Бронвін Бенкрофт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бронвін Бенкрофт
BronwynBancroftWikipediaProfile.jpg
Народження 1958(1958)
Тентерфілд, Новий Південний Уельс, Австралія
Національність Bundjalung[d][1]
Громадянство Австралія Австралія
Діяльність проектувальник, текстильний дизайнер, модельєр, митець
Нагороди

Commons-logo.svg Бронвін Бенкрофт у Вікісховищі?

Бронвін Бенкрофт (народилася 1958 року) — австралійська художниця, яка після показу своїх робіт у Парижі стала відомою серед перших австралійських модельєрів. Народилася в Тентерфілді, Новий Південний Уельс, навчалася в Канберрі та Сіднеї, Бенкрофт працювала модним дизайнером, художником-ілюстратором, а також керівником мистецьких робіт.

У 1985 році Бенкрофт створила магазин під назвою «Мистецтво австралійських аборигенів», в якому продавалися тканини, які виготовляла Бенкрофт разом із художниками-аборигенами. Вона є однією із засновників Бумалійської спільноти художників-аборигенів. Усі творчі роботи Бенкрофт зберігаються в Національній галереї Австралії, Художній галереї Нового Південного Уельсу та в Художній галереї Західної Австралії. Її художня діяльність також представлена у 20 дитячих книгах, в тому числі в «Острові мрій» письменника і активіста Оджера Ноонаккалі та в книгах художниці і письменниці Саллі Морган. У спортивному центрі, що знаходиться у Сіднеї, можна побачити одну з робіт цієї художниці — настінний живопис.

Бенкрофт брала участь у громадській діяльності, і є членом ради директорів Національної галереї Австралія. Її картина «Профілактика СНІДу» (1992) була використана в акції, присвяченій ВІЛу та СНІДу в Австралії. Бенкрофт працювала в департаменті коледжу Віскопі і Тренбі для аборигенів і членом ради художників в музеї сучасного мистецтва, що знаходиться у Сіднеї.

Дитинство[ред. | ред. код]

Жінка-аборигенка, Бенкрофт народилася у 1958 році, в провінційному містечку нового південного Уельсу- Тентерфілд. Вона була наймолодшою з семи дітей Оуена Сесіла Йосипа Бенкрофта, відомого як «Білл» — серед австралійських аборигенів з клану Дянбун, шотландсько-польського походження. Бенкрофт казала, що її пра-пра-пра-бабуся Пемау була однією з уцілівших, що залишилися в живих з її клану, решта загинула, коли на їхній території почали будуватися ферми. Її дід і дядько працювали в місцевій шахті. Оскільки її батько був аборигеном, він обмежувався у правах і не зміг здобути освіту. Її батько повинен був працювати далеко від дому, виготовляючи залізничні шпали, оскільки у нього не було ніякої освіти, а мати в той час працювала кравчинею на дому. Батько Бенкрофт був інженером, і під час Другої світової війни він керував баржею у Маданзі та Рабаулі. Слідуючи порадам свого батька щодо значення освіти у житті людей чи торгівлі, до переїзду в Канберру у 1976 році Бенкрофт разом з її майбутнім чоловіком Недом Меннінгом закінчила середню школу в Тентерфілді. Там Бенкрофт отримала диплом з Візуальних комунікацій у школі мистецтв міста Канберрі, а потім майстра з практичних знань та магістра з образотворчого мистецтва у сфері живопису в університеті Сіднея. За весь цей період вона ні разу не поверталася назад до Тентерфілду, хоча три її сестри жили там до 2004 року. Її батько помер близько 1990 року. Бенкрофт має трьох дітей: Джек народився в 1985 році та Елла 1988 року народження. Бенкрофт розлучилися з Меннінгом, коли були ще молодими, її третя дитина Рубі-Роуз народилася у 1999 році. У 2010 році, її син, Джек отримав нагороду, як «Наймолодший австралієць року» за свою роботу в організації студентів серед корінних шкіл.

[ред. | ред. код]

Мистецтво і дизайн[ред. | ред. код]

Бенкрофт була однією із засновників найстарішої художньої організації аборигенів, яка була заснована в 1987 році. Вона очолювала посаду директора протягом перших двох десятиліть. У 1985 році Бенкрофт створила магазин під назвою «Мистецтво австралійських аборигенів», у якому продавалися дизайнерські роботи, укомлектовані її студентками. У 1987 році Бенкрофт, Євфимія Босток і Міні Хіт були першими австралійськими дизайнерами, яких запросили на показ своїх робіт до Парижу, де орнаменти на тканині Бенкрофт були представленні на дефіле. Два роки потому, в 1989 році, вона внесла вагомий внесок у виставку «Австралійська мода: Сучасне мистецтво». Незважаючи на ці успіхи, вона відійшла від індустрії моди, розповідаючи в інтерв'ю в 2005 році, що вона не виготовляє тканину для дизайнерів вже 15 років. Характеризуючи її як «інтуїтивну художницю-колористку», останнім часом Бенкрофт працює в основному художницею, що розробила свій власний стиль, який чимось нагадує вітраж. Вона справила велике враження на американську художницю Джорджию О'Кіф, європейських художників Жоану Міро, Василя Кандинського і Марка Шагала, а також на художників-земляків, таких як Емілі Нагваррі, Ровера Томаса, і Мері Маклін. Будучи відомою дизайнеркою, Бенкрофт працювала з багатьма художніми засобами, в тому числі дизайном ювелірних виробів, живописом, колажем, ілюстраціями, скульптурою, оформленням інтер'єру. Роботи Бенкрофт знаходяться у Національній галереї Австралії, Художній галереї Нового Південного Уельсу, а також у Художній галереї Західної Австралії та Художній галерї Квінсленда. У Національній галереї також можна побачити її захоплюючі роботи із шовку, що були створені у 1991 році. Між 1989 і 2006, Бенкрофт провела вісім персональних виставок і брала участь принаймні в 53 групових виставках, у тому числі й у Австралійському музеї в Сіднеї, у Національній галереї Австралії в Канберрі, і Національній галереї Вікторії. Її мистецтво було представлене на виставці в Індонезії, Новій Зеландії, США, Франції та Німеччині.

У 2004 році Бенкрофт займалась створенням настінної фрески для двох баскетбольних майданчиків спортивного центру в Мариквіллі, Новий Південний Уельс. На фресці зображено змію, чоловіка і жінку, які є символами австралійської історії, та про яких пишеться в Біблії.

У 1993 році Бенкрофт займалася ілюструванням дитячих книжок, і представила свою роботу у книзі Діани Кід. Книга була номінована на «Найкращу книгу року» і зайняла перше місце.

Будучи давньою прихильницею робіт Бенкрофт, пані Брайс сказала: робота «Чому я люблю Австралію» говорить багато що про її автора."

Мистецтво Бенкрофт також представлене в публікаціях ряду інших осіб і організацій, в тому числі обкладинки для книжок австралійського музею та багато інших.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]