займалися броварством. От хто й казав Борвори, а хто Броварі».

Якщо не брати до уваги штучних лінгвістичних утворень, то є переконливий матеріал переказу про бравих ворів. Браві означає хоробрі, славні або дикі за аналогією із словом варвар. Вор означає хитрий, скритний. Цей переказ "Броварі — браві вори" пов'язує в єдине ціле Броварі, що на лузі Вороговище, назву села Заворичі (ті, що живуть за ворами) і древню літописну назву Воровичі.

На карті України XVII ст. (французька карта Боплана) Бровари з'явились під назвою «Brewary». Ця назва була не досить точна в перекладі на французьку (звучала. Бріварі), і вже потім, зрозумівши значення слова, французи почали називати місто Brovary.

Транслітерація назви міста іншими мовами не відрізняється ніякою особливістю:

Місцевості та урбаноніми[ред.ред. код]

Мапа мікрорайонів Броварів

Місто Бровари лежить на відстані близько 12 км на північний схід від околиці Києва. З півночі і заходу воно оточене лісами, переважно хвойними. Через місто не протікає жодної річки, натомість є кілька невеличких озер загальної площі в 12 га.

Рельєф міста переважно рівнинний, є лише кілька пагорбів. Найвища точка міста — 138 метрів над рівнем моря (на розі вулиць Київської та Лісової), найнижча — 108 метрів (в районі радіостанції, поблизу об'їзної дороги).

В територіальному відношенні місто Бровари поділяється на 10 історичних мікрорайонів.

У Броварах наявно 239 вулиць, 37 провулків, 1 бульвар, 1 дорога, 1 майдан, 1 площа та 3 парки, 1 сквер.

Демографія[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1648 700
1666 690 −1.4%
1723 550 −20.3%
1769 708 +28.7%
1790 1064 +50.3%
1810 1170 +10.0%
1864 1241 +6.1%
1885 1413 +13.9%
1891 3900 +176.0%
1897 4312 +10.6%
1917 4543 +5.4%
1919 5212 +14.7%
1923 4065 −22.0%
1930 5618 +38.2%
1939 8905 +58.5%
1943 3000 −66.3%
1945 8889 +196.3%
1959 17 800 +100.2%
1966 27 000 +51.7%
1970 39 100 +44.8%
1979 58 554 +49.8%
1989 82 042 +40.1%
1994 95 000 +15.8%
2001 86 839 −8.6%
2006 91 500 +5.4%
2015 100 473 +9.8%

У Київській області Бровари на 2-му місці за чисельністю населення (після Білої Церкви).

Перший перепис населення Броварів відбувся в 1666 році — тоді було зафіксовано 114 дворів (приблизно 690 чоловік). Наступний перелік відбувся 1769 року — населення склало 708 мешканців. Потому, упродовж XIX століття кількість броварчан значно зростало і на 1897 рік склало 4 312 осіб. У 1918 році доросле чоловіче населення Броварів зменшилось чи не вдвічі — багатьох забрали на фронти Першої Світової війни, а ті, що зосталися, були винищені під час буремних подій громадянського протистояння і визвольних змагань українців (191721 рр.).

Лише від 1922 року (вже за СРСР) місто почало відбудовуватись і відновлювати своє населення, так що до 1923 року воно склало 4 065 осіб. Населення невпинно росло до початку Другої світової війни (дані 1930 року — 5 618 жителів). Після визволення Броварів від фашистських окупантів населення становило до 3 000 мешканців. В післявоєнні роки населення збільшувалось з великою швидкістю (1959 р. — 17 800 городян), лише за період 196069 років воно збільшилось на 13 тисяч. осіб.

В середині 1990-х років місто досягло населення близько 100 тисяч мешканців, наприклад 1997 рік — 98,2 тисяч осіб, але в наступні роки через низьку народжуваність і високу смертність в країні, Бровари почали втрачати своїх мешканців, і таким чином Перепис населення України 2001 року зафіксував у Броварах лише 86,9 тис. жителів[4], в подальших 2000-х почалось економічне зростання міста, що призвело до міграції в Бровари, як мешканців інших регіонів країни, так і іноземних громадян. Починаючи з 2010-х років в місті народжуваність перевищила смертність і крім міграційного росту міста почався природній приріст.

Сьогодні ж місто знову збільшує свою населеність, на 2016 рік у Броварах проживає 101 000 жителів. Бровари мають найбільшу народжуваність в Київській області.

Національний і мовний склад[ред.ред. код]

Нація 1926[5] 1989[6] 2001[7] Мова 1926 2001
Українці 86,2% 80,8% 87,4% Українська 84,4% 86,4%
Росіяни 2,7% 16,7% 10,7% Російська 5,0% 12,9%
Євреї 10,0% Білоруська 0,2%
Білоруси 0,9% 0,6% Вірменська 0,1%
Поляки 0,3% 0,2% Ідиш 9,3%

Історія[ред.ред. код]

Перша згадка[ред.ред. код]

Точна дата заснування Броварів не відома. І хоча краєзнавець Дмитро Гамалій вважав, що дане місто з'явилось близько 1120 року[8], достовірних документальних підтверджень цієї дати немає. Але у 1151 році Лаврентіївський літопис пише про Андрія Боголюбського: Перебреде Дніпро на Воровичі і іде на Городок. Тут показано напрям переправи на Воровичі і пізнішу зміну маршруту на Городок. А ще раніше ця переправа і побудований Володимиром Мономахом міст були напрямом древньої торгової дороги, що йшла на сучасні Варовичі, Бровари, Заворичі.

Перша документальна згадка про Бровари — 2 серпня 1630 року у скарзі митрополита Рутського на архімандрита Києво-Печерського Петра Могилу. В деяких інших джерелах стверджується, що перша згадка — 1628 рік[9]. У той час це був невеликий населений пункт, у якому нараховувалося 46 селянських і 68 козацьких дворів (перепис 1666 року). В основному, селяни займалися полюванням, землеробством, а заможніші козаки — виноробством та пивоварінням. Більша частина Остерського староства Речі Посполитої, до якого входили і Бровари, належала князю Яремі Вишневецькому. Про те, що місто було вже досить відоме в XVII столітті свідчать мапи французького інженера Гійома де Боплана, та польських картографів де вони зазначачали Бровари.

Броварські Козаки[ред.ред. код]

Бровари на карті Боплана (1648 рік)

З початком визвольної війни українського народу 1648–1654 років під проводом Богдана Хмельницького князь Ярема Вишневецький укріпив Бровари, збудував великий польський палац[10], зосередив тут озброєний 50 гаківницями та 2 гарматами загін. Броварчани повстають, оголосивши себе козаками, вони виганяють з Броварів Вишневецького і знищують його загін. В 1648 році у Броварах створюється Броварська козацька сотня, першим сотником якої був Федір Ведмідь, в цьому ж році козаки розбудовують місто, будують церкву Петра і Павла і допомагають селянам.

У цей час місто стає відомим центром торгівлі, тут проводяться ярмарки і базари, куди з'їжджався люд з навколишніх земель, привозили різноманітні товари.

