Бру (група народів)
Бру — група споріднених народів з числа гірських кхмерів: маконги (со), західні бру, катанги, східні бру (чи, бру-ванк'єу). Часто розглядаються як один народ. Їх культури та мови схожі, але кожен з них має окрему етнічну ідентичність[1].
Бру буквально означає «горяни»[2]. Розселені в гірських районах на півдні Лаосу та в сусідніх районах В'єтнаму та Таїланду. Належать до автохтонного населення Центрального Індокитаю.
Чисельність[ред. | ред. код]
Офіційна статистика Лаосу розрізняє народи маконг, катанг та чи, які належать до числа бру[3]. За даними перепису 2015 року чисельність маконгів (включаючи західних бру) становила 163 285 осіб, катангів — 144 255 осіб і чи (східних бру) — 37 446 осіб[4]. Серед офіційно визнаних етнолінгвістичних груп В'єтнаму є бру-ванк'єу (східні бру). Їх чисельність за даними перепису 2009 року становила 74 506 осіб[5]. У Таїланді близько 70 тис. носіїв мови со (2006, Mahidol University)[6][3] та ще близько 20 тис. носіїв мови західна бру (1991)[7][3]. Загальна чисельність народів бру становить близько 510 тис. осіб.
Мова[ред. | ред. код]
Говорять мовами со (код ISO 639-36: sss), західна бру (код ISO 639-3: brv), північна катанг (код ISO 639-3: ncq) і південна катанг (код ISO 639-3: sct), кхуа (код ISO 639-36: xhv) та східна бру (код ISO 639-36: bru), що належать до західної групи катуйських мов (мон-кхмерська гілка австроазійських мов). Володіють також лаоською або в'єтнамською чи тайською.
Релігія[ред. | ред. код]
Поряд із буддизмом зберігають традиційні вірування: культ предків, культи духу рису, вогню. Існував звичай принесення в жертву буйволів.
Культура[ред. | ред. код]
Основне заняття — ручне підсічно-вогневе землеробство, вирощують рис, кукурудзу, боби. До традиційних занять належать також рибальство, збиральництво, мисливство, ремесло (зокрема плетення).
Традиційні поселення мають кільцеве планування. По центру розташовується громадська хата (кхоан). Хати ставлять на палях, вони мають двосхилий дах з прикрасою у вигляді птаха або рогу буйвола на гребені.
Традиційний одяг із лубу, сучасний — з тканин.
Основна їжа — рис та кукурудза.
Народна творчість бру багата на пісні, міфи та легенди.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- А. Н. Лескинен, Нго Дык Тхинь. Бру [Архівовано 24 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Народы и религии мира: Энциклопедия [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 111. ISBN 5-85270-155-6 (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Mangkong [Архівовано 16 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Asia Harvest (англ.)
- ↑ Prayer Profile: The Bru of Laos [Архівовано 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. Bethany World Prayer Center (англ.)
- ↑ а б в Marcus Choo. Katuic bibliography with selected annotations [Архівовано 6 липня 2019 у Wayback Machine.]. Survey Unit, Linguistics Institute, Payap University, Chiang Mai, Thailand, 2010 (англ.)
- ↑ Results of Population and Housing Census 2015 [Архівовано 1 листопада 2016 у Wayback Machine.], Lao Statistics Bureau, pp. 121-122: Table P2.7. Total Lao Citien Populatin by Sex and Ethnicity (англ.)
- ↑ Biểu 5: Dân số chia theo thành thị/nông thôn, giới tính, dân tộc, các vùng kinh tế — xã hội và tỉnh/thành phố, 1/4/2009 [Архівовано 10 травня 2018 у Wayback Machine.]. Trung tâm Tin học Thống kê khu vực I, Tổng cục Thống kê (в'єтн.)
- ↑ Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World (вид. 22). Dallas, Texas: SIL International. Online version: So. A language of Laos, архів оригіналу: (англ.)
- ↑ Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World (вид. 22). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Bru, Western. A language of Laos, архів оригіналу: (англ.)
