Брондуков Борислав Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Брондуков Борислав Миколайович
Зображення
Відома роль Брондукова. Кадр з фільму про пригоди Шерлока Холмса
Ім'я при народженні: Брондуков Борислав Миколайович
Народився 1 березня 1938(1938-03-01)
Дубова Київської області, Українська РСР
Помер 10 березня 2004(2004-03-10) (66 років)
Київ, Україна
Інсульт
Поховання: Байкове кладовище
Громадянство: Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Рід діяльності: актор і кіноактор
Дружина: Катерина Брондукова
Діти: Богдан, Костянтин
Нагороди:
Народний артист України
Державна премія України імені Олександра Довженка
Провідні ролі Федул («Афоня» 1975)
Інспектор Лестрейд («Шерлок Холмс і доктор Ватсон» 1979—1986)
міліціонер Грищенко («Зелений фургон» 1983)
наречений («Гараж», 1979)
фальшивий капітан Ковбасьєв («Ми з джазу» 1983)
IMDb ID 0111410

Борисла́в Микола́йович Брондуко́в (1 березня 1938, село Дубова (Красятицька селищна рада), Поліський район, Київська область, УРСР — 10 березня 2004, Биківня, Київ, Україна) — радянський та український актор, народний артист України.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в невеликому селі Дубова, неподалік від Києва[1]. З шести років у своєму рідному селі на всіх святах читав довгі вірші. У школі вчився добре, отримував грамоти. Десять класів закінчив лише з однією четвіркою — з хімії[2]. Закінчив у Києві будівельний технікум у 1960.

Працював виконробом на будівництві, потім на заводі «Арсенал», де грав у народному театрі. Там його побачив ректор Театрального інституту ім. І.Карпенко-Карого Микола Задніпровський, який запропонував Брондукову вступити до інституту. З 1961 по 1965 рік навчався у Театральному інституті ім. І. Карпенко-Карого. Брондуков був одним з найближчих друзів Івана Миколайчука, вони товаришували зі студентських часів[2]. Раїса Недашківська, народна артистка України, однокурсниця Брондукова по театральному інституту згадує:

«Боренька був приголомшливо талановитий. Його талант проявлявся не тільки на знімальному майданчику, а й у житті. У наші студентські роки він постійно всіх нас смішив. Просто доводив всіх до сліз, а сам в цей час залишався дуже серйозним.»[3]

Як кіноактор Борислав Брондуков дебютував 1962 року у фільмі Сергія Параджанова «Квітка на камені».

У 1968 році — нагороджений дипломом Всесоюзного кінофестивалю у Ленінграді за найкращу чоловічу роль у фільмі «Камінний хрест».

Пізніше він знявся у понад 110 фільмах, в тому числі у стрічках «Афоня», «Осінній марафон», «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона», «Вас чекає громадянка Ніканорова», «Будь здоровим і прощай», «Небезпечні гастролі», «Зелений фургон», «Ми з джазу».

У кіно Брондуков не грав головних персонажів. Він відмовлявся від центральних ролей, якщо вони йому не подобалися і завжди міг, за його словами, з будь-якого епізоду «зробити цукерку».

У 1995 році Брондуков став першим лауреатом Державної премії України імені Олександра Довженка.

У 1984 році актор пережив перший інсульт. Пізніше він переніс ще два інсульти і операцію з видалення гематоми головного мозку[4].

Востаннє на екрані Брондуков з'явився у 1997 році в картині «Хіппініада, або Материк любові», але після третього інсульту (1997) він не розмовляв і не вставав з ліжка. Постійно за ним доглядала дружина Катерина.

Надгробок Борислава Брондукова на Байковому кладовищі у Києві.

Борислав Брондуков помер 10 березня 2004 року на 67-му році життя. Був похований на Байковому кладовищі у Києві (ділянка № 49а).

Особисте життя[ред.ред. код]

На початку 1960-х Борислав Брондуков одружився зі студенткою Ленінградського політехнічного інституту Мариною. Борислав Брондуков зустрів її на зйомках фільму «Бур'ян». Вона була звукооператором[2]. Спільне життя виявилося невдалим, незабаром після весілля з'ясувалося, що дружина має психічне захворювання, і через короткий час вони розлучилися.

Зі своєю другою дружиною, Катериною, студенткою театрального інституту, Борислав познайомився у 1969 році, тоді йому був 31 рік, а їй 18. Борислав та Катерина Брондукови виховали двох синів — Богдана (1970 р. н.) і Костянтина (1979 р. н.)[5].