У 16501660-х роках Бровари зазнавали великих спустошень, спочатку жорстоко зруйноване і розграбоване татарами (12 травня 1658 року), потім під час боїв Гетьмана Івана Виговського з російським військом (1659 року), і повністю зруйноване військами московського графа Шереметьєва (1668 року).

У 1667 році Броварська сотня увійшла до складу Київської сотні у зв'язку з розширенням меж останньої.

Бровари під владою Києво-Печерської лаври[ред.ред. код]

1680 року, Бровари із всіма навколишніми селами перейшли у власність Києво-Печерської лаври. У 1760 році Лавра мала в місті свою винокурню на 3 казани, де щорічно вироблялося 1000 літрів горілки, її продавали у трьох монастирських шинках.

У документах за 1787 рік записано, що в Броварах проживає 487 мешканців — козаків і казенних селян, тут також знаходиться маєток секунд-майора Кабатова. Жителі в основному козаки, решта — піддані Києво-Печерської лаври, під ігуменом Троїцько-Больничного монастиря доглядають хворих і немічних монахів. Лежить на низькому місці, земля для обробітку не годиться.

В 1770-ті1780-ті роки — було відремонтовано московські дороги, прокладено нову поштову дорогу на Бориспіль, Полтаву, так в місті з'явилась розвилка, що з часом стала новим центром міста.

План міста Бровари 1868 року

У ніч з 7 на 8 серпня 1814 року у місті трапилася велика пожежа, під час якої згоріла дерев'яна церковна дзвіниця Петропавлівського храму, 22 будинки, та загинуло 16 броварчан, серед них — козаки Тонкий і Гаврило Гвозданий із сином, які рятували церковне майно. На місці дзвіниці було збудовано капличку, що збереглася до 1930-х років.

У 1823 році Петропавлівська церква була збудована на новому місці (тепер тут середня школа № 1). У 19001902 роках вона була перебудована і в такому вигляді дійшла до 1937 року, коли її остаточно знищили. Біля храму був цвинтар приходу.

Свято-Троїцька церква у середині 1850-х уже була в аварійному стані, тому у 1859 році їй збудували нове приміщення (нині на цьому місці площа Т. Шевченка). Неподалік біля неї було встановлено пам'ятник царю Олександру ІІ.

Окрім цих двох церков у містечку був ще один храм — Вознесенський. Він був розташований біля Казенного болота. Розібрали храм у XVIII столітті, а його книги та ікони передали до Свято-Троїцької церкви.

Промисловий переворот у Броварах[ред.ред. код]

1817 року в містечку була побудована поштова станція. У 1836 році розпочато будівництво шосе, яке з'єднало Бровари з лівим берегом Дніпра.

Станом на 1859 у козачому містечку, центрі Броварської волості Остерського повіту Чернігівської губернії, мешкала 1241 особа (592 осіб чоловічої статі та 649 — жіночої), налічувалось 239 дворових господарства, існували 2 православні церкви, молитовна єврейська школа, поштова станція, відбувались 2 ярмарки на рік та базари[11].

17 грудня 1868 року Бровари було з'єднано залізничним сполученням з Москвою і Санкт-Петербургом, за два роки до сполучення Києва, до 1870 року у Броварах функціював головний Київський залізничний вокзал.

1879 року в місті відкрито першу фабрику — канатну, її заснував купець Сумароков, вже 1884 року канатних фабрик було дві, наступну заснував купець Шилін. У 1880-ті роки — на території міста вже діють 4 борошномельні млини, лісопильня та підприємства для виробництва колісної мазі.

Станом на 18971898 роки у Броварах налічувалось 464 двори, де жили 4312 мешканців. Діяла церковно-приходська школа, згодом була побудована земська початкова школа, яка у 1896 році перетворена на двокласне сільське училище. Через сім років в ній вже навчалося 208 учнів, викладання велося російською мовою. В 1897 році у Броварах відкрито сільську бібліотеку.

З 1890-х по 1910-ті роки в Броварах почали з'являтися і заклади відпочинку та невеличкі підприємства:

  • 1898 року — міщанин Шперлінг відкриває «заведение по изготовлению прохладительных напитков».
  • 1898 року — міщанин Слободін збудовує «заведение по изготовлению шипучих вод».
  • 1898 року — Д. Брикер створює «заведение по выделке колесной мази»
  • 19011902 роках Міщанин Фейгін звів у містечку маслобойню.
  • 1904 року — А. Янискор будує миловарний завод і завод з переробки кишок із салотопнею.
  • 1906 року в Броварах запрацював паровий млин, його власником був І.Самойленко, добовий вихід борошна — 700 пудів.
  • 1907 року — Міщанин І. Ієрусалимський будує чавуноливарний завод, орендуючи землю у А. Пономаренка.
  • 19071908 роках відкриває свій заклад «газованих вод» міщанин Ейстрах.

На початку XX століття у Броварах працювало три скотобійні, працювало 70 кустарів — ковалів, слюсарів, шевців, теслярів, бондарів, гончарів та інших. До початку 1910-х від Броварів до Києва ходили диліжанси. З 1912 року курсував мототрамвай Київ—Бровари з двигуном внутрішнього згоряння, проте вже у 1917 році через страйк залізничників рух мототрамвая було припинено. Власником управління Києво—Дарницького—Броварського мототрамвая було акціонерне товариство на чолі з київським мільйонером Апштейном.

1901 року Я. Беркович відкриває у Броварах аптеку, а в 1913 році випускниця медичного факультету Київського університету З. Рубінштейн відриває зуболікарський кабінет. З 1904 по 1942 роки у Броварах працював лікар Ісаак Фельдман. Він приймав пацієнтів у лікарні, що знаходилася на місці сучасної дитячої лікарні. Тепер там встановлено меморіальну дошку.

У 1913 році[12] в районі, де зараз розташована Київська птахофабрика, було закладено військовий аеродром, де проходили навчання авіаторів. У серпні 1913 року під час військових маневрів тут знаходилась третя авіаційна рота, якою командував полковник Боресков.

1916 рік — в містечку створюється телеграфна контора і сільськогосподарський банк взаємного кредиту.

УНР та Радянсько-українська війна[ред.ред. код]

Буремні події 1917 року кардинально змінили уклад життя броварчан, розпад Російської імперії дав шанс на незалежність України від Росії.

20 листопада 1917 року було проголошено створення Української Народної Республікуи з столицею у Києві, але її існуванню загрожувала небезпека, вже 21 грудня 1917 року на територію України війною увійшла червона армія радянської Росії, що швидко просувалась до столиці.

22 січня 1918 року відбулося остаточне проголошення незалежності Української Народної Республіки від Росії, що надало небагато часу для розбудови нової держави, 30 січня 1918 року Симон Петлюра отримав на станції Бобрик Броварської волості звістку про бій під Крутами, саме тут він дав клятву боротися за самостійну Україну до кінця.

31 січня 1918 року, під натиском червоноармійців, армія УНР відступила і Бровари були окуповані радянською Росією, в містечку була встановлена комуністична влада.

Церква Святих Петра і Павла, знесена комуністами в 1937 році

Вже в березні 1918 року, після укладання Берестейсього миру між УНР з одного боку і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з іншого, червону армію з Броварів вибили німецько-австрійські війська, передавши місто під контроль Української Держави Павла Скоропадського.

