Брюссельська ратуша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брюссельська ратуша
фр. Hôtel de Ville de Bruxelles
нід. Stadhuis van Brussel
Брюссельська ратуша

Країна Бельгія
Розташування Брюссель
Статус спадщини охоронювана пам'ятка історії в Брюсселіd[1]
Архітектор Якоб ван Тієн
Ян ван Рейсбрук
Інженер Ґійом де Вогель
Дата початку спорудження 1402
Дата закінчення спорудження 1420
Стиль Готична архітектура, Полум'яниста готика
Висота 96 м
Поверхів 3
Власник Брюссель
Містить Brussels town hall towerd
Адреса Гран-Плас

Брюссельська ратуша. Карта розташування: Бельгія
Брюссельська ратуша
Брюссельська ратуша
Брюссельська ратуша (Бельгія)
Мапа

CMNS: Брюссельська ратуша у Вікісховищі

Брюссе́льська ра́туша (фр. Hôtel de ville de Bruxelles, нід. Stadhuis van Brussel) — ратуша, розташована в історичному центрі столиці Бельгії міста Брюсселя на площі Гран-Плас, побудована в стилі брабантської готики.

Історія[ред. | ред. код]

Найстарішу, ліву, частину ратуші почали будувати в 1402 році разом зі дзвіницею. Будівництво завершилося до 1420 року, і подальших прибудов до споруди не планувалося. Однак, посилення впливу гільдій ремісників та їхні намагання взяти активну участь в управлінні міськими справами призвело до того, що в 1444 році Карл Сміливий заклав перший камінь у праве крило ратуші. Відтак, до 1450 року ця частина будівлі була добудована, але вона виявилась коротшою за стару, і, таким чином, уся будівля є не симетричною відносно вежі. До 1455 року на місці старої дзвіниці була споруджена вежа заввишки 96 м, на вершині якої міститься 5-метрова статуя святого покровителя Брюсселя — архангела Михаїла, що поборює диявола. Оригінальна статуя простояла нагорі 541 рік, і нарешті 1996 року її замінили на репліку[2].

13 серпня 1695 року почався обстріл Брюсселя французькою армією, що тривав декілька днів. У результаті цього практично весь центр міста був зруйнований, але будівля ратуші вистояла, а на Гран-Плас частково вцілів так званий Хлібний дім (Будинок короля). Однак, через пожежу було знищено частину архівів і творів мистецтва. У 170611 роках до споруди були прибудовані два задніх крила в стилі класичного бароко[3].

У теперішній час Брюссельська ратуша доступна для екскурсій, зали будівлі прикрашені старовинними гобеленами і позолоченими дзеркалами[4]. Споруда дотепер використовується як резиденція мера, хоча міська адміністрація розташована в іншому місці — на бульварі Анспаха.

У 1998 році ратуша Брюсселя у складі ансамблю Гран-Плас стала об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО в Бельгії[5].

Архітектура[ред. | ред. код]

Монументальна споруда в три дуже високих поверхи, завершуються високою крутою покрівлею з чотирма пінаклями по кутах. По центральній осі фасаду будівля увінчана вежею (114 м). Образний задум цієї будівлі - творче втілення старого типу міських торгових рядів, увінчаних монументальною вежею. Нижній поверх ратуші вирішено у вигляді арочної галереї - мотив, також висхідний до прославлених будівель середньовічних міських торгових рядів Іпра і Брюгге, але тут інший зміст; оскільки торгових приміщень в ратуші не було, аркада нижнього поверху виконувала в основному декоративно-представницькі функції.

Фасад в достатку насичений скульптурними елементами. У простінках між вікнами, а також в проміжках між поверхами розташована величезна безліч статуй, які втрачають свою самостійність і сприймаються як своєрідний декор.

Сама вежа, більш масивна в перших ярусах, у верхній частині, в поєднанні з системою ярусних контрфорсів , стає легкою і ажурною, і завершується високим наскрізним шатром, увінчаним фігурою архангела Михаїла. Кілька великовагова міць її прототипів - середньовічних готичних беффруа - поступилася тут місце стрімкому злету легких динамічних форм.

Усередині будівля ратуші була перебудована. Головна зала, за традицією розташована на другому поверсі, відрізнялась дуже великими розмірами, досягаючи 60 м в довжину. Займаючи майже повністю одну зі сторін головної площі Брюсселя Гран-Плас, ратуша знаходиться в оточенні гильдій і цехових будинків, вузькі дробові по розчленовуванням фасади яких підкреслюють її масштаб. Перевершуючи висотою своєї вежі монументальні церковні споруди, ратуша грала вирішальну роль у формуванні центру Брюсселя не тільки в епоху Відродження, а й в наступні століття.

Реставрація у 19 столітті[ред. | ред. код]

Брюссельська ратуша прибл. 1880

Ратуша проходила багато реставраційних кампаній протягом 19 століття, спочатку під керівництвом Тільмана-Франсуа Суйса, починаючи з 1840 р. Готичний інтер'єр був згодом переглянений Віктором Джамаром у 1868 р. У стилі його наставника Ежен Віолле-ле-Дюк. Саме в цей час було виготовлено більшість статуй ратуші. Внутрішні зали поповнилися гобеленами, картинами та скульптурами, що значною мірою представляють важливі для місцевої та регіональної історії предмети.


Виноски-джерела[ред. | ред. код]

  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. The Town Hall on the Grand'Place. Архів оригіналу за 17 липня 2006. Процитовано 23 грудня 2010. 
  3. Brabantion Gothic Gothic City hall. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2010. 
  4. Ратуша в Брюсселі на www.weekendtour.ru. Архів оригіналу за 29 серпня 2010. Процитовано 23 грудня 2010. 
  5. La Grand-Place, Brussels. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 23 грудня 2010. 

Посилання[ред. | ред. код]