Бронне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бронне
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Березнівський район Березнівський район
Рада/громада Бронська сільська рада
Код КОАТУУ 5620481401
Основні дані
Засноване 1562
Населення 914
Площа 1,38 км²
Густота населення 662,32 осіб/км²
Поштовий індекс 34611
Телефонний код +380 8–03653
Географічні дані
Географічні координати 51°05′01″ пн. ш. 26°38′15″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
171 м
Місцева влада
Адреса ради 34611, Рівненська обл., Березнівський р-н, с. Бронне, вул. Шевченка, 1а, тел. 3- 56- 38
Карта
Бронне. Карта розташування: Україна
Бронне
Бронне
Бронне. Карта розташування: Рівненська область
Бронне
Бронне
Мапа

Бро́нне — село в Україні, в Березнівському районі Рівненської області. Населення становить 914 осіб.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Розташоване за 14 км від районного центру, за 9 км від залізничної станції Малинськ. За 3 кілометри від автошляху Н25 Старокостянтинів — Городище.

Сусідні населені пункти:

Rose des vents Карачун Малушка Богуші Rose des vents
Малинськ N Тишиця
W    'Бронне'    E
S
Яринівка Поляни Орлівка

Заснування[ред. | ред. код]

Уперше село згадується в письмових джерелах 1562 року.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 898 осіб[1].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 99,56 %
російська 0,33 %
молдовська 0,11 %

Сільське господарство[ред. | ред. код]

В Радянський час на території села була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Дзержинського. В користуванні колгоспу 3419 га землі, у тому числі 902 га орної. Напрям господарства — льонарський з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом.

Персоналії[ред. | ред. код]

На фронтах Другої світової війни воювало 42 мешканці Бронного, 16 чол. полягли на полі бою, на вшанування їх пам'яті у селі встановлено обеліск. 19 мешканців села мають бойові ордени й медалі.

Омелянов Василь Степанович народився 16.07.1924 р. в селі Бронне. На фронт пішов в січні 1944 року. Воював на Третьому Білоруському фронті під командуванням Черняховського І. Д., в 1134 стрілецькому полку. Брав участь в боях за визволення міст Каунас, Чекишкін, Кенігсберг. Військове звання — сержант. Нагороджений Орденом Слави ІІІ ступеня, медаллю «За перемогу над Німеччиною». Помер 8.08.1993 р. Похований в с. Бронне.

Онищук Павло Прокопович народився в 1913 році в селі Бронне Березнівського району Рівненської області. Онищука Павла призвали в армію 29 січня 1944 року. Після проходження служби в третьому окремому батальйоні в Новоград — Волинську воював на Другому Українському фронті. Визволяв білоруські міста Бобровськ, Слуцьк. В боях за місто Барановичі отримав поранення. За заслуги при прориві на Бобруйському напрямі Онищук П. П. отримав подяку від Й. І. Сталіна. В грудні 1944 року був зарахований до складу 189-го запасного стрілецького полку, де прослужив до 1945 року. Нагороджений медаллю «За відвагу», ювілейною медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Ярошик Роман Кіндратович народився 1.10.1919року в селі Бронне Березнівського району Рівненської області. В жовтні 1940 року був призваний на військову службу, яку проходив у м. Миколаєві. З червня 1940 року воював в 144-му стрілецькому полку. Брав участь у бойових діях в Молдавії, в боях під Сталінградом, Румунії, Югославії, Угорщини (м. Будапешт), Чехословаччини (м. Братислава), Австрії (м. Хайнбург). За участь в боях за Австрійське місто Хайнбург Роман Кіндратович отримав подяку від Й. І. Сталіна. Нагороджений медалями: «За взяття Будапешта», «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.». Помер 27.10.2005 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]