Бронхи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бро́нхи (від грец. Βρονχος — «дихальне горло», «трахея» лат bronchia) — розгалуження дихальних шляхів у вищих хребетних амніот, у тому числі у людини.

Бронхи людини[ред.ред. код]

Бронхіальна система, бронхи зображені різними кольорами

Головні бронхи мають таку ж будову як і трахея. Вони розходяться і входять у ворота легень.

Правий бронх ширший і коротший (в ньому 6-8 хрящових півкілець) від лівого (тут є 9-12 півкілець), за напрямком правий бронх є ніби продовженням трахеї.

Від правого головного бронха беруть початок 3 часткових бронхи — верхній (під ним проходить права легенева артерія), середній і нижній.

Лівий головний бронх відразу ділиться на 2 часткових бронхи — верхній і нижній. Через лівий головний бронх перегинається дуга аорти, через правий — непарна вена.

Головні бронхи дають початок вторинним (частковим) бронхам. Від них відходять третинні (сегментарні) бронхи, які далі галузяться дихотомічно.

Далі бронхи поділяються на сегментарні (10 сегментів), часточкові і внутрішньочасточкові. Іноді трапляються додаткові сегментарні та субсегиентарні.

Міжнародна класифікація передбачає певні назви кожного бронхолегеневого сегмента та їхню нумерацію. Розгалужену систему бронхів називають бронхіальним деревом.

Із зменшенням калібру бронхів їхні хрящі поступово змінюють форму: спочатку це півкільця, потім хрящові пластинки різної величини, і зовсім вони зникають у бронхіолах завширшки близько 1 мм. У стінках внутрішньолегеневих бронхів є круговий шар міоцитів, розташованих між слизовою оболонкою і хрящами.

У дрібних бронхах (завширшки до 1-2 мм) поступово зникають хрящові пластинки і залози, а м'язова пластинка слизової оболонки стає відносно потовщеною. Внутрішньочасточкові бронхи розпадаються на різну кількість кінцевих (термінальних) бронхіол (18-20), які є кінцевими розгалуженнями повітроносних шляхів і мають діаметр близько 0,5 мм.

Бронхи вистелені війчастим псевдобагатошаровим епітелієм з великою кількістю келихподібних клітин. Є клітини Клара (секреторні), які виділяють ферменти для руйнування сурфактантів. Сурфактант (фосфоліпіди, білки і глікопротеїди) — поверхневоактивна речовина, яка підтримує поверхневий натяг альвеол. Має бактерицидні властивості.