Броварі (Кам'янець-Подільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Броварі
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Кам'янець-Подільський район
Громада Китайгородська сільська громада
Код КОАТУУ 6822482102
Основні дані
Засноване 1610
Населення 216
Площа 1,445 км²
Густота населення 149,48 осіб/км²
Поштовий індекс 32356
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°42′11″ пн. ш. 26°52′53″ сх. д. / 48.70306° пн. ш. 26.88139° сх. д. / 48.70306; 26.88139Координати: 48°42′11″ пн. ш. 26°52′53″ сх. д. / 48.70306° пн. ш. 26.88139° сх. д. / 48.70306; 26.88139
Місцева влада
Адреса ради 32356, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Дерев’яне, вул.Леніна,1 , тел. 9-72-33
Карта
Броварі. Карта розташування: Україна
Броварі
Броварі
Броварі. Карта розташування: Хмельницька область
Броварі
Броварі
Мапа

Броварі у Вікісховищі?

Броварі́ — село в Україні, в Китайгородській сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Населення становить 216 осіб.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Село розміщене в межах смуги простягання Товтрового кряжу, у басейні річки Студениця.

Історія[ред. | ред. код]

Нинішнє село утворилося злиттям трьох населених пунктів: Гниляків, Пожарниці та Броварів.

Гниляки та Пожарниця більш давні. У 1960 році їх об'єднали під назвою Пожарниця. У 1967 році Пожарницю об'єднали з Броварами (невеличким присілком села Дерев'яне, утвореним на початку ХХ століття на місці поміщицької броварні).

Поселення пережили нелегкі довоєнні роки і роки воєнного лихоліття. Не обминули їх голод і політичні репресії. Значна частина мешканців Гниляків, Пожарниці та Броварів були депортовані за межі України. Важливі кроки у соціально-економічному розвитку Броварів здійсненні у 60-80 роках ХХ століття. В селі функціонували об’єкти соціального призначення: ФАП, клуб, бібліотека, магазин.

Релігія[ред. | ред. код]

Більшість мешканців Броварів - римо-католики. В селі знаходиться невеличкий римо-католицький храм.

Уродженці села[ред. | ред. код]

  • Ясінський Віктор Іванович. -(*03.03.1938, с. Броварі) - український медик-науковець. У 1959 р. закінчив Кам'янець-Подільське медичне училище, у 1968 - з відзнакою Чернівецький медичнй інститут і був зарахований асистентом кафедри нормальної фізіології. У 1973 р. захистив кандидатську дисертацію. З 1980 р. - доцент. Працював заступником декана лікувального факультету (1976-1978, 1983-1985) і завідувачем підготовчого відділення інституту (1978-1983). З 1997 р. працював доцентом кафедри норальної фізіології Буковинскької державної медичної академії...

Рослинний світ[ред. | ред. код]

У довколишніх лісах зростають граб, дуб, клен, ясен, осика, береза та ін. У структурі корінних лісів досить часто представлені насадження ялини та сосни (самосів останньої досить добре поширюється на необроблюваних землях). Поодиноко трапляється у лісових масивах реліктовий вид – берека. Підлісок представляють глід, кизил, бересклет, ліщина, калина-гордовина. У трав’яному покриві у весняний час масово з’являється ряст, улітку – барвінок, печіночниця, підмареник та різні злаково-осокові асоціації. Схил річки Студениця вкривають переважно глід, терен, шипшина, алича, дика яблуня. Прируслові ділянки щільно зайняті різними видами верби. На решті території натуральна рослинність суттєво змінена господарською діяльність (розорювання, випас худоби, садівництво тощо).

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Основним осередком концентрації зоорізноманіття є лісові масиви узлісся та річкові долини. З хижих досить часто трапляються лисиця, куниця, тхір, ласка тощо. В останні роки різко зростає кількість особин кабана дикого. Звичною для території є і сарна європейська (козуля). Активно територію заселяють зайці, їжаки, полівки, миші. Надзвичайно багатою за рахунок наявності різних екосистем є орніто-, герпето- та батрахофауна. Ліс, узлісся, сухі луки, заплава, терасові комплекси, річкові схили, сади, оброблювальні землі, населені пункти концентрують у собі близько 150 як звичайних для території так і рідкісних видів птахів, 7 видів – плазунів та 8 видів – земноводних.

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Неподалік знаходиться Молочний камінь та улоговина "Вовчий яр".