На початку грудня, після зречення з поста гетьмана Скоропадського, містечко перейшло під контроль Директорії УНР. Зосередивши тут значні військові сили, в 40 000 чоловік, Симон Петлюра особисто керував операціями.

Тим часом, відступаюча від українських сил радянська Росія змушена була визнати умови Берестейського миру і згодом, 12 червня 1918 року, підписала з Українською Державою прелімінарний мир.

18 листопада 1918 року радянська Росія почала другу війну проти України і за два місяці підійшла до міста. 24 січня 1919 року почався бій за Бровари, більшовицькі війська на чолі з І. С. Локотошем розгорнули наступ на місто. На підмогу червоним з Харкова прибули бронепоїзд № 9 та два полки з артилерією. 30 січня захисники Броварів були взяті в оточення, а вже 1 лютого місто перейшло під контроль червоної армії. 4 лютого — тут зосередилися значні сили більшовицьких військ, у тому числі артилерія, кіннота, піхота, бронепоїзди. Володимир Антонов-Овсієнко оглянув розташовані в Броварах військові частини, які готувалися до наступу на Київ, який був взятий наступного дня. Протягом радянської окупації на Броварщині відбуваються рухи протесту проти більшовиків, основна маса повстанців — селяни, яких не влаштовувала політика «совєтів» щодо села.

26 серпня цього ж року до Броварів наблизилися російські війська Денікіна. Два дні точилися кровопролитні бої, під натиском білогвардійської армії 27 серпня 1919 року радянські війська залишили Бровари. Проте 10 грудня того ж року, знову почали бій за місто червоноармійці, оточили і захопили в полон Білозерський, Кабардинський і Гвардійський денікінські полки з штабами і всім майном.

11 травня 1920 року — відбувається наступ об'єднаних польсько-українських військ, Бровари звільнено від більшовиків, 2 радянські бронепоїзди потрапили в оточення.Наступного дня, 20-а бригада 12-ї армії і Башкирська бригада намагається зайняти станцію Бровари, однак того ж дня відступає. І лише 8 червня 1920 року — частинам 58-ї дивізії і 19-ї бригади Червоної Армії вдається захопити Бровари.

Останнім спротивом російсько-радянської окупації міста був полковник повстанської армії УНР Отаман Демид Ромашка, який з іншими повстанцями підпільно боровся в Броварах з Червоною армією до кінця 1921 року. За 19171920 роки Бровари сім разів переходили під контроль різних армій.

Встановлення радянської влади і голодомор[ред.ред. код]

8 червня 1920 року в місті остаточно встановлюється радянська влада. У ці роки у житті краю спостерігається занепад. У церквах перестають вести літописні записи. Провадиться активна антирелігійна пропаганда, знищуються церкви, грабуються будинки. Занепадає господарство. Захопивши територію Броварщини, нові господарі встановлювали свої правила та переслідували прибічників попередньої влади.

15 серпня 1920 року на волосному з'їзді рад був обраний волосний виконавчий комітет, якому передав свої повноваження волревком. Нова влада взяла на облік всі майстерні та їхніх робітників, чотири млини, лісопильню та підприємство з виробництва колісної мазі. Поступово відроджується господарство та пожвавлюється культурне життя.

Броварський район створено навесні 1923 року. Населення Броварів становило на той час 4065 чоловік. 1930 року функції районного центру перейшли до Димерки, яка стала Великою Димеркою. У 1937 року Бровари знову стали центром Броварського району.

У 1923 році відкрився будинок культури, при якому почали діяти бібліотечно-літературна, театральна, хорова та лекційна секції.

Під час Голодомору 1932–1933 років, влаштованим радянською владою від голоду загинуло 134 мешканці Броварів. Архівні документи, газети і спогади селян свідчать, що в усіх місцевостях України поширилися подвірні обшуки з конфіскацією, крім хліба, будь-яких запасів їжі: сухарів, картоплі, буряків, сала, солінь, фруктової сушки тощо — заготовлених селянами до нового врожаю. Конфіскація подавалася як кара за «куркульський саботаж» хлібозаготівель. На початку 1930-х років в Броварах більшовиками було створено підземне зерносховище колосальних розмірів. Вже в 1933 році там зберігався не один мільйон центнерів зерна, з якого для вимираючого українського народу не було взято жодного кілограма, що свідчить про штучну організацію комуністами голоду в Україні. Урожай ж 1932 був вище середнього. У перші дні війни 1941 року зерносховище підпалили і знищили енкаведисти.

Спогади очевидців малюють жахливу картину: голодні люди змушені були їсти їжаків, собак, котів. Траплялися навіть випадки людожерства.

Друга світова війна[ред.ред. код]

Посадка літака ЗІГ-1 в Броварському аеропорту «Київ» (1940 рік)

У 1933 році в Броварах розпочато будівництво аеропорту «Київ», який з 1935 року став функціонувати як центральний аеропорт Києва. Аеропорт приймав 50 000 пасажирів в рік, «Київська кіностудія імені Довженка» знімала в ньому такі фільми як «Винищувачі» (1939 року), а «Білорусьфільм» і «Мосфільм» — «Будні» (1940 року). 25 червня 1941 року німецькі літаки здійснити на нього наліт і випустивши 90 бомб повністю його знищили.

Із початком Німецько-радянської війни Броварщина опинилась в епіцентрі подій. Із перших днів липня до 14 вересня 1941 року у Броварах розміщувався штаб Південно-Західного фронту (командувач — генерал армії Михайло Кирпонос), штаб Українського прикордонного округу, інші військові управління. Німецькі війська зайняли район 19 вересня 1941 року.

У 19411942 роках у Броварах розташовувався нацистський табір для радянських військовополонених.

Місто Бровари звільнене військами Червоної армії від німецьких окупантів 25 вересня 1943 року. Безпосередню участь у звільненні міста брали частини 163-ї Роменсько-Київської Червонопрапорної орденів Леніна, Суворова і Кутузова дивізії. У 1943 році у Броварах розташовувався штаб 2-ї Повітряної армії, якою командував маршал авіації С. Красовський.

481 уродженець міста загинув на фронтах. За роки окупації місто було майже повністю знищене — з 2174 будинків уціліли лише 138. З Броварщини походять 14 Героїв Радянського Союзу і один кавалер трьох орденів Слави.

Післявоєнна відбудова міста[ред.ред. код]

Прибуття першої електрички Київ—Бровари (1957 рік)

В перші дні відновлення радянської влади в Броварах, все населення працювало на відбудовою промисловості і допомогу фронту: на радянську бойову колону «Київ» Бровари виділили 51 000 карбованців, що було колосальною сумою для знищеного вщент містечка. 3 жовтня 1943 року був відновлений колгосп імені Ілліча.

За 1944 рік було відновлено ряд великих підприємств та споруд: 2 шкіряні заводи, маслозавод, взуттєва і швейна майстерні, 2 школи, лікарню і будинок культури. Також було налагоджену броварську машино-тракторну станцію, готові 17 тракторів. Вже 1945 року було створено курси трактористів, в квінті цього ж року їх закінчило 37 осіб.

1946 року до ладу стали клінкерний та чавуноливарний заводи, харчопромкомбінат.

