Бромаргірит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бромаргірит
Bromargyrit mit gediegen Silber - San Onofre, Mexiko.jpg
Загальні відомості
Статус IMA затверджений, основна назва (A′)[d][1]
IMA-номер IMA1962 s.p.
Хімічна формула AgBr
Nickel-Strunz 10 3.AA.15[2]
Ідентифікація
Колір зелений або жовтий
Сингонія кубічна сингонія
Твердість 2.5—3
Блиск алмазний
Густина 5.8—6.4
Інші характеристики
Названо на честь Бром[3],
срібло[3]
CMNS: Бромаргірит у Вікісховищі

Бромаргіри́т — мінерал класу галогенідів. Також відомий як броміт, бромідне срібло, бромоспар або бромірит, є досить рідкісним мінералом.

Історія та етимологія[ред. | ред. код]

Вперше мінерал був описаний у 1859 р. у Платерос, штат Сакатекас, Мексика, де він був виявлений у родовищі срібла як продукт окиснення первинних рудних мінералів.

Бромаргірит був вперше відкритий французьким вченим, геологом, мінералогом та гірничим інженером П'єром Бертьє поблизу Платероса в мексиканському штаті Сакатекас. Шахтарі там називали цю срібну руду Plata verde (Зелене срібло).

Мінерал був науково описаний і названий в 1849 році німецьким мінералогом Августом Брейтхауптом (аналіз проведено німецьким хіміком Карлом Фрідріхом Платтнером)

Мінерал був названий за своїм складом, елементами брому та срібла.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: 4AgBr.

Сингонія кубічна. Твердість 2.5—3. Густина 5.8—6.4. Бромаргірит прозорий до напівпрозорого і розвиває кубічні кристали розміром до одного сантиметра з ромбоподібним блиском на поверхнях, розташованих паралельними групами. Він часто зустрічається у вигляді грубих мас або воскоподібних до рогоподібних, покритих корою покривів. Колір мінералу варіюється від світло-жовтого та оливково-зеленого, часто з коричневим або сірим відливом. Блиск алмазний. Ковкий. Входить до складу срібних руд. Вторинний мінерал срібла, який утворюється в результаті поверхневого окиснення срібних руд в районах глибокого вивітрювання, особливо у посушливих областях, при наявності хлору і брому. Зустрічається разом із природним сріблом, йодаргіритом та смітсонітом, а також мінералами оксиду заліза та марганцю. Асоціює з самородним сріблом, йодаргіритом, ярозитом і вадом. Інша назва — бромоаргірит.

Особливі властивості: під впливом світла мінерал стає коричневим або чорним через утворення елементарного срібла. Бромгаргірит може видавати в повітрі сильний запах «лікарських засобів».

Знайдений у Німеччині, Аргентині, Австралії, Болівії, Чилі, Китаї, Франції, Італії, Марокко, Новій Зеландії, Росії, Іспанії, Чехії, Угорщині, США.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бромаргірит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Бромаргірит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Гурський Д.С. Металічні та неметалічні корисні копалини. Т. 1. Металічні корисні копалини / Д.С. Гурський, К.Ю. Єсипчук, В.І. Калінін [та ін.]. К.; Львів: Центр Європи, 2005. – 785 с.

Посилання[ред. | ред. код]