Брунари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Брунари
пол. Brunary
Brunary2(js).jpg
Церква Архангела Михаїла

Координати 49°32′09″ пн. ш. 21°05′51″ сх. д. / 49.535833333360777431° пн. ш. 21.09750000002777881° сх. д. / 49.535833333360777431; 21.09750000002777881Координати: 49°32′09″ пн. ш. 21°05′51″ сх. д. / 49.535833333360777431° пн. ш. 21.09750000002777881° сх. д. / 49.535833333360777431; 21.09750000002777881

Країна Польща
Воєводство Малопольське воєводство
Повіт Горлицький повіт
Гміна Устя-Горлицьке
Перша згадка 1335
Населення 876 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 18
Поштовий індекс 38-315
Автомобільний код KGR
SIMC 0467910
GeoNames 775239
Брунари. Карта розташування: Польща
Брунари
Брунари
Брунари (Польща)
Брунари. Карта розташування: Малопольське воєводство
Брунари
Брунари
Брунари (Малопольське воєводство)

Брунари (пол. Brunary) — село в Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 876 осіб (2011[1]). Історично належить до Лемківщини[2]. Брунари діляться на присілки: Брунари-Вижні, Брунари-Нижні, Яшкова і Вершки (перші три — окремі села до 1947 р.).

Розташування[ред. | ред. код]

Село лежить за 9 км від адміністративного центру Устя-Горлицьке, 15 км від міста Горлиці та за 97 км від Кракова.

Історія села[ред. | ред. код]

Перша згадка про село Брунари датується 1335 роком, коли король Польщі Казимир III Великий призначив солтисом Данила Яшковського, виділив землю для церкви у Брунарах і закріпачив село за німецьким правом. Колишнє село Яшкова (теперішня частина села Брунари) закріпачив село за німецьким правом Самуель Яшко в 1343 році від імені Казимира Великого. У 1391 села були передані єпископу Кракова у складі т. зв. мушинського ключа. В 1426 році переведені на волоське право, а в 1577 було закріпачено Брунари Нижні.

В 1626 році єпископ Кракова заборонив будівництво будь-яких греко-католицьких церков або збільшення кількості греко-католицьких священиків на своїй землі. В 1641 році єпископ Кракова віддав власність церков у Чорній та Перунці для підтримки священика Матея Бодневича у Брунарах з умовою, щоб помічник був з Чорної.[3].

Метричні книги велися з 1776 року[4].

До виселення лемків село належало до Грибівського деканату Перемиської єпархії. Населення села Брунари Вижні складалось переважно з українців, греко-католиків:

  • 1840 — 383 греко-католиків
  • 1859 — 285 греко-католиків
  • 1879 — 306 греко-католиків
  • 1899 — 387 греко-католиків
  • 1926 — 340 греко-католиків

та

  • 1936 — 858 греко-католиків; 48 католиків; 20 юдеїв разом у обох Брунарах.

У селах Брунари Вижні, Брунари Нижні та Яшкова до 1945 року було практично чисто лемківське населення, зокрема на 1.01.1939:

  • Брунари Вижні — 440 жителів (415 українців, 15 поляків і 10 євреїв)
  • Брунари Нижні — 510 жителів (455 українців, 45 поляків — прибулих працівників тартака і 10 євреїв)
  • Яшкова — 340 жителів (усі 340 українці)[5].

На відміну від обох Брунарів у селі Яшкова залишилося тільки 50 греко-католиків через перехід у 1928 р. 280 жителів до Польської православної церкви.

У 1940 р. в 36-річному віці помер місцевий парох і за сумісництвом декан Грибівського деканату Антоній Погорецький унаслідок тяжких побоїв, отриманих у концтаборі Береза Картузька; похований коло церкви.

Під час німецької окупації місцева вчителька переховувала чотирьох євреїв. Власник магазину в селі поляк-фольксдойч доніс німцям і ті розстріляли 4 євреїв, учительку, її чоловіка і двох дітей.

Понад 10 молодих людей з Брунарів вступило до УПА в 1945—1947 рр. і захищали рідний край від польського терору. 5 жовтня 1946 р. під селом розгорівся бій з Військом Польським.[6]

У 1947 р. в ході операції «Вісла» українців з усіх трьох сіл було ув'язнено в концтаборі «Явожно» або депортовано на понімецькі землі[7].

У 1975—1998 роках село належало до Новосончівського повіту Новосондецького воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 471 125 312 34
Жінки 405 126 225 54
Разом 876 251 537 88

Церква Архангела Михаїла[ред. | ред. код]

Церква Архангела Михаїла — давній греко-католицький храм[9]. Перша божниця у Брунарах постала після 1616 року, коли у селі була заснована греко-католицька парафія. Нову церкву збудували 1653 року, а сучасну церкву — в XVIII столітті. 1831 року її перебудували й розширили. Колишній презбітерій поєднали з навою. Дерев'яна церква належить до лемківського зодчества XVII століття. Архітектурна структура храму розділена на три квадрати: вівтар, нава і бабинець. Усі зовнішні елементи церкви покрити ґонтом. Над притвором височіє вежа. Кожна баня увінчана декоративними хрестами. Усередині бароковий іконостас XVIII століття. Збереглися настінні фрески XVIIIХІХ століть, розписані в синіх тонах з виноградними мотивами. Окрім головного вівтаря XVII століття у церкві є два бокових вівтаря XVIII століття. Художньо цінними у них є ікони Богородиці й Преображення.

Після операції «Вісла» 1947 року, коли лемки були переселені на понімецькі території Польщі, храм став використовуватися як римо-католицький костел.

2013 року храм оголосили об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з рядом інших дерев'яних церков у Польщі та Україні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Села в Польщі де до 1945 року мешкали лемки. www.lemko.org. Процитовано 27 жовтня 2015. 
  3. Прадідівська слава. Верхні Брунари
  4. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 37-38
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 24, 116.
  6. Богдан ГАЛЬЧАК. СТОСУНКИ ЛЕМКІВ З УКРАЇНСЬКОЮ ПОВСТАНСЬКОЮ АРМІЄЮ
  7. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  9. Тарас Я. М. Лемківська школа народного храмового будівництва // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 65-річчю депортації українців з території Польщі на Східну Україну. — Луганськ, 2010. — С. 42-43

Посилання[ред. | ред. код]