1955 року в Броварах відкрито завод електровиробів, що працює й по сьогодні. Після відкриття багатьох заводів мешканці міста перейшли в робітничу сферу, що дало змогу Броварам отримати статус міста в 1956 році.

В 1957 році у місті з'явився завод холодильників, 1960 рік — починає працювати Броварський експериментально-торгівельний машинобудівничий завод «Торгмаш», а в 1963 — завод порошкової металургії.

Чисельність населення міста зросла з 8,9 тис. осіб у 1939 р. до 17,8 тис. осіб у 1959 р.

«Будівельний бум» 1970—80-тих років[ред.ред. код]

Напочатку 1970-х років у Броварах починається «будівельний бум» — місто забудовується багатоповерхівками тодішнього радянського зразка. Будуються заклади культури, відпочинку, спорту і охорони здоров'я. 1970 року закінчено будівництва нової Броварської лікарні на 2400 місць, 240 ліжок і поліклініки на 250 відвідувачів. 1971 року місто досягло нового рівня урбанізації — кожен третій житель Броварів — робітник. А вже у 1972 році Бровари стали містом обласного підпорядкування.

В 1973 році з'являється перша 9-поверхівка (на бульварі Незалежності). В 1979 році став до ладу єдиний в республіці завод алюмінієвих будівельних конструкцій.

У 19831984 роки було збудовано і відкрито новий Броварський міст, який дав змогу переїздити через залізничні лінії та сполучив два найбільших міських мікрорайони — Торгмаш і Масив і значно зменшив затори на переїзді (попередній існуючий міст був вузьким).

Під час радянської інтервенції в Афганістан у 19791989 роках, військову службу проходило 285 жителів Броварів, один чоловік загинув — Белан Олександр Васильович. [13]

Незалежність[ред.ред. код]

16 липня 1991 року відбулася перша спроба підняти над містом синьо-жовтий стяг, що завершилася невдачею. Державний прапор України вперше було піднято над міською радою 21 вересня 1991 року, під час святкування дня міста, в церемонії підняття взяв участь Левко Лук'яненко. На референдумі 1 грудня 1991 року 94,2% броварчан проголосували за незалежність України.[14]

1996 року в Броварах було проведено Міжнародну виставку-ярмарок, яку відвідали представники Білорусі, Росії і тодішній президент України Леонід Кучма.[15]

12 вересня 1997 року відкрито рух по Броварській об'їзній дорозі. В кінці 1990-х починається забудова нового району поблизу вулиці Грушевсього.

XXI століття[ред.ред. код]

Вид на Бровари (17 квітня 2010)

З проголошенням Незалежності України 1991 року місто переходить на ринкову економіку, нові інвестиції значно піднімають рівень життя в Броварах.

З 2000-х років у місті починається новий «будівельний бум», кількість будівництв багатоповерхівок в місті починає щорічно рости. 2003 року в місті збудовано першу 18 поверхівку — на вулиці Незалежності, 19.

2004 року була будована головна площа міста — Майдані Свободи, де під час Помаранчевої революції 2004 року, броварчани збирали одяг і їжу для відправлення на київський Майдан.

У 2006 році в Броварах збудований ТРЦ «Термінал», що став найбільшим торговельним центром не тільки в Україні, але і у Східній Європі.

2007 року почалося будівництво нового мікрорайону міста, на півночі Броварів, поблизу в'їзду з боку Чернігова по трасі E95. Для його будівництва, до 2012 року, був демонтований старий радіоглушильний центр, що складався з декількох радіовеж. [16]

У 2008 році в місті збудували першу 20-поверхівку (вул. Короленко 74), а 2009 — цілий комплекс з трьох хмарочосів 21 і 20 поверхів Житловий комплекс «Купава». Населення досягає 95 000 мешканців.

28 жовтня 2010 року у Броварах було офіційно відкрито нову поліклініку, що стала найбільшою у Київській області.[17][18]

14 вересня 2013 року була завершена реконструкція і оновлення Площі Шевченка.

Революція та Російсько-українська війна[ред.ред. код]

Блокпост на в'їзді з Броварів до Києва
(20 лютого 2015)

Під час Євромайдану броварчани брали активну участь в революції гідності, особливим внеском мешканців міста стала блокада східного виїзду з Києва (на кордоні з Броварами), що не дало змогу беркуту і внутрішнім військам отримати підкріплення. Також броварчани допомагали киянам продуктовим та харчовим забезпеченням, і прямою участю в обороні Майдану. 18 лютого 2014 року, під час мирного пікету Революції Гідності загинула мешканка Броварів 61-річна Антоніна Дворянець, що стала єдиною жінкою-героєм «Небесної сотні». [19]

21 лютого 2014 року активісти скинули пам'ятник Леніну в місті[20].

З початком Російської агресії проти України багато броварчан пішли добровольцями на фронт захищати Україну. З початку війни загинуло п'ятеро броварчан, чотрирьох з них поховали в Броварах, одного — в селі Велика Димерка.

25 грудня 2015 року міська рада прийняла рішення про декомунізацію, 70 вулиць, що раніше носили імена комуністичних діячів, прейменували і надали імена героїв Російсько-української війни, Євромайдану, УНР, УПА та діячів української культури та науки. [21]

Приналежність[ред.ред. код]

Починаючи з 1628 року місто 22 рази переходило у власність нової держави. В дужках наведено країну якій належало місто в межах автономії.

Країна приналежності Термін правління Населення міста Період
1 Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита 1628 — 1648 близько 700 осіб (1648 рік) Польський гніт
2 Flag of the Cossack Hetmanat.svg Гетьманщина 1648 — 1658 близько 700 осіб (1648 рік) Хмельниччина
3 Flag of the Crimean Tatar people.svg Кримське ханство 1658 близько 600 осіб Руїна
4 Flag of the Cossack Hetmanat.svg Гетьманщина 1658 — 1659 близько 690 осіб (1666 рік)
5 Great banner of Ivan IV of Russia.jpg Московське Царство 1659 близько 690 осіб (1666 рік)
6 Flag of the Cossack Hetmanat.svg Гетьманщина 1659 — 1668 близько 690 осіб (1666 рік)
7 Great banner of Ivan IV of Russia.jpg Московське Царство 1668 близько 690 осіб (1666 рік)
8 Flag of the Cossack Hetmanat.svg Гетьманщина (Great banner of Ivan IV of Russia.jpg Московське Царство) 1668 — 1721 близько 690 осіб (1666 рік)
9 Flag of the Cossack Hetmanat.svg Гетьманщина (Flag of Russia.svg Російська імперія) 1721 — 1764 708 осіб (1769 рік)
10 Flag of Russia.svg Російська імперія 1764 — 20 листопада 1917 4 543 осіб (1917 рік) Російська експанція
11 Flag of Ukraine.svg УНР 20 листопада 1917 — 31 січня 1918 близько 5 000 осіб Війна за незалежність
12 Flag of Russian SFSR.svg РРФСР 31 січня 1918 — 3 березня 1918 близько 4 000 осіб
13 Flag of the Ukranian State.svg Українська Держава (Flag of the German Empire.svg Німецька імперія) 3 березня 1918 — 14 грудня 1918 близько 4 000 осіб
14 Flag of Ukraine.svg УНР 14 грудня 1918 — 1 лютого 1919 5 212 осіб (1919 рік)
15 Flag of Russian SFSR.svg РРФСР 1 лютого 1919 — 27 серпня 1919 близько 3 000 осіб
16 Flag of Russia.svg Білий рух 27 серпня 1919 — 10 грудня 1919 близько 3 000 осіб
17 Flag of Russian SFSR.svg РРФСР 10 грудня 1919 — 11 травня 1920 близько 3 000 осіб
18 Flag of Ukraine.svg УНР (Flag of Poland.svg Польща) 11 травня 1920 — 8 червня 1920 близько 3 000 осіб
19 Flag of Ukrainian SSR (1919-1929).svg УРСР (Flag of the Soviet Union.svg СРСР) 8 червня 1920 — 19 вересня 1941 5 618 осіб (1930 рік)
20 Flag of German Reich (1935–1945).svg Райхскомісаріат Україна (Flag of German Reich (1935–1945).svg Третій Рейх) 19 вересня 1941 — 25 вересня 1943 близько 3 000 осіб (1943 рік) Друга світова війна
21 Flag of Ukrainian SSR.svg УРСР (Flag of the Soviet Union.svg СРСР) 25 вересня 1943 — 24 серпня 1991 82 042 осіб (1989 рік) Радянізація
22 Flag of Ukraine.svg Україна 24 серпня 1991 — сьогодні 100 473 осіб (2015 рік) Незалежність

