Броварський Лев Рудольфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Лев Броварський
Lev Brovarskyj.jpg
Особові дані
Повне ім'я Лев Рудольфович Броварський
Народження 30 листопада 1948(1948-11-30)
  Україна Дрогобич, Львівська область
Смерть 4 червня 2009(2009-06-04) (60 років)
  Україна Львів
Зріст 176 см
Вага 73 кг
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Позиція правий півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1966—1967

1968—1980
«Нафтовик» (Дрогобич)
(клас «Б»)
«Карпати» (Львів)


412 (47)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1971 СРСР СРСР 1 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1988—1990
1996/1997, 1997/1998
1999/00
2000/01
Камерун Камерун U-21
Україна «Галичина» (Дрогобич)
Україна «Карпати» (Львів)
«Карпати»

6 (2 ліга)
9
10
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Лев Рудо́льфович Брова́рський (30 листопада 1948, Дрогобич — 4 червня 2009, Львів) — український і радянський футболіст і тренер.

Рекордсмен львівських «Карпат» за кількістю проведених матчів — 412 (1968—1980), багаторічний капітан команди. Володар Кубка Радянського Союзу 1969. Грав за збірну СРСР з футболу. Майстер спорту СРСР (з 1969). Заслужений тренер України (з 2001). У 2000 році визнаний найкращим гравцем в історії «Карпат».

Вихованець дрогобицького футболу. Закінчив Львівський інститут фізкультури. Батько — Рудольф Броварський був гравцем дрогобицьких команд «Сокіл» та «Ватра».

Життєпис[ред.ред. код]

Ігрова кар'єра[ред.ред. код]

В юному віці на аматорському рівні грав за дрогобицький "Долотник". Але дуже швидко талановитого гравця запросили до найсильнішої команди рідного міста — «Нафтовик» (Дрогобич), яка грала у класі «Б» чемпіонату СРСР. У 1967 юнак вступає до Львівського інститу фізкультури і потрапляє у поле зору Ернеста Юста — тодішнього наставника резерву «Карпат» (Львів). Наступного року його зараховують до головної команди і з перших ігор 19-річний Лев Броварський стає футболістом основи. Дебют — 4 квітня 1968 у матчі проти «Балтики» (Калінінград). Наступного року 20-річний півзахисник виграє разом з командою Кубок країни, а після виходу львівського колективу до вищої ліги його запросили до збірної СРСР. У її складі Лев Броварський провів 1 гру — 28 квітня 1971 р. з Болгарією. По завершенні кар'єри Ігоря Кульчицького, Броварський у 1973 році перейняв від нього капітанську пов'язку «Карпат», яку незмінно носив до 1980 року.

Протягом усього періоду виступів за «Карпати» правого півзахисника запрошували найіменитіші клуби Союзу, зокрема, ЦСКА (Москва) та «Динамо» (Київ), але футболіст відмовлявся. Йому вдалося уникнути серйозних травм і пошкоджень, тому за 13 років у барвах «зелено-білих» гравець встановив рекорд клубу за кількістю проведених ігор, який не побитий і досі. У першостях СРСР Лев Броварський провів 412 поєдинків, забивши 47 м'ячів.

Технічний, тактично грамотний і витривалий правий півзахисник, володів сильним ударом та точним пасом, добре бачив поле.

Тренерська робота[ред.ред. код]

Працював з любительською командою «Спартак» (Самбір), був тренером у Львівському спортінтернаті (1985—1988, 1992—1996). У 1989—1990 разом з Валерієм Нєпомнящім працював у Камеруні — Нєпомнящій очолював національну збірну Камеруну, а Броварський тренував молодіжну та юнацьку збірні. Варто зазначити, що на чемпіонаті світу 1990 камерунці зробили фурор, обігравши у групі АргентинуМарадоною у складі) і дійшли аж до 1/4 фіналу.

Був головним тренером ФК «ЛАЗ» та СКІФ (Львів), у сезонах 1996/1997 й 1997/1998 років — друголігової «Галичини» (Дрогобич), у 1999—2001 роках — вищолігових «Карпат» (Львів), але значних успіхів з ними не досяг.

З 2004 року очолював Західний регіональний центр розвитку дитячо-юнацького футболу.

У 2008 році на честь 60-річчя ветерана ФК «Карпати» навічно закріпив за Броварським футболку із номером 6.[1]

4 червня 2009 року, о 13:30, на 61-му році життя, видатний футболіст і тренер після важкої і тривалої хвороби помер. Траурна церемонія прощання з Левом Рудольфовичем відбулася на львівському стадіоні «Україна». Похований у родинному склепі на Личаківському цвинтарі.

Нагороди[ред.ред. код]

За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного футболу, підготовку спортсменів міжнародного класу, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 60-річчя від дня народження нагороджений Президентом України орденом «За заслуги» III ступеня. Також нагороджений «Почесною грамотою» Кабінету Міністрів України, медаллю Федерації футболу України «За заслуги»[2].

Титули та досягнення[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Меморіальний турнір пам'яті Лева Броварського[ред.ред. код]

2010[ред.ред. код]

У турнірі, який проводить ФК «Карпати», брали участь чотири команди. Всі ігри турніру, який тривав три дні, з 26 по 28 листопада, проходили на полі Академії футболу ФК «Карпати». Ігри турніру проводилися у форматі два тайми по 35 хвилин[3][4].

26 листопада Академія ФК «Карпати-95» «Карпати-2» 1:4
СДЮШОР «Карпати-94» Академія ФК «Карпати-94» 1:2
27 листопада Академія ФК «Карпати-94» Академія ФК «Карпати-95» 0:0
СДЮШОР «Карпати-94» «Карпати-2» 0:2
28 листопада Академія ФК «Карпати-95» СДЮШОР «Карпати-94» 3:6
«Карпати-2» Академія ФК «Карпати-94» 1:2
М Команда І В Н П РМ О
1 Академія ФК «Карпати-94» 3 2 1 0 4−2 7
2 «Карпати-2» 3 2 0 1 7−3 6
3 СДЮШОР «Карпати-94» 3 1 0 2 7−7 3
4 Академія ФК «Карпати-95» 3 0 1 2 4−10 1

Пам'ятники, пам'ятні таблиці, вулиці[ред.ред. код]

У відповідності до ухвали Львівської міської ради від 24.05.2012 року № 1496 проектованій вулиці 8, яка веде до новозбудованого стадіону «Арена Львів» було присвоєно ім'я Льва Броварського[5].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]