Бронєвой Леонід Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бронєвой Леонід Сергійович
Leonid Bronevoy.jpg
Народився 17 грудня 1928(1928-12-17) (88 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство: СРСР і Росія
Рід діяльності: актор
Alma mater: Школа-студія МХАТ
Нагороди:
Народний артист СРСР Order "For Merit to the Fatherland" I class Order For Services to the Fatherland II class Order "For Merit to the Fatherland" III class Order "For Merit to the Fatherland" IV class Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «Ветеран праці»
Ribbon Medal 850 Mosow.png
Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих
Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Народний артист України Державна премія Російської Федерації Golden Mask Award.png
IMDb: ID 0111424
lenkom.ru/actors/bronevoy/
Commons-logo.svg Бронєвой Леонід Сергійович у Вікісховищі

Леоні́д Сергі́йович Бронєво́й (нар. 17 грудня 1928, Київ) — російський актор. Народний артист СРСР (1987). Лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих і лауреат Державної премії РФ імені К. С. Станіславського. Народний артист України (2013)[1]. В березні 2014 року підтримав анексію Криму та агресивну політику Путіна стосовно України[2]

Біографія[ред.ред. код]

Народився в родині Соломона Йосифовича Бронєвого (справжнє прізвище — Факторович),[3] генерала НКВД, та його дружини Белли Львівної. Батько був начальником 6-го відділу НКВС УСРР, згодом репресований (арештований у 1937, «отримав» 5 років, потім термін продовжили, звільнився у 1946). Матір працювала бухгалтером, похована на Байковому кладовищі у Києві. Сестра матері — співачка Олена Ландау,[4] солістка Львівської опери у 1940—1941 та 1944—1945 роках[5]. Стрийко — Олександр Факторович (Бронєвой).

Навчався в Ташкентському інституті театрального мистецтва та Школі-студії МХАТ.

Починав акторську кар'єру в провінційних театрах СРСР — грав на сценах Іркутська, Грозного, Оренбургу, Вороніжа.

У Москві працював у Театрі на Малій Бронній.

Дебютом в кіно стала роль у стрічці «Товариш Арсеній» (1964). Успіх і популярність принесла роль Генріха Мюллера в кіносеріалі «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973).

З 1988 року грає в театрі «Ленком» (Москва).

Проживає в 2-кімнатній квартирі у Москві. Свого часу в ній побував начальник охорони Президента Росії, обіцяв допомогти з ремонтом, але далі обіцянки справа не пішла[6].

Сім'я[ред.ред. код]

Перша дружина — Валентина Блінова (померла від раку), їх донька — Валентина (мала 4 роки, коли втратила матір). Друга дружина — Вікторія.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
  • Большой энциклопедический словарь. (рос.)
  • Леонид Броневой: «Писатель Леонов сказал бы…» // Бульвар Гордона. — 2016. — № 32 (588) (авг.). — С. 8—12. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.