Брусилов Олексій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олексій Олексійович Брусилов
Алексей Алексеевич Брусилов
Brusilov A A (1853-1926).jpg
Народився 19 (31) серпня 1853(1853-08-31)
Тифліс, Flag of Russia.svg Російська імперія
Помер 17 березня 1926(1926-03-17) (72 роки)
Москва, Російська РФСР,
СРСР СРСР
Звання IRA F8GenBranch 1917 h.png Генерал від кавалерії (1912)
Війни/битви Російсько-турецька війна 1877-1878

Аладжинська битва

Перша світова війна

Галицька битва

Зимова битва в Карпатах

Брусиловський прорив

Наступ Керенського

Радянсько-польська війна

Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Георгіївська зброя Георгіївська зброя з діамантами
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Корони Італії
Орден Червоного орла 2 класу
Кавалер ордена «Святий Олександр» (Болгарія)
Кавалер ордена «За військові заслуги» (Болгарія)
Лева і Сонця 1 ступеня
Лева і Сонця 5 ступеня
Воїнська медаль для генералів Золота Зірка 2 ступеня Ордена Благородної Бухари

Олексі́й Олексі́йович Бруси́лов (рос. Алексей Алексеевич Брусилов; * 19 (31) серпня 1853(18530831), Тифліс, нині Тбілісі — † 17 березня 1926, Москва) — російський військовий діяч. Генерал від кавалерії (1912).

Біографія[ред.ред. код]

1872 року закінчив Пажеський корпус. Проходив військову службу на Кавказі. Був учасником російсько-турецької війни 1877—1878 років.

1883 року закінчив кавалерійську школу в Санкт-Петербурзі. Надалі був її викладачем, а від 1902 року — начальником цієї школи.

У 1906—1914 роках Брусилов — начальник 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії, командир 14-го армійського корпусу, помічник командира Варшавського військового округу, командир 12-го армійського корпусу.

Учасник Першої світової війни. Командував 8-ю армією. Від березня 1916 року був головнокомандувачем Південно-Західного фронту, війська якого в травні — серпні 1916 року здійснили прорив австро-німецького фронту. Ця найвдаліша бойова операція російської армії за всю війну увійшла в історію як Брусиловський прорив.

У травні — липні 1917 року Брусилов обіймав посаду Верховного головнокомандувача Збройних сил Росії, відстоював ідею ведення війни до переможного кінця.

Після Жовтневого перевороту 1917 року Брусилов усунувся від активної діяльності, жив у Москві. Навесні — влітку 1918 року таємно співпрацював із Білим рухом. У серпні — жовтні 1918 року перебував під арештом на гауптвахті в Московському Кремлі за підозрою в контрреволюційній діяльності. До весни 1919 року перебував під домашнім арештом.

На початку польсько-радянської війни 1920 Брусилов добровільно вступив до Червоної армії.

Помер 17 березня 1926 року від запалення легенів. Брусилова поховано на Новодівочому кладовищі в Москві.

Посилання[ред.ред. код]