Бруно Маріоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бруно Маріоні
Особисті дані
Народження 15 червня 1975(1975-06-15) (45 років)
  Сан-Ніколас-де-лос-Арройос, Аргентина
Зріст 177 см
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1995–1997 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» 49 (20)
1997 Аргентина «Естудьянтес» 15 (4)
1998–1999 Португалія «Спортінг» 16 (1)
1999–2000 Аргентина «Індепендьєнте» 28 (16)
2000 Іспанія «Вільярреал» 13 (3)
2001 Аргентина «Індепендьєнте» 12 (0)
2001–2003 Іспанія «Тенерифе» 45 (14)
2003 Аргентина «Індепендьєнте» 12 (0)
2004–2006 Мексика «УНАМ Пумас» 57 (27)
2006 Мексика «Толука» 18 (15)
2007 Аргентина «Бока Хуніорс» 12 (1)
2007–2008 Мексика «Атлас» 30 (12)
2008   Мексика «Пачука» 12 (3)
2008–2009 Мексика «Атлас» 14 (5)
2009 Мексика «Естудіантес Текос» 13 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2017–2018 Мексика «Венадос»
2019 Мексика «УНАМ Пумас»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Бруно Маріоні (ісп. Bruno Marioni, нар. 15 червня 1975, Сан-Ніколас-де-лос-Арройос) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника за низку аргентинських, європейських та мексиканських команд. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за команду «Ньюеллс Олд Бойз», в за два сезони забив 20 голів у 49 матчах, заявивши про себе як про одного з найперспективніших молодих нападників країни. 1997 року був запрошений до «Естудьянтес» (Ла-Плата), а наступного року перебрався до Європи, де його першою командою став лісабонський «Спортінг».

У Португалії не зміг продемонструвати свою результативність і за рік, у 1999, повернувся на батьківщину, де став гравцем «Індепендьєнте» (Авельянеда). Згодом ще двічі пробував свої сили у європейському футболі — частину 2000 року провів у «Вільярреалі», а протягом 2001–2003 років захищав кольори іншої іспанської команди, «Тенерифе». Якщо у складі «Вільярреала» особливо нічим не відзначився, то в команді з Канарських островів був помітною фігурою в нападі. В сезоні 2001/02, який «Тенерифе» після дворічної перерви проводив у Ла-Лізі, Маріоні з 10-ма голами став найкращим бомбардиром команди, у наступних двох сезонах, вже у Сегунді, також регулярно забивав. У перервах між своїми європейськими вояжами продовжував виступати за «Індепендьєнте», до цієї ж команди повенувся 2003 року.

2004 року нападник перебрався до мексиканського чемпіонату, ставши гравцем «УНАМ Пумас» і відразу почавши демонструвати пристойну результативність. У Клаусурі мексиканської першості 2004 року розділив зі співвітчизником Андресом Сільверою титул найкращого бомбардира змагання (забили по 16 голів). Згодом повторив це досягнення в Апертурі 2006 року, забивши 11 голів, щоправда вже у складі «Толуки».

Після нетривалого повернення на батьківщину, де частину 2007 року відіграв за «Бока Хуніорс», знову грав у Мексиці, цього разу за «Атлас» та «Пачуку», а завершував ігрову кар'єру у команді «Естудіантес Текос» 2009 року.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Протягом 2017–2018 років був головним тренером мексиканського клубу «Венадос», згодом протягом частини 2019 року тренував «УНАМ Пумас».

Посилання[ред. | ред. код]