Катастрофи[ред.ред. код]

Бровари стали сумно відомі всій Україні 20 квітня 2000 року, коли в житловий будинок на вулиці Незалежності влучила ракета «Точка-У» класу «земля-земля» випущена з Гончарівського полігону в Чернігівській області, внаслідок чого 3 людей загинули, 5 було поранено. Міністерство оборони України до 23 квітня заперечувало цю можливість, стверджуючи, що навчальна ракета влучила в заплановану ціль[22].

31 липня 2008 року місто струсонула нова небезпечна техногенна ситуація — на території ринку «Нива» в торгових ятках та металевих контейнерах роздрібної торгівлі виникла пожежа, внаслідок якої вогнем знищено 100 яток на площі 400 м².

15 червня 2011 року в Броварах загорівся недобудований склад техніки «Технополіс», площею 27 000 м². На гасіння пожежі було використано 20[23] одиниць пожежної техніки, за годину після виклику пожежників полум'я було знешкоджено, це була найбільша пожежа за всю історію міста. Дим було видно навіть з правого берега сусіднього Києва.[24] У результаті пожежі одна людина загинула та ще одна людина в стані середнього ступеня тяжкості була госпіталізована у центральну районну лікарню.[25]

Економіка[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

Бровари перетинає автошлях міжнародного значення М01 (Київ — Чернігів — Нові Яриловичі), який є частиною Європейських автомобільних шляхів E95 та E101, автошлях національного значення Н07 (Київ — Суми — Юнаківка).

Через місто проходить залізнична лінія ДарницяНіжин. У межах Броварів на ній розташовані станція «Бровари» та зупинна платформа «Княжичі». Залізничний рух в Броварах функціонує з 1868 року, електрифіковано в 1957 році.

Основний громадський транспорт міста — Броварське маршрутне таксі — забезпечують як внутрішньоміські перевезення пасажирів, так і сполучення міста з Києвом та Княжичами. Станом на 2015 рік діють 6 внутрішньоміських, 9 нетранзитних приміських мікроавтобусних маршрутів, що сполучають із Києвом, та 1 маршрут, що сполучає із Княжичами. Автопарк налічує понад 200 автобусів і маршруток, в основному: Богдан А092, Богдан А092, ЗАЗ А07А І-Ван, БАЗ-А079, Рута 25 та декількох десятків інших автобусів.[26]

У 19131941 роках місто було сполучене з Києвом трамвайною лінією, а у 19351941 діяв Броварський аеропорт.

У планах — будівництво тролейбусної лінії Київ — Бровари.

Промисловість[ред.ред. код]

Автокран КС-55712 «Броварчанець» на шасі КрАЗ-65101, вироблений на броварському заводі «Стріла»

Бровари — значний економічний центр Київщини, в місті нараховується 2975 підприємств та організацій.[27] Значного розвитку тут набули хімічна промисловість, машинобудування, капітальне будівництво житла, деревообробка. Підприємства харчової промисловості забезпечують місцеві потреби. Під Броварами у Великій Димерці працює великий завод з виробництва безалкогольних і газованих напоїв компанії Кока-Кола ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна лімітед»[28].

Провідними підприємствами і виробництвами, в тому числі і бюджетоутворюючими для міста, в Броварах є:

  • Казенний завод порошкової металургії (Броварський Завод Порошкової Металургії — БЗПМ);
  • ВАТ «Броварський Завод Будівельних Конструкцій»;
  • ЗАТ «Броварський завод пластмас»;
  • ВАТ «Броварський шиноремонтний завод»;
  • ВАТ «Броварський завод комунального обладнання»;
  • СП «Броварський завод торгового машинобудування»;
  • ДП «MERX»;
  • ТОВ «Броварський домобудівельний комбінат „Меркурій“»;
  • ВАТ «Кранобудівна фірма „Стріла“»;
  • КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»;
  • ВАТ «Броварська друкарня»;
  • Дочірнє підприємство «Зееландія»;
  • ТОВ «Київгума»;.

Широко відомою є продукція броварських підприємств — вироби із вуглецевих матеріалів, тугоплавких з'єднань, труби з термопластів, плівки полімерні, крани на автомобільному ходу, камери холодильні, меблі, бланки, трикотаж, газетна продукція, хлібобулочні вироби, молочні продукти.

Будівництво[ред.ред. код]

Будівництво нового району в Броварах (2015 рік)

На території Броварів розташований житлобудівний комбінат ДСК; у місті високі темпи будівництва. За кількістю новобудов Бровари посідає друге місце в Україні (поступаючись лише столиці місту Києву)[29].

Вже 1986 року в місті Бровари існувала 16-типоверхівка (рідкість на той час для українських райцентрів). 2009 року збудовано висотний комплекс «Купава» (21 поверх) — в свій час, найбільший житловий комплекс районного значення. Капітальне будівництво, зокрема, зведення житлових висоток, не припинялась в місті і за умов економічної кризи 200809 років. З 2008 року в Броварах триває будівництво нових мікрорайонів (будинки 10—30 поверхів), планується, що з будівництвом населення міста досягне 200 000 мешканців.[30]

В 20142015 роках ведеться будівництво одразу трьох висотних кварталів 24-27 поверхів: «Зелений», «Лісовий» і «Олімпійський».[31] Бровари є одним з шести міст України, де будують будівлі, вищі 25 поверхів.

