Брусилов Олексій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олексій Олексійович Брусилов
Алексей Алексеевич Брусилов
Brusilov A A (1853-1926).jpg
Народився 19 (31) серпня 1853(1853-08-31)
Тифліс, Flag of Russia.svg Російська імперія
Помер 17 березня 1926(1926-03-17) (72 роки)
Москва, Російська РФСР,
СРСР СРСР
Місце народження Тифліс, Flag of Russia.svg Російська імперія
Місце смерті Москва, Російська РФСР,
СРСР СРСР
Звання Imperial Russian Army GenBranch 1917 h.png Генерал від кавалерії (1912)
Війни/битви Російсько-турецька війна 1877-1878

Аладжинська битва

Перша світова війна

Галицька битва

Зимова битва в Карпатах

Брусиловський прорив

Наступ Керенського

Радянсько-польська війна

Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Георгіївська зброя Георгіївська зброя з діамантами
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Корони Італії
Орден Червоного орла 2 класу
Кавалер ордена «Святий Олександр» (Болгарія)
Кавалер ордена «За військові заслуги» (Болгарія)
Лева і Сонця 1 ступеня
Лева і Сонця 5 ступеня
Воїнська медаль для генералів Золота Зірка 2 ступеня Ордена Благородної Бухари
Інше Герб Брусилових

Олексі́й Олексі́йович Бруси́лов (рос. Алексей Алексеевич Брусилов; * 19 (31) серпня 1853(18530831), Тифліс, нині Тбілісі — † 17 березня 1926, Москва) — російський військовий діяч. Генерал від кавалерії (1912).

Біографія[ред.ред. код]

1872 року закінчив Пажеський корпус. Проходив військову службу на Кавказі. Був учасником російсько-турецької війни 1877—1878 років.

1883 року закінчив кавалерійську школу в Санкт-Петербурзі. Надалі був її викладачем, а від 1902 року — начальником цієї школи.

У 1906—1914 роках Брусилов — начальник 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії, командир 14-го армійського корпусу, помічник командира Варшавського військового округу, командир 12-го армійського корпусу.

Учасник Першої світової війни. Командував 8-ю армією. Від березня 1916 року був головнокомандувачем Південно-Західного фронту, війська якого в травні — серпні 1916 року здійснили прорив австро-німецького фронту. Ця найвдаліша бойова операція російської армії за всю війну увійшла в історію як Брусиловський прорив.

У травні — липні 1917 року Брусилов обіймав посаду Верховного головнокомандувача Збройних сил Росії, відстоював ідею ведення війни до переможного кінця.

Після Жовтневого перевороту 1917 року Брусилов усунувся від активної діяльності, жив у Москві. Навесні — влітку 1918 року таємно співпрацював із Білим рухом. У серпні — жовтні 1918 року перебував під арештом на гауптвахті в Московському Кремлі за підозрою в контрреволюційній діяльності. До весни 1919 року перебував під домашнім арештом.

На початку польсько-радянської війни 1920 Брусилов добровільно вступив до Червоної армії.

Помер 17 березня 1926 року від запалення легенів. Брусилова поховано на Новодівочому кладовищі в Москві.

Посилання[ред.ред. код]