Брукман Марко Борисович
| Брукман Марко Борисович | |
|---|---|
| Народження | 6 (18) березня 1884 Бешенковичі, Лепельський повітd, Вітебська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 9 лютого 1929 (44 роки) |
| Полтава, Українська СРР, СРСР | |
| Поховання | Полтава |
| Країна | |
| Жанр | портрет |
| Навчання | Одеське художнє училище і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1917) |
| Вчитель | Костанді Киріак Костянтинович, Ладиженський Геннадій Олександрович і Циоглінський Іван Францевич |
| Діяльність | художник |
| Член | Асоціація художників революційної Росії і Асоціація художників Червоної України |
| Роботи в колекції | Полтавський художній музей імені Миколи Ярошенка і Полтавський літературно-меморіальний музей Володимира Короленка |
| Нагороди | |
Марко Борисович Бру́кман (справжнє ім'я — Мордух Беркович; 18 березня 1884, Бешенковичі — 9 лютого 1929, Полтава) — український живописець-портретист та плакатист; член Асоціації художників революційної Росії з 1926 року та Асоціації художників Червоної України з 1927 року[1]. Герой Праці з 1926 року[2].
Народився 6 [18] березня 1884 року в містечку Бешенковичах (нині селище міського типу Вітебської області Білорусі) у багатодітній сім'ї. Згодом сім'я переїхала до Полтави[3]. У Полтаві навчався приватній студії Олександри Рощиної[3], згодом в Одеському художньому училищі (був учнем Киріака Костанді, Геннадія Ладиженського[3])
1905 року повернувся до Полтави. Згодом поїхав до Санкт-Петербурга. Вступив до Рисувальної школи Товариства заохочення художників, кілька років навчався у майстерні портретиста, професора Яна Францовича Ціонглінського. З 1915 по 1917 рік був вільним слухачем Вищого художнього училища по класу живопису[3].
У 1920-х роках працював художником у всеукраїнському Кінофотокомітеті[3]. Помер в Полтаві 9 лютого 1929 року.
Працював у галузях станкового живопису (писав переважно портрети) та плаката. Серед робіт портрети:
- вчителя Івана Ризенка (1926);
- письменника Володимира Короленка (Полтавський художній музей[4]);
- художників
- Соломона Розенбаума (1928);
- Матвія Донцова (1928);
- Юхима Михайлова (1928);
- Павла Горобця (1928);
- Ф. Литвиненка (1929).
Автор плаката «Григорій Сковорода» (1919).
Брав участь у художніх виставках у Полтаві з 1919 року, Москві у 1926 році, Харкові у 1927 році[1].
Багато творів художника втрачені під час німецько-радянської війни, решта зберігається у Полтавському художньому музеї та Полтавському літературно-меморіальному музеї Володимира Короленка[1].
- ↑ а б в Енциклопедія сучасної України, 2004.
- ↑ Брукман Марк Борисович / Российская еврейская энциклопедия. (рос.)
- ↑ а б в г д Марина Федорова (6 березня 2024). Портретист Марк Брукман. Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка.
- ↑ Словник художників України, 1973.
- Брукман Марко Борисович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 36.;
- В. М. Ханко. Брукман Марко Борисович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
- Народились 18 березня
- Народились 1884
- Уродженці Бешенковичів
- Померли 9 лютого
- Померли 1929
- Померли в Полтаві
- Поховані в Полтаві
- Випускники Одеського художнього училища
- Випускники Вищого художнього училища
- Члени Асоціації художників революційної Росії
- Члени Асоціації художників Червоної України
- Герої Праці
- Українські живописці
- Українські плакатисти
- Українські портретисти
- Радянські художники-портретисти
- Плакатисти СРСР
- Художники Полтави
- Полтавські євреї
