Брудна бомба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брудна бомба
Demonstration cluster bomb.jpg
Демонстраційна боєголовка ракети MGR-1 Honest John[en] з кластерами зарину.
Тип бомба, боєголовка ракети, снаряд
Характеристики

Транспорт літак, ракета, артилерія

Брудна бомба або радіологічний розсіюючий пристрій (РРП) — можлива радіологічна зброя, що поєднує в собі радіоактивний матеріал із звичайною вибухівкою.

Відомості[ред. | ред. код]

Метою зброї є забруднення території навколо зони вибуху радіоактивним матеріалом, в першу чергу для ускладнення перебування в цій зоні цивільних осіб. Брудну бомбу не слід плутати з ядерною зброєю, яка, виділяючи ядерну енергію створює ефект вибуху, який значно перевищує руйнування та завдану шкоду навколишньому середовищу, ніж ті руйнування та шкоду, які можна досягти за допомогою звичайних вибухових речовин.

Хоча радіологічний розсіюючий пристрій (РРП) буде призначений для розповсюдження радіоактивного матеріалу на великій площі, бомба, яка використовує звичайні вибухові речовини і створює вибухову хвилю, є набагато більш смертельною для живих організмів, ніж небезпека, пов'язана з радіоактивними матеріалами, які можуть бути додані до вибухової речовини. Випромінювання, спричинене брудною бомбою, не буде достатньо сильним, щоб викликати серйозні масові захворювання або смерті. Тестовий вибух і подальші розрахунки, здійснені Міністерством енергетики США, виявили, що за умови, коли протягом одного року нічого не буде зроблено для очищення (дезактивації) ураженої ділянки, і мешканці залишаться в постраждалому районі, опромінення буде «досить високим», але не смертельним. Останні аналізи радіоактивних опадів у результаті аварії на Чорнобильській АЕС, підтверджують це, показуючи, що вплив на більшість населення в околицях ураження (окрім найближчих) був практично не помітним.

Так як брудна бомба навряд чи викличе багато смертей від впливу радіації, і в XXI столітті часто поширена думка, що це зброя масового знищення. Її призначенням, імовірно, є більше психологічна, а не фізична шкода, через масову паніку і терор. З цієї причини брудні бомби іноді називають «зброєю масового відволікання». Крім того, локалізація та знезараження тисяч жертв, а також знезараження постраждалого району може потребувати значного часу та ресурсів. Зона враження буде частково непридатною для використання, що спричинить економічні втрати.

У популярній культурі[ред. | ред. код]

  • У фільмі «Голдфінгер» (1964) про Джеймса Бонда. І Джеймс Бонд, і Голдфінгер (антагоніст) називають пристрій, який планує здетонувати Голдфінгер, «брудним».
  • В індійському фільмі «Вішвароопам» (2013) сюжет обертається навколо брудної бомби, зробленої з цезію, добутого з онкологічного обладнання; і яку планують підірвати у Нью-Йорку.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]