Бруно Чирілло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бруно Чирілло
Bruno Cirillo.jpg
Особові дані
Народження 21 березня 1977(1977-03-21) (41 рік)
  Кастелламмаре-ді-Стабія, Італія
Зріст 187 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Італія «Реджина»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1994–2000 Італія «Реджина» 49 (2)
1996–1998   Італія «Триказе» 54 (4)
2000–2001 Італія «Інтернаціонале» 17 (0)
2001–2005 Італія «Лечче» 32 (4)
2002–2003   Італія «Реджина» 10 (0)
2003–2005   Італія «Сієна» 54 (0)
2005–2007 Греція АЕК 50 (3)
2007–2008 Іспанія «Леванте» 16 (0)
2008–2009 Італія «Реджина» 50 (0)
2009–2012 Греція ПАОК 58 (3)
2012–2013 Кіпр «Алкі» 7 (0)
2013 Франція «Мец» 15 (0)
2013–2014 Греція АЕК 3 (0)
2014 Індія «Пуне Сіті» 14 (0)
2015 Італія «Реджина» 14 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1999–2000 Італія Італія U-21 11 (0)
2000 Італія Італія (ол.) 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Бруно Чирілло (італ. Bruno Cirillo, нар. 21 березня 1977, Кастелламмаре-ді-Стабія) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 21 березня 1977 року в місті Кастелламмаре-ді-Стабія. Вихованець футбольної школи клубу «Реджина». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1994 року в основній команді того ж клубу, але закріпитись в команді не зумів, взявши участь лише у 1 матчі Серії С1 сезону 1994-95, за результатами якого клуб вийшов до Серії В. 1996 року молодого півзахисника було віддано в оренду в «Триказе», де він відразу став основним гравцем, зігравши за два сезони 54 матчі в Серії С2, в яких забив 4 голи.

Влітку 1998 року Чирілло повернувся в «Реджину», де став залучатись до основного складу і у першому ж сезоні допоміг команді вийти до Серії А. Дебютував в елітному дивізіоні 29 серпня 1999 року в матчі проти «Ювентуса» (1:1) і забив свій перший гол в Серії А 19 березня 2000 року на Стадіо Олімпіко в Римі проти «Роми».

Всього він зіграв у 32 матчах Серії А і забив 2 голи, будучи основним гравцем команди, чим привернув до себе увагу численних клубів, в числі яких опинився «Інтернаціонале», куди і перейшов влітку 2000 року[1]. Дебютував у складі міланського гранда 28 вересня 2000 року в матчі проти «Руху» (Хожув) (4:1) в першому раунді Кубка УЄФА. Проте в команді Бруно надовго не затримався, так і не ставши основним гравцем, і останній раз зіграв за команду 17 червня 2001 року в матчі чемпіонату проти «Болоньї» (2:1). Всього за сезон Чирілло зіграв лише у 26 матчах (17 в Серії А, 7 в Кубку УЄФА і 2 в Кубку Італіі).

Влітку 2001 року за 6 мільярдів лір Бруно перейшов в «Лечче» на правах співволодіння[2][3]. У першому сезоні клуб зіграв за «жовто-червоних» 18 ігор і забив 3 голи в Серії А, проте команда опустилась до нижчого дивізіону. Після цього у червні 2002 року «Лечче» викупило повністю контракт гравця за 306 тис. євро[3] і віддало його на правах оренди в рідну «Реджина», де провів першу половину наступного сезону. У другій частині сезону 2002-03 Чирілло допоміг «Лечче» відразу повернутись назад до Серії А, після чого влітку 2003 року був відданий в оренду в «Сієну», де провів два наступні сезони, зігравши в 54 матчах Серії А.

Бруно Чирілло під час виступів за «Реджину». 2008 рік.

1 лютого 2004 року після закінчення матчу Серії А проти «Інтернаціонале» (0:4), Марко Матерацці, який не брав участь в матчі через травму, в підтрибунному приміщенні побився з Бруно Чирілло, який був його партнером по «Інтеру» в 2000—2001 роках. Бруно з'явився перед камерами телеканалу RAI з розбитою губою і забоями на обличчі, заявивши, що синці на його тілі — наслідки ударів Матерацці. Чирілло заявив, що захисник «Інтера» всю гру насміхався над ним, а після влаштував бійку. В підсумку Матерацці був дискваліфікований на чотири матчі[4]. Через кілька днів в штаб-квартирі La Gazzetta Dello Sport відбулася церемонія примирення між двома гравцями[5].

13 липня 2005 року Чирілло перейшов в грецький АЕК, у складі якого дебютував у лізі Лізі чемпіонів сезону 2006-07. В останньому турі проти «Андерлехта» Чирілло навіть відзначився голом, який дозволив би грецькій команді кваліфікуватись в плей-оф, якби в паралельному матчі «Лілль» не обіграв на «Сан-Сіро» невмотивований «Мілан», проте французи зуміли перемогти 2:0 і АЕК продовжив виступи у Кубку УЄФА, де вилетів у першому ж раунді від іншого французького клуба «Парі Сен-Жермен». 29 квітня 2007 року Чіріло зіграв свій останній матч за АЕК проти клубу «Шкода Ксанті» в грецькій Суперлізі. Відразу після гри він підтвердив, що покидає команду.

