Марк Юній Брут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марк Юній Брут
Portrait Brutus Massimo.jpg
Народився 85 до н. е.[1]
Рим, Римська республіка
Помер 42 до н. е.[1]
Філіппи, Кавала, Municipality of Kavala[d], Македонія та Фракія[d], Греція
протикання[d]
Громадянство Стародавній Рим
Діяльність політик, філософ і військовослужбовець
Посада Римський губернатор[d] і претор
Батько Марк Юній Брут Старший[2]
Мати Сервілія Цепіона
Рід Gasper[d]
У шлюбі з Клавдія Пульхра і Порція Катона

Марк Юній Брут (лат. Marcus Junius Brutus Caepio) — (*85 — †42 до н. е.) — римський політичний діяч, сенатор, претор 44 року до н. е. Прихильник аристократичної республіки. Очолив змову сенаторів проти Юлія Цезаря, брав участь у його вбивстві. За легендою, смертельно поранений Цезар звернувся до Брута із своїми останніми словами «І ти, Бруте?» — тому що Цезар Бруту довіряв і не підозрював у зраді.

Програвши в бою військам триумвірата — Октавіана, Марка Антонія і Лепіда, Брут заподіяв собі смерть.

В літературі образ Брута, який начебто втілював у собі вищі республіканські чесноти, часто ідеалізувався. В українській літературі — в поемі «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко назвав ім'я Брута як синонім борця за свободу. В класичній літературі ім'я Брута часто асоціюється з такими людськими вадами, як нерішучість, підступність та зрада.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. http://journals.openedition.org/transtexts/492

Джерела[ред.ред. код]

  • Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.