Перейти до вмісту

Бруант білогорлий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Бруант білогорлий

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Passerellidae
Рід:Бруант (Zonotrichia)
Вид:Z. albicollis
Біноміальна назва
Zonotrichia albicollis
(Gmelin, 1789)
Ареал виду     Гніздування     Проживання впродовж року     Зимування     Міграція
Ареал виду     Гніздування     Проживання впродовж року     Зимування     Міграція
Посилання
Вікісховище:Zonotrichia albicollis
Віківиди:Zonotrichia albicollis
EOL:45511192
ITIS:179462
МСОП:22721085
NCBI:44394
Fossilworks:129850

Бруант білогорлий[1] (Zonotrichia albicollis) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae, поширений в Північній Америці.

Опис

[ред. | ред. код]

Цей птах досягає 17 см завдовжки та має розмах крил до 23 см. Зазвичай важить близько 26 г[2]. Існують дві варіації забарвлення: бежово-смугаста і біло-смугаста. В особин біло-смугастої форми чорна «корона» і центральна біла смужка та білі «вії». Райони вух сірі, з чорною лінією зверху[2]. Бежово-смугаста форма відрізняється тим, що має буру корону і бежову центральну смужку та «вії», вушні області сірі або світло-коричневі, з бурою лінією зверху. Очі в обох форм темно-каштанові, горло біле, дзьоб сірий[2]. Деякі особини мають темні поздовжні смужки навколо горла. Груди сірі або бежові[2].

Поведінка

[ред. | ред. код]
Бруант бежово-смугастої морфи смакує «салаткою» з кульбаби

Наявність двох біоморф бруанта білогорлого зумовлена генетично. В природі птахи практично завжди спарюються з особинами протилежної морфи. Цікаво, що самці віддають перевагу біло-смугастим самицям, у той час як самиці — навпаки, воліють бежово-смугастих самців. В той же час особини біло-смугастої форми — і самці й самиці — у час спарювання більш агресивні, і тому «виграють» бажаного партнера. Спостереження показують, що самці активно захищають гніздову територію від конкурентів, виганяючи їх за межі. Гнізда будують близько від поверхні у купах хмизу, сплетеній траві чи під листям. У разі втрати кладки, пара може влаштувати гніздо високо в гілках дерев. В негніздовий період агресивність проявляється менше, і обидві морфи співіснують у зграях, зберігаючи певну ієрархію.[3].

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бруант білогорлий
  1. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. ↑ а б в г Sibley, David A. (2000). National Audubon Society The Sibley Field Guide to Birds. New York: Alfred A. Knopf. с. 494. ISBN 0-679-45122-6.
  3. ↑ White-throated Sparrow/All about birds//The Cornell Lab of Ornitology [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бруант_білогорлий&oldid=44312722