Премії та нагороди[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

У День українського кіно, 8 вересня 2012 року, в Києві на вулиці Інститутській, відкрили меморіальну дошку на фасадній стороні будинку, в якому він проживав на вул. Інститутській, 22/7 встановлено меморіальну дошку акторові[6].

У 2008 році в Києві видана книга «Тринадцять сповідей», складена вдовою актора Катериною Брондуковою. До неї увійшли поетичні мініатюри та вірші Брондукова[7].

Фільмографія[ред.ред. код]

Актор[ред.ред. код]

  1. «Квітка на камені» (1962)
  2. «Бур'ян» (1965)
  3. «Гадюка» (1965) — червоноармієць
  4. «Немає невідомих солдатів» (1965) — солдат
  5. «Хто повернеться — долюбить» (1966) — радянський партизан
  6. «Вій» — бурсак (1967)
  7. «Вечір на Івана Купала» (1968)
  8. «Камінний хрест» — крадій (1968)
  9. «Розвідники» (1968) — солдат
  10. «Анничка» — Крупяк, він же пан Крупенко, головний поліцай (1969)
  11. «Варчина земля» (1968) — Шевельков
  12. «Якщо є паруса» (1969) — Пташко
  13. «Комісари» (1969) — Коваль
  14. «Небезпечні гастролі» — сторож (1969)
  15. «Острів Вовчий» (1969)
  16. «Захар Беркут» — монгольський воєначальник (1970)
  17. «Олеся» — Ярмола (1970)
  18. «Сеспель» (1970)
  19. «Крок з даху» (1970) — поручик
  20. «Сім'я Коцюбинських» (1970) — Микола ІІ
  21. «Сімнадцятий трансатлантичний» (1971)
  22. «Де ви, лицарі?» (1971) — міліціонер
  23. «День моїх синів» (1971) — Силкін
  24. «Здраствуй і прощавай» (1972) — Раков
  25. «Тут нам жити» (1972) — Петро
  26. «Дід лівого крайнього» (1973) — Іван Бессараб
  27. «Чорний капітан» (1973)
  28. «Премія» (1974) — Зюбін
  29. «Я служу на кордоні» (1974) — майор Гребньов
  30. «Афоня» (1975) — Федул
  31. «Зірка чарівного щастя» (1976) — солдат
  32. «Марина» (1975) — Тиркін
  33. «Втеча з палацу» (1975) — Михайло
  34. «Повторне весілля» (1975) — директор майстерні
  35. «100 грам для хоробрості» (1976) — Федя
  36. «Два капітана» (1976) — Голуб
  37. «Дні Турбіних» (1976) — агітатор
  38. «Табір іде в небо» (1976) — Буча
  39. «Тривожний місяць вересень» (1976) — Попеленко
  40. «Удови» (1976) — Галкін
  41. «Женитьба» (1977) — Анучкін
  42. «Міміно» (1977) — людина, яка зважувалася перед польотом
  43. «Ніс» (1977) — Іван
  44. «У нас новенька» (1977) — Панков
  45. «Юлія Вревська» (1977) — Тюрін
  46. «Вас чекає громадянка Ніканорова» (1978) — Паша Дьожкін
  47. «Підозрілий» (1978)
  48. «Суєта суєт» (1978) — Сергієнко
  49. «Вавилон ХХ» (1979) — Явтушок
  50. «Гараж» (1979) — наречений
  51. «Кіт в мішку» (1979) — Кузьма Тюлькін
  52. «Осінній марафон» (1979) — перехожий
  53. «Шлях до Софії» (1979) — солдат
  54. «З коханням навпіл» (1979) — Якимович
  55. «Санта Есперанса» (1979) — Непомусенко
  56. «Шерлок Холмс і доктор Ватсон» (1979) — інспектор Лестрейд
  57. «Дульсінея Тобоська» (1980) — наречений Альдонси
  58. «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона» — інспектор Лестрейд (1980)
  59. «Про бідного гусара замовте слово» (1980) — тюремник
  60. «Продається ведмежа шкіра» (1980) — поштар
  61. «Крупна розмова» (1981) — Степчак
  62. «Осіння дорога до мами» (1981) — шофер
  63. «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Собака Баскервілів» — інспектор Лестрейд (1981)
  64. «Проданий сміх» — фотограф (1981)
  65. «Дивись в обидваа!» — товариш Ликін (1981)
  66. «Зіркове відрядження» (1982) — Лур
  67. «Козача застава» (1982) — Олексій Бутов
  68. «Падіння Кондора» (1982)
  69. «Сльози крапали» (1982) — господар коня
  70. «Спортлото-82» (1982) — директор туристичної бази
  71. «Справа для справжніх чоловіків» (1983) — Карпов
