Бродський повіт (ЗУНР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брідський повіт
Округ Золочівський (до 1867)
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Броди
Створений 1854
Площа 1072,17 км² (1879)
Населення 116 762 (1879)
Найбільші міста Броди


Брідський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та СРСР. Сучасний Бродівський район у складі Львівської області України.

Адміністративний центр — місто Броди населення становило 11 708 осіб у 1931 році.

Географія[ред. | ред. код]

Територія становила 968,5 км². Населення — 78 801.

Межував на північному сході з Волинською губернією Російської імперії, а після першої світової війни — Волинським воєводством, а також повітами Тарнопольського воєводства:

Рельєф був горбистий, висота над рівнем моря мала найвищі показники у воєводстві. Звідси витікали річки Західний Буг, Серет, Вілія та інші.

У складі Королівства Галичини та Володимирії[ред. | ред. код]

Утворений у 1854 р. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, до Бродського повіту приєднані Залозецький, Лопатинський і Олеськівський повіти, структуру яких збережено в судовій адміністрації.

У 1880 році повіт поділявся на 109 кадастральних гмін, до складу повіту входило 1 місто і 123 сільські громади. Територія повіту поділялась між чотирма судовими повітами (Бродівський, Залозецький, Лопатинський і Олеськівський).[1]

У 1912 році передано територію Лопатинського судового повіту до новоутвореного Радехівського повіту.

ЗУНР[ред. | ред. код]

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був поштовий урядник Левицький Северин, його змінив Іван Герасимович, судовий радник у Самборі. Міським комісаром (бургомістром) був Ріттель (єврей). Делегатом до УНРади обраний Степан Назаревич.[2]

Під польською окупацією[ред. | ред. код]

Брідський повіт
Powiat brodzki
POL powiat brodzki map.svg
Повіт на мапі воєводства
Країна Польща Польща
Воєводство Тернопільське
Адміністративний центр [[Броди]]
Населення: 91 300 (1931)
Площа: 1125
Густота: 81


TERYT: Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 1
місько-сільські
сільські 8
Адміністрація
Мапа

Після окупації поляками Галичини, включений у 1920 році до новоствореного Тернопільського воєводства.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Бродський повіт

1 липня 1925 року з Радехівського повіту вилучені гміни (села) Руда Бродська, Монастирок Бродський, Станіславчик і Бордуляки та включені до Бродівського повіту.[3]

15 червня 1934 року до Бродського повіту передані села Лукавець, Батьків та Маркопіль зі Зборівського.[4]

Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Бродського у воєводстві Тернопольському на сільські гміни»[5] 1 серпня 1934 року у Бродському повіті були утворені об'єднані сільські гміни.

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

  1. м. Броди

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість:

1920—1925 рр. — 55

1925—1934 рр. — 58

1934 рр. — 62

1934—1939 рр. — 8

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Конюшків БерлінБєлявце (Білявці)Клєкотув (Клекотів), КонюшківЛагодув (Лагодів)Шнирув (Шнирів)Язловчик (Язлівчик) 7
2 Ґміна Лешнів Болдури (Бовдури)Ґжималувка (Грималівка)Коморувка (Комарівка)Корсув (Корсів)Лешнюв (Лешнів)Пяскі (Піски) 6
3 Ґміна Пеняки Баткув (Батьків) (з 15.06.1934), Голубіца (Голубиця), Гута Пєняцька, Гутисько Літовиське, Гутисько Пеняцьке, Звижин (Звижень)Літовіско (Літовище)Лукавєц (Лукавець) (з 15.06.1934), Маркополь (Маркопіль) (з 15.06.1934), ПенякиЧепелє (Чепелі)Шишковце (Шишківці) 10
4 Ґміна Підкамінь Вєжбовчик (Вербівчик)ДудинКутищеМалєніска (Малинище)НємячОжеховчик (Оріхівчик)Палікрови (Паликорови)Паньковце (Паньківці)Подкамєнь (Підкамінь)Поповце (Попівці)Стиберувка (Стиборівка)Тетильковце (Тетильківці) 12
5 Ґміна Пониковиця Висоцко (Висоцько)Ґає Смоленьскє (Гаї Смоленські)Голосковіце (Голосковичі)Заблотце (Заболотці)ЛабачПониковицяЧехи 7
6 Ґміна Станіславчик Бордулякі (з 01.07.1925), Монастирек (з 01.07.1925), Ражнюв (Ражнів)Руда Бродська (з 01.07.1925), Станіславчик (з 01.07.1925) 5
7 Ґміна Суховоля БоратинБучинаҐає Дитковскє (Гаї-Дітковецькі)Дитковце (Дітківці)НаквашаСуховоляЧерніца (Черниця) 7
8 Ґміна Ясенів ВолохиДубє, Гуціско Бродзкє, Кадлубіска, Майдан Пєняцкі, ПонікваСуходолиЯсьонув 8

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення[ред. | ред. код]

У 1939 році в повіті проживало 98 040 мешканців (64 240 українців-грекокатоликів — 65,52 %, 11 225 українців-латинників — 11,45 %, 8 895 поляків — 9,07 %, 2 240 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,28 %, 10 770 євреїв — 10,99 % і 470 німців та інших національностей — 0,48 %)[6].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 91 248 населення ніби-то було аж 32 843 (35,99 %) поляків при 50 490 (55,33 %) українців, 7 640 (8,37 %) євреїв і 165 (0,18 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами.

СРСР[ред. | ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт увійшов до новоутвореної Львівської області[7].

10 січня 1940 — терен повіту розділили на Бродівський, Підкамінський і Пониковицький райони.

У 1946 році до складу Заболотцівського увійшов Пониковицький район

У березні 1959 року вже було ліквідовано Заболотцівський район, а його територія увійшла до складу Бродівського і Олеського районів

У 1959 році до складу Бродівського району увійшов Підкамінський район.

30 грудня 1962 року, коли було підписано указ Президії Верховної Ради УРСР "Про укрупнення сільських районів УРСР (по Львівській області). На відміну від багатьох інших ліквідованих районів Олеський район було розділено між Буським, Золочівським та Бродівським районами, зокрема до складу останнього увійшли Гутищенська, Заболотівська, Кутівська, Ожидівська, Підгорецька, Соколівська, Тур'янська і Ясенівська сільради.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Powiat brodzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — Т. I : Aa — Dereneczna. (пол.)
  2. Павлишин О. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад—грудень 1918 року)
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 29 kwietnia 1925 r. w sprawie włączenia gmin: Ruda brodzka, Monastyrek brodzki, Stanisławczyk i Bordulaki do powiatu Brody // Dziennik Ustaw. — 1925. — nr. 46. — poz. 317. (пол.)
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów zborowskiego i brodzkiego w województwie tarnopolskiem // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 47. — poz. 412. (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu brodzkiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 68. — poz. 630. (пол.)
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 13
  7. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР»

Посилання[ред. | ред. код]