Бруно Бауер
| Бруно Бауер | |
|---|---|
нім. Bruno Bauer  | |
 | |
| Народився | 6 вересня 1809[1][2][…] Айзенберг, Німеччина |
| Помер | 15 квітня 1882[1][2][3] (72 роки) Нойкельн (район Берліна), Neuköllnd, Берлін, Німецька імперія |
| Країна |  Саксен-Альтенбурзьке герцогство |
| Діяльність | філософ, богослов, письменник |
| Alma mater | HU Berlin Friedrich-Wilhelms-Gymnasiumd |
| Галузь | Молодогеґельянство |
| Заклад | Боннський університет |
| Вчителі | Philip Marheineked і Ernst Wilhelm Hengstenbergd |
| Аспіранти, докторанти | Карл Маркс |
 Бруно Бауер у Вікісховищі | |
Бру́но Ба́уер (6 вересня 1809 — 15 квітня 1882) — німецький філософ-ідеаліст, молодогеґельянець; з 60-х рр. — прихильник Бісмарка. В дослідженнях раннього християнства («Критика євангельської історії Іоанна», «Критика синоптичних євангелій») Бауер доводив, що євангельські перекази є вигаданими історіями, результатом умисної творчості окремих осіб. Самосвідомість «критичних осіб» Бауер трактує як головну рушійну силу історії. Критика ідеалістичних поглядів Бауера дана в працях К. Маркса і Ф. Енгельса «Святе сімейство» і «Німецька ідеологія».
- Бауер, Бруно // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Бауер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Бауер Бруно // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118507249 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