Докладніше: Список найвищих будівель Броварів

Туризм[ред.ред. код]

Станом на 2015 рік у місті діють 11 готелів, мотелів і хостелів: 3 зіркові — «Ландхаус», «Венський», «Гранд Спорт». Інші — «Петровський Бровар», «Круїз», «Княжий Двір», «Піраміда», «Едем», «У лісі». Хостели — «Термінал». Мотелі — «З легким паром»

Бровари у рейтингу міст за версією журналу Фокус
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
39 49 30 30 33 24 -


Медицина[ред.ред. код]

Центральна районна поліклініка

Першим і єдиним лікарем у Броварах у 1904 році був Ісаак Фельдман, який одночасно виконував обов'язки і терапевта, і хірурга, і акушера-гінеколога, і невропатолога. У 1911 році земство збудувало амбулаторію, де вже працювало 3 фельдшери.

Хронологія розширення медичної допомоги в місті:

  • В 1926 році у приміщенні амбулаторії був організований стаціонар на 10 ліжок, а через 2 роки їх кількість збільшилась до 25.
  • В 1971 році було побудовано типовий корпус з інфекційним корпусом (всього на 240 ліжок) та будівля поліклініки на 250 відвідувань в зміну.
  • В 1979 році був введений в експлуатацію терапевтичний корпус на 240 ліжок.
  • В 1981 році було введено в дію новозбудований корпус пологового будинку.
  • В 1991 році закінчено будівництво і введено в дію дитячу лікарню.
  • В 1996 році завершено будівництво нового хірургічного корпусу.
  • В 1998 році побудовано гуртожиток ЦРЛ.
  • В 2007 році відкрито амбулаторію сімейної медицини в районі житлового масиву «Торгмаш».
  • В 2011 році завершено будівництво нової районної поліклініки на 1200 відвідувань в зміну із денним стаціонаром на 30 ліжок.

На сьогодні центральна районна лікарня є потужним медичним закладом на 785 ліжок, з яких 125 в дитячій лікарні (всього в районі 900 ліжок, з них: 115 ліжок в сільських дільничних лікарнях), який забезпечує медичне обслуговування населення Броварів і Броварського району.

ЗМІ[ред.ред. код]

У Броварах працюють різні засоби масової інформації: новинні сайти, видаються газети, діють радіо- і телестанції, в тому числі місцеві.

Інтернет-ЗМІ[ред.ред. код]

Газети, журнали[ред.ред. код]

  • газета «Нове життя» (з 1937 року) — найдавніше видання Броварів та Броварського району;
  • газета «Броварська панорама» — газета Броварської міської ради;
  • газета «Громадський захист Київщини» — інформаційно-аналітичне видання;

Радіомовлення[ред.ред. код]

Броварська радіощогла, висота 260 м,
(існувала 1972—2014 роки)

Радіозв'язок в Броварах з'явився в грудні 1926 року. Бровари — в минулому, потужний радіокомунікаційний центр, оскільки мав десяток радіопередавальних веж й інших радіокомунікаційних будівель.

Будівництво центру розпочалося в 1931 році (одночасно з будівництвом Радіодому на Хрещатику, 26). У червні 1936 року розпочалися перші випробувальні радіопередачі. Тоді це був передавач з сітковою модуляцією потужністю 150 кВт.

З 1955 року в Броварах збудували «Об'єкт 10» — потужний радіоглушильний центр, який складався з чотирьох 115-метрових радіовеж, оснащених передавачами «Сніг». За допомогою цього пристрою велися глушильні операції проти «ворожих радіохвиль». Пізніше, в 1962 році були встановлені дві радіощогли по 150 метрів висотою, ПК-2 і ПК-1.

Головним радіокомунікаційним підприємством був Броварський радіопередавальний центр, що мав в арсеналі дві потужні вежі (260 і 180 метрів), перша, 260-метрова, на момент побудови, була 4-ою найвищою конструкцією України[32]. В останні роки свого існування вежі передавали в ефір радіо Промінь (549 кГЦ), «БІ-БІ-СІ UA», «БИ-БИ-СИ (RU)», «BBC WORLD SERVICE» (594 кГЦ), «НРКУ 1» — «Перший Національний Канал» (207 кГЦ) і ще декілька радіопередач.

З 2009 року компанія «BBC WORLD SERVICE» урізала кошти в результаті чого майже повністю свою діяльність припинили обидві радіостанції. До 2014 року всі об'єкти радіостанції були демонтовані.

Місто також обладнано вежами мобільного радіозв'язку, працюють телефон і радіоприймач.

Телебачення[ред.ред. код]

ЕКТА[ред.ред. код]

Емблема телеканалу «ЕКТА»
Емблема інтернет-телеканалу «HromadskeBro»

З 2002 року у Броварах почав мовлення внутрішньоміський телеканал «ЕКТА ТОВ». Антена потужністю 100 Вт надає можливість покриття броварського телеканалу у Києві та Броварському районі. ЕКТА ретранслює й інші українські і зарубіжні 33 телеканали: Інтер, 1+1, ICTV тощо.[33]

До лютого 2014 року на телеканалі було відсутнє всебічне висвітлення інформації, опозиційні сили до мера Ігоря Сапожка та місцевого осередку Партії регіонів не мали можливості бути об'єктивно представленими і показаними у новинах каналу «Наше місто» та в інших сюжетах[34][35][36][37].

23 лютого 2014 року активісти Броварської народної ради взяли під свій контроль телестудію «Наше місто»[38], однак вже наступного дня нових журналістів, які взялись відновлювати роботу телестудії, виганяють невідомі молодики під керівництвом депутата Броварської районної ради Олега Кищука. Після цих подій обладнання телестудії опиняється у неробочому стані, телебачення не відновлюють.[39] У подальшому повідомляють про ліквідацію телестудії.[40]

Броварське громадське телебачення[ред.ред. код]

Із червня по листопад 2015 року в інтернеті мовило Броварське громадське телебачення.

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта у Броварах
Гімназія ім. С. І. Олійника

У Броварах діє достатньо розгалужена мережа освіти.

Мережа дошкільних і загально-освітніх закладів включає в себе:

  • два десятки дошкільних закладів;
  • 10 загальноосвітніх шкіл;
  • приватна школа нового зразка;
  • гімназія ім. С. І. Олійника.

Позашкільними закладами освіти для талановитих дітей є:

Спеціальну середню і вищу освіту можна здобути в наступних навчальних закладах і філіях інших вишів у місті:

  • Поліцейський фінансово-правовий коледж;
  • Професійне технічне училище № 4;
  • Броварське вище училище фізичної культури;
  • Економіко-технологічний університет;
  • Броварське представництво вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна“».

Культура, дозвілля і духовність[ред.ред. код]

Місто Бровари надає своїм городянам і гостям різноманітні можливості для культурного відпочинку і дозвілля, задоволення духовних потреб.

Заклади культури і дозвілля[ред.ред. код]

Парк «Перемоги» з висоти
«Аквапарк Термінал» — найбільший аквапарк в Україні

У місті працюють заклади культури клубного типу, в тому числі і районний, ряд музеїв — державний і декілька, в тому числі кімнат-музеїв на громадських засадах[41].

Традиційно центром виховання любові до рідного міста, прищеплення знань з історії та культури Лівобережжя Київщини є Броварський краєзнавчий музей.

