Брюно Н'Готті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Брюно Н'Готті
Особові дані
Народження 10 червня 1971(1971-06-10) (47 років)
  Ліон, Франція
Зріст 185 см
Вага 86 кг
Громадянство Flag of France.svg Франція
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1988–1995 Франція «Ліон» 237 (13)
1995–1998 Франція «Парі Сен-Жермен» 80 (7)
1998–1999 Італія «Мілан» 34 (1)
1999–2000   Італія «Венеція» 16 (0)
2000–2001 Франція «Марсель» 32 (0)
2001–2006 Англія «Болтон Вондерерз» 148 (5)
2006–2007 Англія «Бірмінгем Сіті» 25 (1)
2007–2009 Англія «Лестер Сіті» 38 (0)
2008   Англія «Герефорд Юнайтед» 8 (0)
2011 Франція «Латт» ? (?)
2013–2015 Франція «Бельвіль» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1994–1997 Франція Франція 6 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2015– Франція «Бельвіль»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Брюно Н'Готті (фр. Bruno N'Gotty, нар. 10 червня 1971, Ліон) — французький футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2015 року очолює тренерський штаб команди «Бельвіль».

Виступав, зокрема, за «Ліон» та «Парі Сен-Жермен», а також національну збірну Франції.

Володар Кубка Франції. Володар Кубка французької ліги. Чемпіон Італії. Володар Кубка Кубків УЄФА.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Ліон»[ред. | ред. код]

Нащадок вихідців з Камерун[1]. Вихованець клубу «Ліон»[2]. Брюно дебютував у складі першої команди в січні 1988 року у матчі Кубку Франції. У першому сезоні він зіграв ще один матч у Дивізіоні 2[3]. Вже в наступному сезоні гравець провів 35 зустрічей і допоміг клубу вийти в Дивізіон 1[4]. Захисник стабільно виступав в основі клубу протягом 8 сезонів

«Парі Сен-Жермен»[ред. | ред. код]

Влітку 1995 року Н'Готті перейшов в клуб «Парі Сен-Жермен». 18 липня Брюно дебютував за ПСЖ в матчі з «Бастією» (2:2). 17 вересня він забив м'яч в свої ворота, принісши перемогу «Монпельє» (1:0), а 10 березня 1996 року забив перший м'яч за клуб, вразивши ворота своєї колишньої команди, «Ліона»[5]. У першому ж сезоні гравець виграв з командою Кубок кубків УЄФА. При цьому в фінальній грі футболіст забив єдиний м'яч, вразивши на 28 хвилині зустрічі ворота «Рапіда»[6].

Роком пізніше клуб знову дійшов до фіналу Кубка кубків, але в цій грі Брюно вже став антигероєм: саме він сфолив у штрафному майданчику на Роналдо, який і реалізував пенальті, забивши перший і єдиний гол у грі. У наступному сезоні Н'Готті допоміг команді виграти Кубок Франції і Кубок ліги Франції. При цьому у фінальних іграх обох кубків захисник на поле не вийшов[7]. Всього за клуб футболіст провів 120 матчів і забив 10 голів, частина з яких прямими ударами зі штрафних[8].

«Мілан» та «Венеція»[ред. | ред. код]

У 1998 році Брюно перейшов у італійський клуб «Мілан». 24 липня він дебютував у складі клубу в товариській грі «Беллінцоною» (2:1). 8 вересня вперше провів офіційну гру за клуб: в рамках Кубкп Італії «россонері» програли «Торіно» з рахунком 0:2. А 12 вересня Н'Готті дебютував у Серії А у зустрічі з «Болоньєю» (3:0)[9]. У клубі склалася дуже серйозна конкуренція в обороні, де крім француза грав Алессандро Костакурта, Роберто Аяла, Паоло Мальдіні, Андре Крус і Луїджі Сала. Незважаючи на боротьбу за місце в основі, Брюно провів у першому сезоні 29 матчів і забив 1 гол, а також 15 березня 1999 року забив м'яч в свої ворота в дербі з «Інтернаціонале»[10]. При цьому, «россонері» відмовилися продавати захисника в «Ньюкасл Юнайтед», який пропонував за нього 5 млн фунтів стерлінгів[11]. За підсумками сезону «Мілан» став чемпіоном країни.

У наступному сезоні гравець втратив місце в стартовому складі команди. 23 січня він провів останній матч за «Мілан» у зустрічі з «Лечче» (2:2). Після цього Брюно був орендований клубом «Венеція», за який він дебютував 30 січня в матчі з «Торіно» (2:2), а в наступній грі, 2 лютого з «Ромою», француз забив м'яч в свої ворота[12]. Всього за «Венецію» Н'Готті зіграв 16 матчів; останній — 14 травня проти «Фіорентини» (0:3)[12].