4 липня 2007 року підписав дворічний контракт з іспанським «Леванте»[6][7], але через нездатність клубу платити зарплату гравцям в січні 2008 року разом із співвітчизником Марко Сторарі покинув клуб, після чого повернувся в рідну «Реджину»[8]. Цього разу Чирілло провів у команді півтора сезони, проте за підсумками сезону 2008-09 не зумів врятувати команду від вильоту в Серію В, після чого покинув клуб в червні 2009 року[9].

12 червня 2009 року підписав дворічний контракт з грецьким ПАОКом[10][11]. Тут Чирілло став одним основних гравців захисту грецького клубу і в останньому турі сезону забив свій перший гол за клуб. Після цього Чирілло також відзначився в еврокубковому плей-оф, який клуб із Салонік, що дозволило команді на наступний сезон вийти в Лігу чемпіонів. Щоправда там клуб надовго не затримався, програвши в першому ж кваліфікаційному раунді «Аяксу». Всього Чирілло відіграв за клуб із Салонік три сезони своєї ігрової кар'єри, взявши участь у 74 матчах чемпіонату.

23 серпня 2012 року Бруно підписав контракт з «Алкі», яка грала у вищому дивізіоні Кіпру. Там футболіст провів лише пів року і 28 січня 2013 року став гравцем «Меца»[12], що виступав у Національному чемпіонаті, в третьому французькому дивізіоні. Проте допомогти клубу з Лотарингії пробитись до Ліги 2 італійський захисник не зумів.

Бруно Чирілло (крайній ліворуч) у складі ПАОКа. 2011 рік.

26 серпня 2013 року Чиріло підписав однорічну угоду з АЕКом, повернувшись в клуб після шести років перерви[13]. Клуб тоді саме через фінансові проблеми був відправлений в Футбольну лігу 2, третій дивізіон Греції. Проте цього разу Бруно не зміг стати основним гравцем і зіграв за сезон лише 11 матчів чемпіонату.

21 серпня 2014 року Чіріло був обраний під першим номером на інавгураційному міжнародному драфті індійської Суперліги клубом «Пуне Сіті»[14]. Згодом на цьому ж драфті до клубу потрапив і його співвітчизник Емануеле Беларді, а тренером команди був ще один італієць Франко Коломба[15][16]. Чирілло дебютував в індійській Суперлізі 14 жовтня в матчі проти «Делі Дайнамос» (0:0)[17], а за відсутності Давіда Трезеге виводив команду з капітанською пов'язкою[18][19]. По закінченні сезону, який клуб завершив на 6 місці, Бруно покинув клуб.

3 січня 2015 року Чирілло повернувся в рідну «Реджину», що виступала в Лега Про[20]. Клуб зайняв 18 січце і змушений був грати плей-аут (плей-оф за право збереження місця у дивізіоні). Незважаючи на те, що клуб виграв в дербі проти Мессіни (2:0 за сумою двох матчів), 30 травня саме «Реджину» через банкрутство було відправлено в Серію D, після чого 14 липня Чирілло залишив команду[21], а 22 вересня 2015 року оголосив про завершення ігрової кар'єри[22].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 1999—2000 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, у складі якої став переможцем молодіжного чемпіонату Європи 2000 року. Всього на молодіжному рівні зіграв в 11 офіційних матчах.

Того ж року року захищав кольори олімпійської збірної Італії на футбольному турнірі Олімпійських ігрор 2000 року у Сіднеї. У складі цієї команди Бруно провів 4 матчі[23][24][25][26], а італійці дійшли до чвертьфіналу, де поступились Іспанії.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1994–95 Італія «Реджина» C1 1 0 КІ+CI-C 0 0 - - - - - - 1 0
1995–96 B 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
1996–97 Італія «Триказе» D 24 1 - - - - - - - - - 24 1
1997–98 C2 30 3 КІ-C 0 0 - - - - - - 30 3
Усього за «Триказе» 54 4 0 0 - - - - 54 4
1998–99 Італія «Реджина» B 16 0 КІ 2 0 - - - - - - 18 0
1999–00 A 32 2 КІ 4 0 - - - - - - 36 2
2000–01 Італія «Інтернаціонале» A 17 0 КІ 2 0 КУЄФА 6 0 СІ 0 0 25 0
2001–02 Італія «Лечче» A 18 3 КІ 2 0 - - - - - - 20 3
2002–03 Італія «Реджина» A 10 0 КІ 3 1 - - - - - - 13 1
2002–03 Італія «Лечче» B 14 1 КІ - - - - - - - - 14 1
Усього за «Лечче» 32 4 2 0 - - - - 34 4
2003–04 Італія «Сієна» A 23 0 КІ 2 0 - - - - - - 25 0
2004–05 A 31 0 КІ 3 1 - - - - - - 34 1
Усього за «Сієну» 54 0 5 1 - - - - 59 1
2005–06 Греція АЕК АЕ 24 2 КГ 2 1 КУЄФА 2 0 - - - 28 3
2006–07 СЛ 26 1 КГ 0 0 ЛЧ+КУЄФА 8+2 1+0 - - - 36 2
2007–08 Іспанія «Леванте» ПД 16 0 КІ 2 0 - - - - - - 18 0
2007–08 Італія «Реджина» A 18 0 КІ 0 0 - - - - - - 18 0
2008–09 A 32 0 КІ 0 0 - - - - - - 32 0
2009–10 Греція ПАОК СЛ 19+6[27] 1+1[27] КГ 0 0 ЛЄ 4 0 - - - 29 2
2010–11 СЛ 21+4[27] 1 КГ 5 0 ЛЧ+ЛЄ 2+7 0 - - - 39 1
2011–12 СЛ 18+5[27] 1 КГ 2 0 ЛЄ 10 0 - - - 35 1
Усього за ПАОК 58+15 3+1 7 0 23 0 - - 103 4
2012–13 Кіпр «Алкі» ЧК 7 0 КК 0 0 - - - - - - 7 0
2012–13 Франція «Мец» НЛ 15 0 КФ+КЛ - - - - - - - - 15 0
2013–14 Греція АЕК ФЛ2 11 0 КГ 2 0 - - - - - - 13 0
Усього за АЕК 61 3 4 1 12 1 - - 77 5
2014 Індія «Пуне Сіті» СЛ 14 0 - - - - - - - - - 14 0
2014–15 Італія «Реджина» LP 14+2[28] 0 КІ+КІ-ЛП - - - - - - - - 16 0
Усього за «Реджину» 123+2 2 9 1 - - - - 134 3
Усього за кар'єру 4?17 16+1 31 3 41 1 0 0 540 21