  72. «Якщо вірити Лопотухіну» (1983) — дядя Коля
  73. «Зелений фургон» (1983) — Грищенко
  74. «Ми з джазу» (1983) — підставний Колбасьєв
  75. «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Скарби Агри» — інспектор Лестрейд (1983)
  76. «Талісман» (1983) — майор міліції Васильєв
  77. «Унікум» (1983) — Петро Хомич
  78. «Я готовий прийняти виклик» (1983)
  79. «Вантаж без маркування» (1984) — матрос-охоронець
  80. «Жорстокий романс» (1984) — Іван, слуга у кав'ярні
  81. «Осінній подарунок фей» (1984) — художник
  82. «Якщо можеш, пробач» (1984)
  83. «Батальйони просять вогню» (1985) — старшина Цигичко
  84. «Вечорниці» (1985)
  85. «Кармелюк» (1985) — Данило
  86. «Небезпечно для життя!» (1985) — Андрій Павлович Передєлкін
  87. «Подвиг Одеси» (1985) — Борщ
  88. «Прощавай, зелень літа» (1985)
  89. «Дім батька твого» (1986)
  90. «Добре сидимо!» (1986) — дисертант
  91. «Зимівля на Студеній»
  92. «Злоблива неділя» (1986) — Степан Захарович
  93. «Не забудь озирнутися» (1986) — Топтунов
  94. «Потрібні люди» (1986) — сторож Петрович
  95. «Прем'єра у Соснівці» (1986)
  96. «Раз на раз не доводиться» (1987)
  97. Людина з бульвару Капуцинів (1987) — Денлі
  98. «Моя люба» (1987)
  99. Державний кордон. За порогом перемоги. Фільм 6-й — візник
  100. Генеральна репетиція — дядько Симон
  101. Загибель богів
  102. Грішник
  103. Лапта
  104. Мистецтво жити в Одесі — перший чекіст
  105. Мудромір — винахідник Микола Мурашко
  106. Світла особа — начальник відділу кадрів
  107. Гол у Спаські ворота — Михайло Михайлович
  108. Іспанська актриса для російського міністра — Єремій
  109. Ліфт для проміжної людини — Костянтин Павлович
  110. Небилиці про Івана
  111. Бля… або Сеніт-зон — «хрещений батько» мафії
  112. І повертається вітер — дядя Вася, сусід
  113. Нам дзвони не грали, коли ми помирали — дід
  114. І чорт з нами! — Петро Петрович, начальник УВС
  115. Ізгой (1991) — Гриб
  116. Медовий місяць (1991)
  117. Подарунок на іменини — Яким
  118. Карпатське золото — Зенон
  119. Чича — Мазай, начальник хору
  120. Мелодрама з замахом на вбивство (1992) — мужик
  121. Успіху вам, панове! (1992) — працівник крематорію
  122. Фанданго для мартишки (1992)
  123. Чотири листи фанери (1992) — кооператор
  124. Екстрасенс (1992)
  125. Секретний ешелон (1993) — Духнов
  126. Трам-тарарам, або Бухти-барахти (1993) — міліціонер
  127. Тутейші («Місцеві») (1993)
  128. Я сама (1993) — міліціонер
  129. Викуп (1994) — П'яний охоронець-ВОХРівець на вході у психлікарні
  130. Капітан Крокус і таємниця маленьких змовників (1994) — шеф поліції
  131. Майстер і Маргарита (1994, вийшов на екрани у 2011 році) — Варенуха
  132. Тихий жах (1995)
  133. Будемо жити (1995)
  134. Кайдашева сім'я (1996)
  135. Хіппініада, або Материк кохання (1997)

Кіножурнал «Фитиль»[ред.ред. код]

  1. «Здібний учень» (1979, випуск № 202) — слюсар-сантехнік

Література[ред.ред. код]

  • Борислав Брондуков. Тринадцять сповідей. — 2008[8]
  • Борислав Брондуков. Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. Біо — ЦБя. — К.: Поліграфкнига, 2004. — С. 483.
  • Борислав Брондуков. Кіномистецтво України: кінодовідник / Капельгородська Н. — К.: АВДІ, 2004. — С. 79.
  • Борислав Брондуков. Обличчя українського кіно. — К. : РС Worid Ukraine, 1997. — С. 38.
  • Борислав Брондуков. Український біографічний кінодовідник / Капельгородська Н. — К.: АВДІ, 2001. — С. 79.
  • Борислав Брондуков. УСЕ: універсальний словник-енциклопедія. — К.: Ірина, 1999. — С. 190.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]