Бруно I (герцог Саксонії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бруно I
Bruno sasko.jpg
Народився між 830 та 840
Помер 2 лютого 880
загибель у битві
Поховання Гамбург
Національність сакси
Титул герцог Саксонії
Термін 872—880 роки
Попередник засновано
Наступник Оттон I
Конфесія католицтво
Рід Людольфінги
Батько Людольф
Мати Ода
Брати, сестри
Дружина Луітгарда
Діти ?

Бруно I (*Bruno I, між 830 та 840 — 2 лютого 880) — 1-й герцог Саксонії у 872880 роках. католицька церква причислила його до святих.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Людольфінгів. Старший син Людольфа, маркграфа Остафалії, та Оди, доньки графа Біллунга. Народився десь між 830 та 840 роком. Про молоді роки нічого невідомо.

У 866 році успадкував родинні володіння (дукс енгернів) та батьківський титул маркграфа. Продовжив політику попередника щодо збирання усіх саксонських земель. Цього сприяли постійні чвари в середині династії Каролінгів: як в Східно-Франкській державі, так й між королем останнього Людовиком II Німецьким з королями Західно-Франкського королівства.

До 872 року фактично став правителем усієї Саксонії. Того ж року брав участь у війні Людовика II Німецького з його синами Людовиком Молодшим і Карломаном. Після цього або у 874 року (після шлюбу Луітгарди, сестри Бруно, з Людовиком Молодшим) отримав титул герцога.

В подальшому був вірним васалом короля Людовика III Молодшого у війні з Карлом Лисим, королем Західно-Франкського королівства. Відповідно до «Фульдських анналів» Бруно I загинув в Саксонії в битві проти норманів на Люнебурзькій пустощі (інша назва битва при Ебсторфі). «Gesta quorundam regum Francorum» називає Бруно серед 12 саксонських графів, загиблих в битві проти датчан. За повідомленням Відукінда Корвейського, Бруно I виступив з військом проти данців, проте йому раптово завадила повінь і герцог Саксонії потонув разом з усією армією. Володіння Бруно успадкував його брат Оттон I.

Родина[ред. | ред. код]

Про його дітей нічого невідомо. Втім Бруно (975/985 — 1010/1011), граф Дерлінгау і засновник роду Брунонів, вважається нащадком Бруно I.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Reuter, Timothy (trans.) The Annals of Fulda. (Manchester Medieval series, Ninth-Century Histories, Volume II.) Manchester: Manchester University Press, 1992.
  • Matthias Becher, Rex, Dux und Gens. Untersuchungen zur Entstehung des sächsischen Herzogtums im 9. und 10. Jahrhundert. Husum 1996, S. 66.