Особисте життя[ред. | ред. код]

2010 року він одружився на грецькій актрисі і Міс Греції В 2006 Елені Асімакопулу, від якої має дочку, Марію Розарію (нар. 13 грудня 2010 року).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. PRESO IL DIFENSORE CIRILLO DALLA REGGINA (Italian). FC Internazionale Milano. 28 June 2000. Процитовано 26 February 2014. 
  2. CIRILLO SI ACCORDA CON IL LECCE, CEDUTO IN COMPROPRIETA' (Italian). FC Internazionale Milano. 14 July 2001. Процитовано 27 February 2014. 
  3. а б FC Internazionale Milano SpA bilancio (financial report and accounts) on 30 June 2002, PDF purchased from Italian C.C.I.A.A. (італ.)
  4. Марко МАТЕРАЦЦІ: «Я б знову вмазав Чирілло!»
  5. corriere.it, ред. (10 febbraio 2004). Nandrolone: la Caf riduce a sei mesi lo stop di Kallon. Архів оригіналу за 15 marzo 2014. 
  6. Bruno Cirillo, presentado como nuevo jugador del Levante UD. Levanteud.com. 
  7. LEVANTE: Bruno Cirillo, presentado como nuevo jugador del Levante UD (Spanish). Процитовано 2009-06-13. 
  8. Reggina: ufficiale l'arrivo di Cirillo. Regginacalcio.com. 
  9. Rescissione consensuale per Bruno Cirillo (Italian). regginacalcio.com. 9 June 2009. Процитовано 2009-06-13. 
  10. Συμφωνία με Bruno Cirillo (Greek). paokfc.gr. 12 June 2009. Архів оригіналу за 27 June 2009. Процитовано 2009-06-13. 
  11. Συμφωνία με Bruno Cirillo (el). www.paokfc.gr. 12-06-2009. Процитовано 14 giugno 2009. 
  12. Bruno Cirillo est Messin ! (French). Процитовано 2013-02-08. 
  13. Συμφωνία με τον Μπρούνο Τσιρίλο. (in Greek) 26 August 2013, [www.aekfc.gr AEK Athens F.C. Official Website].
  14. Round 1 of the #HeroISL International Player Draft is now complete. Here are the picks! #ISLDraft. Facebook. Indian Super League. Процитовано 29 September 2014. 
  15. Big names snapped up at international draft (en). 
  16. Fiorentina: collaborazione in India. 
  17. Delhi Dynamos - Pune City 0-0. 
  18. FC Pune City will continue to play with same momentum: Cirillo (en). 
  19. Bruno Cirillo believes FC Pune City can finish on top of Indian Super League after thrashing Atletico de Kolkata (en). 
  20. UFFICIALE: Belardi e Cirillo alla Reggina. 
  21. #SPAZIO SOCIAL - REGGINA, PRONTO L'ADDIO, Cirillo:"Tornerai più forte di prima". 
  22. EX REGGINA - Cirillo chiude la carriera:"Giorno triste, saluto tutti i miei tifosi e la Reggina". 
  23. Australia 0-1 Italy. FIFA. Процитовано 29 September 2014. 
  24. Italy 3-1 Honduras. FIFA. Процитовано 29 September 2014. 
  25. Italy 1-1 Honduras. FIFA. Процитовано 29 September 2014. 
  26. Italy 0-1 Spain. FIFA. Процитовано 29 September 2014. 
  27. а б в г Плей-оф
  28. Плей-аут

Посилання[ред. | ред. код]