Від 2005 року великим осередком сучасного дозвілля не лише для містян, а й приїжджих спеціально гостей зі столиці став торгово-розважальний центр «Термінал» (один із найбільших у державі), де функціонують кінотеатр «Баттерфляй Бровари», боулінг-клуб, картинг-центр, популярна ковзанка, різноманітні ігрові автомати; також працюють продуктовий мережевий супермаркет, великий мережевий магазин побутової техніки та електроніки, численні магазинні бутики популярних брендів (переважно одягу), готель тощо.

Одним з головних місцем відпочинку броварчан і візитівкою міста є Парк «Перемоги», де не лише приємно відпочити після трудового будня або у вихідні, а й відбуваються чи не всі міські свята й народні гуляння, зокрема День міста.

День міста[ред.ред. код]

День міста Броварів щорічно припадає на третій тиждень вересня. До нього готуються за декілька днів[42]. Вранці наводиться лад на міських шляхах, вулиці міста прибираються і прикрашаються жовто-блакитними державними прапорами. До міста запрошують відомих співаків і організовують святкове шоу, невід'ємним кінцевим акордом якого стає феєрверк.

2007 року на день міста було виготовлено гігантський 600-кілограмовий торт. Після відкриття свята всі охочі могли поласувати виробом місцевих кондитерів. Того ж дня було виконано надзвичайний салют, найбільший за історію міста, який тривав близько 15-ти хвилин. Його вартість перевищувала 3 млн гривень.

2008 року, на 378-у річницю Броварів, організатори святкування виготовили скульптуру з повітряних кульок, що зображала герб і прапор Броварів. Крім того, гімн Броварів був виконаний хором з 5000 школярів. Ці події увійшли в історію як три рекорди України.

2010 року, на 380-річчя міста, був проведений «Парад історії» у якому взяли участь 2000 броварчан. Ця подія увійшла в «Книгу рекордів України» як найбільший історичний парад в Україні.[43]

Спорт[ред.ред. код]

Льодова арена «Термінал» Бровари

Бровари мають славні спортивні традиції. Вихованці місцевого училища олімпійського резерву по праву є гордістю України. Прикметно, що спорт у Броварах розвивався навіть у важкі економічно 1990-і роки, продовжує розвиватися і тепер, в тому числі і стараннями всесвітньо відомих спортсменів (причому у багатьох видах спорту), що, не в останню чергу, зобов'язані місту, яке виховало і сформувало їх як представників спорту високих досягнень. Найвідомішими сучасними спортсменами, які, в тому числі сприяють розвиткові спортивних традицій Броварів, є всесвітньо знаний боксер Володимир Кличко і майстер вищого класу з плавання Олег Лісогор.

Осередками і матеріальною базою розвитку спорту в місті є: 2 дитячо-юнацькі спортивні школи, Броварське вище училище фізичної культури, 2 спорткомплекси, зал боксу, стадіон, льодова ковзанка ТРЦ «Термінал», шаховий клуб, айкідо тощо.

У місті діють ХК «Білий Барс», ФК Бровари, гандбольний клуб «Будівельник» та ще декілька команд. Футбольні змагання проводяться на стадіоні «Спартак», розрахований на 7000 глядачів.

Від осені 2009 року на базі ковзанки в «Терміналі» у місті відкрилась перша українська Академія фігурного катання (в тому числі і завдяки сприянню Національної федерації з фігурного катання), головним тренером і організатором занять у якій є уславлений український фігурист, олімпійський призер Руслан Гончаров[44].

На льодовій арені ТРЦ «Термінал» з 22 по 28 березня 2010 року проходив юніорський чемпіонат світу з хокею із шайбою 2010 у II дивізіоні (група B).

14 грудня 2013 року в Броварах (арені Терміналу) Олександр Усик здобув другу перемогу у своїй кар'єрі на професіональному рингу над Епіфаніо Мендозою. [45]

Безпека[ред.ред. код]

Нова пожежна частина в Броварах

Пожежно-рятувальна служба[ред.ред. код]

До складу місцевого МНС входять дві пожежні частини: До складу управління входять 10-ПДПЧ (вул. Симона Петлюри, 11а) та ППЧ-46 (вул. Ярослава Мудрого, 55).

Склад рятувальної техніки налічує 19 одиниць, в тому числі різних пожежних автомобілів, автоцистерн, автодрабин і один пожежний човен. [46]

Охорона правопорядку[ред.ред. код]

В Броварах існує 14 поліцейських установ: таких як відділи МВС, ДАІ, СБУ, державної охорони, митниці.

По вулиці Ярослава Мудрого, 24 знаходиться Броварський районний відділ ГУ МВС України в Київській області, Броварський міжрегіональний відділ управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України, Відділ державної служби Боротьби з економічними злочинами.

Під час Євромайдану, по вулиця Постишева, 1 (теперішня назва Аркадія Голуба) в Броварах базувалась Оперативна рота №1 батальйону міліції особливого призначення «Беркут».

Податкова служба[ред.ред. код]

Архітектура[ред.ред. код]

Сучасна архітектура міста в основному виражена в багатоповерховій та приватній забудові, оскільки історичний центр був частково зруйнований комуністичною владою в 19201930 роки, та повністю знищений німецьким бомбардуванням 1941 року. З довоєнних будівель залишилось лише декілька будівель збудованих в 19301940 роках.

В кожному районі помітна відмінність забудови, наприклад райони Торгмаш і Масив в основному забудовані багатоповерхівками 9—27 поверхів, Старий центр — 5 поверхівками, а інші райони приватними двоповерховими будинками.

З кінця 1990-х років в місті активно будуються релігійні споруди.

Пам'ятники[ред.ред. код]

МіГ-15 — пам'ятник броварським літунам і зенітникам

У місті споруджено низку пам'ятників і пам'ятних знаків. Багато з них зосереджено в міських скверах і парках, зокрема в Парку «Перемоги».

У місті присутні пам'ятники на честь радянських вояків, загиблих під час Другої світової війни, воїнам-інтернаціоналістам, Т. Г. Шевченкові, хрести на місці двох поховань жертв Голодомору 1932-33 рр. та пам'ятник-хрест жертвам Голодомору та політичних репресій, жертвам Чорнобиля, Євромайдану, тощо.

Також у місті стояв пам'ятник В. І. Леніну, який, попри те, що з № 856/2008[47] та № 432/2009[48], мав би бути демонтований раніше, був повалений 21 лютого 2014 року[49].

Культові споруди[ред.ред. код]

Майже всі культові споруди є новобудовами кінця 1990-х — 2010-х років:
Головні броварські храми

На фото (зліва направо):

1. Храм Покрови Пресвятої Богородиці (УПЦ КП). Побудований 2009 року. Служби проводяться українською мовою. У 2008 році, на території церкви відкрито пам'ятник жертвам Голодомору 1932-33 рр. та політичних репресій.

2. Храм святого Апостола Іоанна Богослова (УПЦ МП). Побудований в 2006 році разом із відкриттям ТРЦ «Термінал». Служби проводяться по суботах, неділях та у святкові дні.

3. Церква Святих Петра і Павла (УПЦ МП). Перша церква Броварів, відкрита 1648 року (Історичне розташування — на місці міськрайонної прокуратури в районі Старого Центру) — була спалена набігами татар, після того багато разів відбудовувалась. Нині — у стилі українського бароко[50].

4. Свято-Троїцька церква (УПЦ МП).

