Брюховецький Іван Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Якович Брюховецький
Народився 27 лютого 1932(1932-02-27) (85 років)
Головківка, Черкаська область
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна — 1939 Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову відзнаку»

Брюховецький Іван Якович (27 лютого 1932, Головківка) — механізатор, Герой Соціалістичної Праці.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 27 лютого 1932 року в селі Головківка Чигиринського району Черкаської області.

1948 року добровольцем вирушив на відбудову Донбасу. Там два роки працював у Краснодоні, на шахті № 17. 1951 року був призваний до лав Радянської Армії. Служив у Тбілісі в 14-му окремому зенітному батальйоні. Батальйон знаходився у секреті, на охороні підступів до однієї з військових баз Закавказького військового округу.

Після повернення з армії Іван Брюховецький в 1954 році закінчив курси механізаторів широкого профілю на Медведівській МТС. Повернувся до Головківки і спочатку працював на тракторі «Універсал». 1960 року був клич радянського керівництва щодо створення механізованих ланок за прикладом Олександра Васильовича Гіталова. В 1966 році місцеве правління почало створювати таку ланку і Іван Якович став ланковим. Ланка складалася з важкого гусеничного трактора Т-74 і колісного «Бєларусь». Почали вирощувати кукурудзу за новими технологіями — пунктирним способом. За вирощування 100 центнерів зерна кукурудзи з гектара в 1971 році присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці[1].

Закінчив Уманський технікум сільського господарства в 1977 році. З 1991 року — на пенсії. Був депутатом Чигиринської районної ради[2].

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями «За трудову доблесть», «За трудову відзнаку», золотою, срібною та бронзовою медалями ВДНГ СРСР.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Головківка — серце Холодного яру. Олександрія. Б. Кузик, В. Білошапка