« Коли у мене була можливість поїхати в «Мілан», там був Фабіо Капелло, який хотів мене. Він думав грати в чотири захисники. Але коли я прийшов в «Мілан», Капелло вже був звільнений, і багато що змінилося. Наприклад, команда перейшла в схему гри з трьома захисниками. Там були Костакурта і Мальдіні, які обов'язково грали. І навіть тут у мене був хороший перший сезон, я виходив на поле майже в кожній грі. Але «Мілан» — це «Мілан». Це такий клуб, що коли він грає з чотирма захисниками, то йому потрібно вісім гравців одного рівня. І я був одним з тих восьми. Це не означає, що якщо я у великому клубі або заробляю багато грошей, то я щасливий. Я хотів грати. Бути запасним мене не цікавило. Я пішов в оренду тому, що не хотів залишатися на лаві запасних. Я міг залишитися в «Мілані», але мене цікавить не назва клубу, а можливість грати у футбол[6]. »

«Марсель»[ред. | ред. код]

Влітку 2000 року Брюно був куплений клубом «Марсель» за 3,8 млн доларів[13]. 28 липня він дебютував у складі команди у матчі з «Труа»[14]. Сезон видався для «Олімпіка», який перебував у глибокій кризі[6], дуже невдалим: клуб зайняв 15 місце із 18 учасників. Наступний сезон Н'Готті знову почав в «Олімпіку»: він зіграв два матчі в чемпіонаті, останній 25 серпня з «Бастією». Після чого він перейшов у англійська клуб «Болтон Вондерерз» на правах оренди[15]. За словами Н'Готті, він хотів покинути Марсель «не дивлячись ні на що»[6].

«Болтон Вондерерз»[ред. | ред. код]

19 вересня він дебютував у складі «Болтон Вондерерз» у матчі з «Блекберн Роверз» (1:1). 1 квітня 2002 року гравець забив перший гол за клуб, вразивши ворота «Евертона»[16]. В середині сезону «Болтон» викупив трансфер француза, який почав як правий захисник, а потім був переведений у центр оборони команди[17]. Захисник залишався в «Болтоні» протягом 5 сезонів, провівши 172 матчі і забивши 6 голів. У травні 2006 року головний тренер «Болтона», Сем Еллардайс, прийняв рішення про омолодження команди, і з футболістом не продовжили контракт. Останній матч за клуб H'Готті провів 16 квітня 2006 року проти «Вест Бромвіч Альбіон» (0:0)[18].

Завершення кар'єри[ред. | ред. код]

6 липня 2006 року Брюно підписав річний контракт з клубом «Бірмінгем Сіті». Він провів у складі команди 27 матчів і забив 2 голи. У травні 2007 року клуб запропонував H'Готті продовжити контракт ще на рік[19], але французький футболіст вважав за краще підписати контракт з «Лестер Сіті»[20] терміном на 2 роки[21]. Він зіграв за клуб 43 матчі.

25 вересня 2008 року захисник був орендований клубом «Герефорд Юнайтед» строком на місяць[22]. 27 вересня він дебютував у складі команди у матчі з «Лідс Юнайтед» (0:1)[23]. 25 жовтня орендна угода була продовжена ще на один місяць[24]. 1 листопада 2008 року H'Готті на 9 хвилині зустрічі з «Пітерборо Юнайтед» отримав важку травму — розрив ахіллового сухожилля[25]. 29 травня 2009 року контракт Брюно і «Лестера» закінчився і гравець завершив професійну кар'єру.

В 2011 році H'Готті повернувся у футбол, щоб грати за аматорський клуб «Латт»[26]. У 2013 році він почав грати за іншу аматорську команду — «Бельвіль»[27][28][29]. У 2015 році-Готті перестав грати, ставши працювати тренером в «Божоле»[30].

У липні 2017 року Брюно став спортивним директором клубу «Крюсей»[31].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

17 серпня 1994 року він дебютував в основному складі збірної Франції у зустрічі з Чехією, в тому ж матчі вперше одягли форму національної команди Зінедін Зідан і Ліліан Тюрам[6] Після цього тривалий час за збірну не грав і лише у листопаді 1996 року повернувся до складу збірної. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 6 матчів.

Востаннє був викликаний до табору національної команди 12 лютого 1999 року, коли провів матч за другу збірну проти другої збірної Бельгії (2:1)[32].

