Броніслав Леонард Радзишевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Броніслав Радзишевський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Радзишевський.
Броніслав Леонард Радзишевський
Bronisław Leonard Radziszewski
Народився 6 листопада 1838(1838-11-06)
м. Варшава
Помер 11 березня 1914(1914-03-11) (75 років)
м. Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Країна  Російська імперія
Національність поляк
Діяльність хімік, політик
Alma mater Московський університет
Галузь хімія
Заклад Львівський університет
Посада ректор Львівського університету (1882—1883)
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор
Відомі учні Станіслав Нємчицький
Війна Польське повстання 1863—1864
Рід Q123697043?
Нагороди
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
CMNS: Броніслав Леонард Радзишевський у Вікісховищі

Броніслав Радзишевський (пол. Bronisław Leonard Radziszewski; 6 листопада 1838, Варшава — 11 березня 1914, Львів) — польський хімік, професор і ректор Львівського університету (1882—1883), почесний громадянин Львова. Голова комітету спорудження пам'ятника Адамові Міцкевичу у Львові[1]

Біографія[ред. | ред. код]

1855 року закінчив гімназію у Варшаві. З 1855 по 1861 рік вивчав природничі науки в Московському університеті. З жовтня 1862 року по червень 1863 року викладав природознавство в гімназії у Варшаві.

Взяв активну участь в січневому повстанні. Під час повстання він був помічником секретаря тимчасового уряду Юзефа Каетана Яновського, а також урядовим комісаром і уповноваженим у Августовському воєводстві під псевдонімом Ігнацій Чиньский (пол. Ignacy Czyński).

Після придушення повстання Радзишевський емігрував до Бельгії, де з 1864 по 1867 році вивчав хімію в Гентському університеті. 1867 року став доктором. Потім протягом трьох років був асистентом в університеті міста Левен (Бельгія).

1870 року переїхав до Кракова, де викладав як професор хімії в Технічному інституті і одночасно був викладачем у середній школі. У червні 1872 року отримав посаду професора загальної хімії та фармацевтики в Львівському університеті. Він став першим професором у Львові, який навчав хімію польською мовою. Став завідувачем кафедри і директором інституту хімії.

1874 року він став ординарним професором. У 1879—1880 роках він був також деканом філософського факультету. У 1882—1883 роках Броніслав Радзишевський був ректором Львівського університету.

Автор понад 200 наукових праць в галузі органічної хімії, спеціалізувався на вивченні ароматичних сполук. Його ім'ям названа хімічна реакція: «Реакція Радзишевського».

Радзишевський займався вивченням явища люмінесценції. Йому вдалося довести, що деякі розчини складних органічних сполук починають світитися при збагаченні їх киснем. Як тільки припинялася подача кисню, світіння припинялося. Йому вдалося обчислити, що суміш, що складається з 0,003 г органічної сполуки і 0,0006 г кисню, світиться протягом 500 годин. Радзишевський висловив припущення, що точно такий же механізм має і світіння деяких медуз, риб і порохно. А саме: це світіння — результат повільного окиснення деяких органічних сполук киснем повітря.

Радзишевський був активний у громадському житті. З 1874 по 1903 роки він був членом міської ради Львова. Як ректор університету він був членом Галицького крайового сейму.1874 року спільно з Феліксом Кройтцом (пол. Feliks Kreutz) заснували Польське наукове товариство дослідників природи ім. Коперника. Радзишевський був членом правління цього товариства, а в 1877—1878 і в 1890—1891 роках — його президентом.

З 1876 року почав видавати журнал «Космос» (Kosmos). До 1913 року він опублікував 135 статей в цьому журналі. З 1874 року Радзишевський — член-кореспондент Академії наук, а з 1881 року — дійсний член Академії наук. Він був також членом Празької академії наук, членом товариства аптекарів Галичини, членом товариства хіміків Чехії.

Броніслав Радзишевський похований у Львові на 71 полі Личаківського кладовища.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ С. 12
  2. ↑ Dyplom i medal złoty dla Pana Prezydenta R. P. [Архівовано 11 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska, Nr 206 z 9 września 1936. — S. 1.
  3. ↑ Odznaczenia jubileuszowe [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Nowa Reforma, Nr 277 z 3 grudnia 1898. — S. 5.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
GND: 117686034 · GKG: /g/122sgdyb · ISNI: 0000000071473922 · LIH: LNB:qKE;=BX · MAK: 9810674111405606 · NLP: a0000001187435 · NUKAT: n00092660 · VIAF: 42621273 · WorldCat: viaf-42621273
Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Броніслав_Леонард_Радзишевський&oldid=40359740