Брюссель-Шарлеруа (аеропорт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Аеропорт Брюссель-Шарлеруа
Aéroport de Charleroi Bruxelles Sud
назва на честь: Брюссель і Шарлеруа
Aeroport de Charleroi Bruxelles Sud.jpg
IATA: CRLICAO: EBCI
Загальні дані
50°27′36″ пн. ш. 004°27′10″ сх. д. / 50.46000° пн. ш. 4.45278° сх. д. / 50.46000; 4.45278Координати: 50°27′36″ пн. ш. 004°27′10″ сх. д. / 50.46000° пн. ш. 4.45278° сх. д. / 50.46000; 4.45278
Тип цивільний
Власник Уряд Валлонії
Оператор Société Wallonne des Aéroports
 
Обслуговує Шарлеруа, Бельгія
Висота над р.м. м / 614 фт
Веб-сайт charleroi-airport.com
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
07/25 2,550 асфальт
Статистика (2017)
Пасажирообіг 7,698,767
Зміни пасажирообігу 16-17 5.41%
Джерело: Belgian AIP[1]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 6296489
Structurae 10056830
CRL. Карта розташування: Бельгія
CRL
CRL
Брюссель-Шарлеруа у Вікісховищі?

Аеропорт Брюссель-Шарлеруа (фр. L'aéroport de Charleroi Bruxelles-Sud ; англ. Brussels South Charleroi Airport;) (IATA:CRLICAO:EBCI) — міжнародний аеропорт, розташований в районі Гослен на північній околиці міста Шарлеруа, за 46 км на південь від Брюсселя, Бельгія. Найбільший аеропорт Валлонії і другий за пасажирообігом в Бельгії.

Аеропорт є одним з основних європейських хабів для ірландської бюджетної авіакомпанії Ryanair, яка виконує польоти звідси з 1997 року. Для ірландського перевізника аеропорт Шарлеруа став першим базовим аеропортом за межами Британії.

Аеропорт є хабом:

Історія[ред.ред. код]

Як летовище місцевість Гослен почали використовувати ще в 1919 році, коли тут розташувалася місцева школа пілотажу. Проте незабаром летовище стало використовуватися лише як база для авіабудівників. Зокрема, в 1931 році своє виробництво тут відкрила британська компанія Fairey.

Після Другої світової війни Гослен починає використовуватися і в якості цивільного летовища, але основна діяльність як і раніше пов'язана з авіабудуванням.

В 1970 році бельгійська авіакомпанія Sabena відкриває пасажирське сполучення по маршруту Льєж - Шарлеруа - Лондон, однак це підприємство не мало успіху і незабаром лінія була закрита. Після цієї невдачі летовище використовувалося в основному для приватних і навчальних польотів. Іноді звідси відправлялися чартерні рейси до Середземномор'я і Алжир.

Новий етап в історії аеропорту почався в 1990-і роки, коли була реорганізована його структура. В 1997 році свої рейси з Шарлеруа стала здійснювати ірландська компанія Ryanair.

В січні 2008 року введено в експлуатацію новий термінал аеропорту, здатний приймати до 5 млн пасажирів на рік.

Авіалінії та напрямки[ред.ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
Air Belgium Гонконг (з 3 червня 2018)[2]
Air Corsica Сезонний: Аяччо, Бастія, Кальві (з 3 липня 2018)
Belavia Мінськ
Pegasus Airlines Стамбул–Сабіха Гекчен
Ryanair Агадір, Аліканте, Анкона, Афіни, Баня Лука (з 29 жовтня 2018)[3], Барселона, Барі, Бергамо, Біарріц, Болонья, Бордо, Братислава, Бріндізі, Бухарест, Будапешт, Кальярі, Каркассонн, Комізо, Копенгаген, Дублін, Единбург, Фару, Фес, Фуертевентура, Глазго (завершення 27 жовтня 2018)[4], Гран-Канарія, Краків, Ламеція-Терме, Лансароте, Лісабон, Мадрид, Малага, Манчестер, Марракеш, Марсель, Монпельє, Надор, Неаполь, Нім, Уджда, Палермо (з 28 жовтня 2018) [5], Пальма-де-Мальорка, Пафос, Перпіньян, Пескара, Піза, Пловдів, Порту, Прага, Подгориця, Рабат, Реус, Рига, Рим–Чіампіно, Сантандер, Севілья, Софія, Стокгольм–Скавста, Танжер, Тенерифе-Південний, Салоніки, Тулуза, Тревізо, Турин, Валенсія, Варна, Вільнюс, Варшава–Модлін, Вроцлав, Сарагоса
Сезонний: Альгеро, Альмерія, Бержерак, Ханья, Корфу, Ейлат–Увда, Фігарі, Жирона, Ібіца, Ла-Рошель, Перуджа, Пула, Родос, Рієка, Родез, Задар
TUI fly Belgium Алжир, Аліканте, Аннаба, Беджая, Касабланка, Константіна, Фес, Гран-Канарія, Хургада, Малага, Мурсія, Надор, Оран, Уджда, Варзазат, Рабат, Шарм-ель-Шейх, Танжер, Тенерифе-Південний, Тлемсен, Тулон, Туніс
Сезонний: Ель-Хосейма, Джерба, Енфіда, Ес-Сувейра, Іракліон, Неаполь, Ніцца, Пальма-де-Мальорка, Родос
Wizz Air Бухарест, Будапешт, Клуж-Напока, Ясси (з 8 липня 2018),[6] Любляна, Сібіу, Скоп'є, Софія, Тімішоара, Варшава–Шопен

Статистика[ред.ред. код]

Пасажирообіг по рокам
Рік Пасажирообіг Зміни
пасажирообігу
2001 773,431
2002 1,271,979 64.45%
2003 1,803,587 41.19%
2004 2,034,797 12.81%
2005 1,873,349 8.61%
2006 2,166,360 15.64%
2007 2,458,255 13.47%
2008 2,957,026 20.28%
2009 3,937,187 33.14%
2010 5,195,372 31.96%
2011 5,901,007 15.18%
2012 6,516,427 10.43%
2013 6,786,979 4.15%
2014 6,439,957 5.1%
2015 6,956,302 8.01%
2016 7,303,720 4.99%
2017 7,698,767 5.41%[7]


Примітки[ред.ред. код]