Статистика[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Міжнародні Інші
Ліга Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Турнір Ігри Голи
1987/1988 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 2 1 0 1 0
1988/1989 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 2 30 1 5 0
1989/1990 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 1 28 0 1 0
1990/1991 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 1 37 2 1 0
1991/1992 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 1 36 1 1 0 4 0 Кубок Ліги ? ?
1992/1993 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 1 36 3 1 0
1993/1994 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 1 36 3 1 0 Кубок Ліги ? ?
1994/1995 Франція Олімпік Ліон Дивізіон 1 35 3 1 0 Кубок Ліги 1 0
1995/1996 Франція Парі Сен-Жермен Дивізіон 1 24 1 2 1 7 1 Кубок Ліги 0 0
1996/1997 Франція Парі Сен-Жермен Дивізіон 1 30 4 3 0 9 0 Кубок Ліги 1 0
1997/1998 Франція Парі Сен-Жермен Дивізіон 1 26 2 3 0 6 1 Кубок Ліги 2 0
1998/1999 Італія Мілан Серія А 25 1 4 0 0 0
1999/2000 Італія Мілан Серія А 9 0 1 0 2 0 Суперкубок 1 0
1999/2000 Італія Венеція Серія А 16 0 2 0
2000/2001 Франція Олімпік (Марсель) Дивізіон 1 30 0 2 0 Кубок Ліги 1 0
2001/2002 Франція Олімпік (Марсель) Дивізіон 1 2 0 0 0 Кубок Ліги 0 0
2001/2002 Англія Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 26 1 0 0 Кубок Ліги 3 0
2002/2003 Англія Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 23 1 1 0 Кубок Ліги 0 0
2003/2004 Англія Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 33 3 0 0 Кубок Ліги 6 1
2004/2005 Англія Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 37 0 4 0 Кубок Ліги 0 0
2005/2006 Англія Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 29 0 2 0 Кубок Ліги 1 0
2006/2007 Англія Бірмінгем Сіті Чемпіоншип 25 1 2 1 Кубок Ліги 0 0
2007/2008 Англія Лестер Сіті Чемпіоншип 38 0 1 0 Кубок Ліги 4 0
2008/2009 Англія Лестер Сіті Чемпіоншип 0 0 0 0 Кубок Ліги 0 0
2008/2009 Англія Герефорд Юнайтед Перша ліга 8 0 0 0 Кубок Ліги 0 0

Збірна[ред. | ред. код]

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Парі Сен-Жермен»: 1997–98
«Парі Сен-Жермен»: 1997—98
«Мілан»: 1998–99
«Парі Сен-Жермен»: 1995–96

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Know a player of African origin?
  2. Des nouvelles de… Bruno-Gotty
  3. Lyon 1987/1988
  4. Lyon 1988/1989
  5. Профіль сезону 1995/1996 на bdfutbol.com
  6. а б в г д Bruno-Gotty: «Quand on est de Lyon et qu'on joue à l ' OL, on ne peut que réussir»
  7. France: Saison 1997/1998
  8. «ПСЖ» ЗОСЕРЕДИВСЯ НА ДОМАШНІХ СПРАВАХ
  9. Профіль на magliarossonera.it
  10. «МІЛАН» ВІДПОВІВ НА ВИХІД РОНАЛДО «ДУБЛЕМ» СВОГО БРАЗИЛЬЦЯ
  11. ГУЛЛІТ ТВЕРДО ВЕДЕ «НЬЮКАСЛ» СВОЇМ ШЛЯХОМ. РЕВОЛЮЦІЙНИМ
  12. а б Профіль сезону 1999/2000 на bdfutbol.com
  13. ЧЕМПІОНІВ ЄВРОПИ В РІДНІЙ ФРАНЦІЇ МАЙЖЕ НЕ ЗАЛИШИЛОСЯ
  14. Профіль сезону 2000/2001 на bdfutbol.com
  15. H'Готті орендований лідером прем'єр-ліги
  16. Профіль сезону 2001/2002 на bdfutbol.com
  17. Blast from the Past no.64: Bruno-Gotty
  18. Профіль сезону 2005/2006 на bdfutbol.com
  19. «Бірмінгем» запропонував Бруно-Готті новий контракт
  20. Англійська прем'єр-ліга. Трансфери. Частина 1
  21. Foxes recruit-Gotty and Nielsen
  22. Bulls sign-Gotty from Leicester
  23. Leeds 1-0 Hereford
  24. -Gotty A Stayer
  25. Injury ends-Gotty loan at Bulls
  26. Bruno-Gotty signe à l ' AS Lattes
  27. Бруно-Готті, колишній гравець «Мілана» повернувся на поле в 42
  28. Belleville: Bruno-Gotty en questions
  29. Bruno-Gotty, du Rapid Vienne à la Coupe du Rhône
  30. Les joueurs de l'union Football, sous la férule de Bruno-Gotty
  31. Bruno-Gotty, une star du foot sur le banc du FC Cruseilles
  32. ТИСЯЧНИЙ ГОЛ НЕ ПРИНІС ПОЛЯКАМ ПЕРЕМОГИ

Посилання[ред. | ред. код]