5. Перша церква ЄХБ Бровари.

6. Церква Благодать — дім молитви євангельських християн-баптистів. Знаходиться по вулиці Ярослава Мудрого, 94. Збудована 1994 року.

7. Церква адвентистів Сьомого дня.

8. Церква Ісуса Христа святих останніх днів.

9. Храм Святого Дмитра Солунського (УПЦ МП) на Торгмаші

10. Храм Трьох Святителів (УГКЦ) (будівництво).

11. Храм Святого Тарасія, (УПЦ КП), відкрита 13 вересня 2015 року. [51]

Влада[ред.ред. код]

Міська[ред.ред. код]

Рада.png

Броварська міська рада — адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у складі Київської області. На місцевих виборах до міської ради обирається мер і 36 депутатів.

Склад Броварської міської ради обраної на місцевих виборах 25 жовтня 2015 року:

Районна[ред.ред. код]

Броварській районній раді підпорядковані 3 селищні ради та 23 сільські ради, які об'єднують 45 населених пунктів. До Броварської районної ради на місцевих виборах обирається 36 депутатів.

Склад районної ради обраної 25 жовтня 2015 року:


Урядові споруди
Міськвиконком 

Відомі особистості[ред.ред. код]

Пам'ятний знак на відзначення 150-ої річниці поховання Т. Г. Шевченка

У 1840-вих Бровари та Броварщину кілька разів відвідав геніальний український поет, митець і мислитель Тарас Шевченко, що знайшло відображення у його творах «Прогулка с удовольствием и не без морали», «Варнак», «Близнецы», «Сотник». А 19 травня 1861 року процесія, що супроводжувала домовину поета, зупинялась у Броварах, її зустрічали студенти та представники інтелігенції міста Києва.

1936 року в місті було здійснено комплектацію трудової колонії № 5 НКВС, якою деякий час керував відомий педагог Антон Макаренко.

В місті також народилась Галина Колотницька, медсестра лівійського диктатора Муаммара Каддафі. [52]

Багато визначних українських спортсменів є випускниками Броварського училища олімпійського резерву. Серед них:

Міста-побратими[ред.ред. код]

Місто Країна Дата угоди
Фонтене-су-Буа Франція Франція 1985
Рокфорд Flag of the United States.svg США 1990
Щолково Росія Росія 1992
Слуцьк Білорусь Білорусь 1992
Сілламае Естонія Естонія 1992
Красницький повіт Польща Польща 2006
Тонала Мексика Мексика 2011[53][54]

Галерея[ред.ред. код]


Новорічна панорама Майдану Свободи
Новорічна панорама Майдану Свободи

Примітки[ред.ред. код]

Герб Броварів до 2006 року
  1. Чисельність населення — щомісячна статистика Головне управління статистики у Київській області
  2. http://www.mashke.org/kievtram/history/schemes/1936-routes/Рекомендовано до вживання мовознавцем Олександром Пономаревим [1]
  3. Новобудови України
  4. Дані Перепису населення України 2001 року (Київська область) на офіційному сайті
  5. Етномовний склад міст у 1926 р.
  6. Про кількість та склад населення Київської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  7. Про кількість та склад населення Київської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  8. Гамалій називав вік Броварів в понад 870 років у 1994 році
  9. [2] з посиланням на журнал «Киевская старина», 1896 р. № 5, с. 261. Ця дата була також зазначена на старому гербі міста (до 2006 року).
  10. http://zyzlikov.forum2x2.ru/t291-topic М. Барбон. «Нотатки про броварську старовину» / «Незглибима «Криниця». Антологія. – Броварі: Українська ідея. – 2005, с.380-388
  11. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
  12. Забутий броварський аеропорт
  13. «БРОВАРИ Моє місто — Мій дім Бровари 2009 УДК 908 (477.41-21) ББК 26.89(4Укр-4Киї) Р25 Ратніков Д. Бровари. Моє місто – Мій дім. – Бровари, 2009. – 128 с.: іл. Висвітлено ...»
  14. Бровари. Моє місто - мій дім
  15. Бровари. Моє місто - мій дім
  16. почалось будівництво нового мікрорайону Броварів
  17. В Броварах відкрито нову лікарню
  18. Відкриття нової поліклініки
  19. Рік тому на Євромайдані загинула броварчанка Антоніна Дворянець
  20. Повалення Леніна в Броварах 21.02.2014. Іван Палій
  21. Сьогодні депутати ухвалили бюджет-2016 та перейменували 70 броварських вулиць
  22. http://www.day.kiev.ua/47717/
  23. У Броварах (Київська область) горить новобудова магазину «Технополіс» площею 27 тис. кв. м. Склади розташовані біля заводу з виробництва алюмінієвих конструкцій.
  24. Під Києвом горять склади з побутовою технікою
  25. Пожежа в Броварах на складах «Технополісу» забрала життя однієї людини
  26. [http://fotobus.msk.ru/location/502 АВТОБУСНЫЙ ТРАНСПОРТ объединенная фотогалерея]
  27. Бровари: довідник підприємств
  28. ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна лімітед» на who-is-who.com.ua
  29. новобудови на skyscraperpage.com
  30. Новий мікрорайон в Броварах
  31. новобудови Броварів
  32. діаграма найвищих споруд України на 1972 рік
  33. ЕКТА
  34. «Не хочу в камеру!»
  35. Чому я вирішив зняти 14-ту сесію на відео?
  36. У Броварах Дід Мороз просить депутатів не чіпати парк «Перемога»
  37. Радник Прем'єр-Міністра України звинуватив столичних журналістів у продажності
  38. Броварчани «перезавантажили» міське телебачення. Маєш право знати. 24.02.2014
  39. Турчинов призначив головою Броварської райадміністрації контрреволюціонера. Ні корупції! 10.06.2014
  40. Броварські депутати планують ліквідувати міське телебачення. Маєш право знати. 22.07.2014
  41. Мордух Тетяна Де причаїлась культура у Броварах ?, стаття в газеті «Вісті» (Новини Лівобережжя Київщини)
  42. http://www.calendarium.com.ua/ua/den_brovariv
  43. Крупнейший исторический парад прошел в Броварах. Обозреватель. 20.08.2010 (рос. )
  44. А у нас тренер — Гончаров! А у вас?.. // інф. у газ. «Газета По-киевски» № 184 за 2 жовтня 2009 року
  45. [Усик здобув другу дострокову перемогу на профі-ринзі]
  46. Рішення виконкому від 14.01.2013 №27 "Про підсумки роботи Броварського районного відділу ГУ ДСНС України в Київській області за 2013 рік"
  47. Указ Президента України «Про заходи у зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів»
  48. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні»
  49. Повалення Леніна в Броварах 21.02.2014. Іван Палій
  50. Д. Ратніков. Бровари. Моє місто — Мій дім. — Бровари, 2009. — 144 с.: іл. // Вказано на с. 60-63
  51. На Розвилці відкрили храм на честь Святого Тарасія – ФОТО
  52. Украинская медсестра Каддафи хочет обратно в Бровары
  53. Мексиканські гості в Броварах
  54. Місто Бровари з Київщини здобуло побратима в Мексиці

Посилання[ред.ред. код]